вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"13" червня 2018 р. Справа№ 911/3912/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Шаптали Є.Ю.
при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 13.06.2018 року.
розглянувши апеляційну Публічного акціонерного товариства "Обухівське" на рішення господарського суду Київської області від 28.02.2018 (повний текст підписано 05.03.2018) у справі № 911/3912/16 (головуючий суддя Мальована Л.Я., судді Лутак Т.В., Ейвазова А.Р.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Обухівське"
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області
треті особи: 1. ОСОБА_2
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Роза-Л"
про визнання незаконним та скасування наказу
Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2018 року у справі № 911/3912/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2018 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 року задоволено заяву про самовідвід суддів Іоннікової І.А., Тищенко О.В., Тарасенко К.В. у розгляді апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Обухівське" на рішення господарського суду Київської області від 28.02.2018 року у справі №911/3912/16, матеріали справи передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 08.05.2018 року передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Гончарову С.А., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Михальська Ю.Б., Коротун О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Обухівське", розгляд справи призначено на 13.06.2018 року.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Коротун О.М., та відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.06.2018 року для розгляду апеляційної скарги у даній справі було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді: Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 року Прийняти апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Обухівське" на рішення господарського суду Київської області від 28.02.2018 у справі № 911/3912/16 до свого провадження.
Сторони до судового засідання, що відбулось 13.06.2018 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерне товариство "Обухівське" (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза-Л" про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-3646/15-16-сг від 12.03.2016 року, скасування державної реєстрації прав власності в єдиному реєстрі речових прав та скасування в Поземельній книзі запису про надання земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 у приватну власність.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-3646/15-16-сг від 12.03.2016 про надання земельної ділянки у власність прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивач є законним землекористувачем земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області в межах плану користування, що посвідчено актом на право постійного користування серії НОМЕР_2 від 19.02.1996 року. Крім того, позивач зазначає, що ухвалою господарського суду від 05.06.2014 у справі № 911/2149/14 відповідачу було заборонено здійснювати будь-які дії та приймати будь-які рішення з питань надання дозволу на розробку проектів землеустрою, затвердження або погодження будь-якої технічної документації та/або проектів землеустрою щодо земель, які знаходяться в постійному користуванні Публічного акціонерного товариства "Обухівське" на підставі: державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, виданого 19.02.1996 Першотравенською сільською радою Обухівського району Київської області; державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_3, виданого 19.02.1996 Нещерівською сільською радою Обухівського району Київської області; державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, виданого 19.02.1996 Обухівською міською радою Обухівського району Київської області.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що в Управлінні Держгеокадастру у Обухівському районі Київської області, як місцевому фонді документації із землеустрою, відсутня будь-яка землевпорядна документація щодо передачі земель радгоспу комбінату "Обухівський", ВАТ "Обухівське" чи ПАТ "Обухівське" у користування, земельні ділянки не сформовані та не мають державної реєстрації у Державному земельному кадастрі відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України (відсутні координати поворотних точок меж земельних ділянок, їм не присвоєні номери). Крім того, відповідач наголошував на тому. що він є неналежним відповідачем, оскільки спір у справі має вирішуватись в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується права фізичної особи (у даному спорі - ОСОБА_3)на земельну ділянку.
Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абзац другий частини першої статті 2 ГПК України у згаданій редакції).
Підвідомчість господарських справ установлено статтею 12 ГПК України (у вказаній редакції), за змістом пункту 6 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким ГПК України викладено в новій редакції.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка чинна з 15.12.2017) визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Крім того, Господарський процесуальний кодекс України в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (пункти 6, 10, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).
Натомість відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом), положення якої кореспондуються із частиною першою статті 19 цього Кодексу в редакції,чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Разом з тим згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Аналогічну норму закріплено в частині першій статті 19 цього Кодексу в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Таким чином, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
При цьому визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).
Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Згідно із частинами другою та третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118, 122 Земельного кодексу України. При цьому порядок паювання земель та виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) установлено відповідно Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" і Законом України від 05 червня 2003 року № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним наказу наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-3646/15-16-сг від 12.03.2016 про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 та скасування в Поземельній книзі запису про надання земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_4 у приватну власність, такий спір є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки цієї фізичної особи.
При цьому, суд апеляційної інстанції також враховує, що хоча власник спірної земельної ділянки (фізична особа) не був зазначений позивачем під час подання позову як відповідач, оскільки спірна земельна ділянка не була виділена в натурі на місцевості й знаходиться у володінні та користуванні ПАТ "Обухівське", проте, вказана обставина не може бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов'язків такої фізичної особи.
Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку господарського судочинства, ця тотожна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16 (провадження № 12-71гс18).
Ч. 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Приписами ч. 2 ст. 278 Господарського процесуального кодексу України визначено, що порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Таким чином, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження в цій справі.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює сторонам, що спір між сторонами про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-3646/15-16-сг від 12.03.2016, скасування державної реєстрації прав власності в єдиному реєстрі речових прав та скасування в Поземельній книзі запису про надання земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_5 у приватну власність ОСОБА_2 підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки цієї фізичної особи.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: на користь ПАТ "Обухівське" з Державного бюджету України підлягає поверненню судовий збір за подачу позову в сумі 4 134,00 грн. та за подачу апеляційної скарги в сумі 6 201,00 грн. на підставі п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 240, 275, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Обухівське" на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2018 року у справі № 911/3912/16 - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2018 року у справі № 911/3912/16 - скасувати.
3. Закрити провадження у справі № 911/3912/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Обухівське" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконним та скасування наказу.
4. Повернути ПАТ "Обухівське" з Державного бюджету України судовий збір за подачу позову в сумі 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 00 коп. та за подачу апеляційної скарги в сумі 6 201 (шість тисяч двісті одну) грн. 00 коп. на підставі п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
5. Матеріали справи № 911/3912/16 повернути до місцевого господарського суду першої інстанції.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді Ю.Б. Михальська
Є.Ю. Шаптала