04 червня 2018 року Справа № 808/1614/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н.В.,
за участю секретаря Фесик А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити перерахунок пенсії
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому позивач просить:
-визнати протиправними з 01.01.2018 року дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року до часу припинення відповідного права або зміни законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 01.04.2008 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та одержує пенсію за вислугу років, яка призначена мені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року
№ 2262-IV (далі Закон). У квітні 2018 року звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату мені пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, але відповідачем жодного перерахунку на момент подачі позову не здійснено, посилаючись на лише одну незаконну підставу - внесення змін до законодавства. У відповідь на звернення позивач отримав відмову у перерахуванні пенсії з посиланням на те, що перерахунок проведено згідно з нормами законодавства, яке діяло на день проведення відповідного перерахунку, тому й максимальний розмір пенсії у мене не перевищує 70% відповідних сум грошового забезпечення. Вважає таку бездіяльність протиправною та просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача позов не визнав, надавши свій письмовий відзив (вх.№328/07-11 від 18.05.2018р.), зазначивши, що перерахунок пенсії позивача відбувся у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Всі пенсії перераховуються відповідно до грошового забезпечення, що визначено станом на 01.03.2018, та виходячи з відсоткового розміру, який встановлено з 01.01.2016 (70%). Іншого чинним законодавством не передбачено. З огляду на викладене, просить суд у позові відмовити.
Позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якому зазначає, що дії щодо проведення перерахунку його пенсії з урахуванням збільшеного розміру посадового окладу, але всупереч вимогам законодавства зі зменшенням основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення (з 01.01.2018 року), що, в свою чергу, призвело до зменшення розміру його пенсії, було вчинено незважаючи на те, що пунктом 2 Розділу 2 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом. Дія Закону № 3668-VI не поширюється на Позивача, тому що йому призначено пенсію до набрання чинності змінами, внесеними до цього Закону (зокрема щодо обмеження розміру пенсії 70%). Крім того, зменшення розміру пенсії з 90% до 70% грошового утримання є свавільним порушенням гарантій, передбачених статтею 22 Конституції України, якою закріплено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Ухвалою суду від 07.05.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №808/1614/18, призначено судове засідання на 04.06.2018 року. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного продовження без виклику сторін.
Згідно із пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне:
ОСОБА_1 з 01.04.2008 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-IV.
Позивач проходив військову службу в лавах Збройних Сил України та був звільнений у запас.
З 2007 року ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-IV було призначено пенсію за вислугою років з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, вислуга складає 40 років.
У січні 2018 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшла довідка про розмір грошового забезпечення військовослужбовців за аналогічною посадою, яку позивач займав на день звільнення, тобто оновлена довідка з урахуванням збільшених розмірів складових грошового забезпечення, зокрема посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років.
На виконання наданої вказаної оновленої довідки ОСОБА_1 було проведено перерахунок його пенсії з урахуванням збільшеного розміру посадового окладу, але всупереч вимогам законодавства зменшено основний розмір його пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення (з 01.01.2018 року), що, в свою чергу, призвело до зменшення розміру моєї пенсії.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату йому пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.04.2018 року №989/Д-9 позивача повідомлено про те, що перерахунок проведено згідно з нормами законодавства, яке діяло на день проведення відповідного перерахунку, тому й максимальний розмір пенсії у мене не перевищує 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на пенсійне забезпечення (в даному випадку це стосується можливості реалізації встановленої державою гарантії для військовослужбовців та деяких інших осіб на отримання пенсійного забезпечення, розмір якого визначається у певному порядку, відмінному від пенсій для решти категорій громадян) будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19, 22 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави, ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів адміністративної справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018.
При проведенні перерахунку пенсії відповідачем застосовано новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70% відповідних сум грошового забезпечення, при цьому правомірність своїх дій Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області обґрунтовує необхідністю застосування норми закону, що визначає основний розмір пенсії у відсотках від грошового забезпечення, яка діяла на момент здійснення перерахунку пенсії, тобто виходячи із 70% грошового забезпечення, як це передбачено частино 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Суд не погоджується з такими доводами відповідача, виходячи з наступного.
Проаналізувавши викладені норми законодавства, суд встановив, що дійсно підпунктом 8 пункту 6 Розділу 2 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ і зменшено розмір пенсій військовослужбовців спочатку з 90% до 80% грошового забезпечення, а надалі з 80% до 70% грошового забезпечення.
У той же час, пунктом 2 Розділу 2 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Отже, дія Закону № 3668-VI не поширюється на ОСОБА_1, тому що йому призначено пенсію до набрання чинності цим Законом. Крім того, зменшення розміру пенсії з 90% до 80% та надалі до 70% грошового утримання є порушенням гарантій, передбачених статтею 22 Конституції України, якою закріплено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався лише 11.04.2018 року, після того як отримав лист-відповідь ГУПФУ в Запорізькій області від 11.04.2018 року № 989/Д-9 з відмовою у здійсненні перерахунку, з якого випливає, що відповідач самовільно, без мого відома, зменшив розмір моєї пенсії, а за відсутності бухгалтерської освіти я не мав реальної можливості виявити факт зменшення розміру пенсії, а відповідач - ГУПФУ в Запорізькій області не повідомляв мене про прийняте рішення про зменшення розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, позивач дійсно має право на перерахунок пенсії, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправними з 01.01.2018 року дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії з 90% до 80% та надалі до 70% відповідних сум грошового забезпечення, і відновити його порушені права шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року.
З огляду на зміст та обсяг заявлених вимог, які стосуються зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії, враховуючи те, що відповідач не повідомляв позивача про прийняття рішення про зменшення розміру пенсії з 01.01.2018 року з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, то такий перерахунок має бути здійснений саме з 01.01.2018 року, так як виявити сам факт зменшення розміру пенсії позивач був не в змозі, а про його реальне зменшення дізнався лише після отримання на свою письмову заяву листа відповідача від 11.04.2018 року № 989/Д-9. У свою чергу, представник відповідача не спростував вказані доводи позивача і не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що відповідач інформував позивача про зменшення розміру його пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі п.13 ст.5 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011. Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності в вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними з 01.01.2018 року дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) по пенсії, призначеній відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.
Рішення складено у повному обсязі 04.06.2018.
Суддя Н.В. Стрельнікова