07 червня 2018 року м. Житомир справа № 806/924/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попової О. Г.,
секретар судового засідання Бойко Т.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Шайденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1, оформленого листом вих. №1723/03.1-02 від 09.02.2018;
- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно довідки вих. №273-02си-вих/7526, виданої "Северо-Западным Банком ПАО "СберБанк России" за період з моменту призначення пенсії;
- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області включити до страхового стажу роботи період роботи в Київському торгівельно-економічному інституті (01.08.1979-08.02.1980), період роботи в Мончегорському обкомі партії (28.11.1985-26.09.1990); в Мончегорському відділенні №4926 Сбербанку СРСР до 01.01.1991, як пільгове обчислення страхового стажу та здійснити перерахунок пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у вказаних періодах позивач працював у місцевості, віднесеної до територій Крайньої Півночі та має право на отримання пенсійного забезпечення із врахуванням у складі грошового забезпечення для перерахунку пенсії суми районного коефіцієнту та північної надбавки за вказані періоди.
Вказує, що звертався до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із відповідною заявою для перерахунку пенсії та надав усі необхідні документи, однак, відповідач листом №1723/03.1-02 від 09.02.2018 відмовив у здійсненні такого перерахунку із посиланням на неможливість встановлення факту правонаступництва між юридичною особою, в якій позивач раніше працював та юридичною особою, що видала позивачу довідку про заробітну плату, а саме: довідку вих. №273-02си-вих/7526, видану "Северо-Западным Банком ПАО "СберБанк России" за період роботи позивача в Мончегорському відділенні №4926 Сбербанку СРСР.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом учасників справи. Судовий розгляд справи призначено на 13.03.2018 о 12:00.
Представником відповідача у строк та в порядку, визначеному ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до відділу документального забезпечення суду було подано відзив на позовну заяву вих. №07.03.2018 відповідно до змісту якого посилається на неможливість встановлення факту правонаступництва між Мончегорським відділенням №4926 Сбербанку СРСР, в якому якій позивач раніше працював та "Северо-Западным Банком ПАО "СберБанк России" (мовою оригіналу), що видав позивачу довідку про заробітну плату за період роботи позивача в Мончегорському відділенні №4926 Сбербанку СРСР. Враховуючи вищевикладене, вказує на неможливість проведення перерахунку за підставі вказаної довідки та просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. (а.с. 37-39)
В судове засідання, призначене на 13.03.2018 о 12:00 прибули позивач та представник позивача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву до 27.03.2018 о 12:00, що було зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 13.03.2018.
Судовий розгляд справи, призначений на 27.03.2018 о 12:00 було відкладено на 10.04.2018 о 14:00 у зв'язку із неявкою позивача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання.
В судове засідання, призначене на 10.04.2018 о 14:00 прибули позивач та представник позивача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву до 26.04.2018 о 14:00, що було зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 10.04.2018.
В судове засідання, призначене на 26.04.2018 о 14:00 прибув позивач. Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, причини неявки не повідомила. Про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлена належним чином. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 судовий розгляд справи було відкладено на 22.05.2018 о 12:00 у зв'язку із неявкою представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, що було зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 26.04.2018.
В судове засідання, призначене на 22.05.2018 о 12:00 прибули позивач та представник позивача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву до 05.06.2018 о 12:00 для надання відповідачем додаткових доказів, що було зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 22.05.2018.
В судове засідання, призначене на 05.06.2018 о 12:00 прибули позивач та представник позивача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву до 07.06.2018 об 11:00, що було зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 05.06.2018.
В судове засідання призначене на 07.06.2018 об 11:00 прибули позивач та представник відповідача.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 06.04.2017.
Встановлено та не заперечується сторонами, що 15 січня 2018 року позивач звернувся до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням заробітної плати в період роботи в районах Крайньої Півночі в 1990-1995 роках.
На підтвердження роботи в районах Крайньої Півночі в 1990-1995 роках та отримання заробітної плати із застосуванням регіонального коефіцієнту та отримання північної надбавки, позивачем, зокрема, було надано: довідку вих. №273-02си-вих/7526, виданої "Северо-Западным Банком ПАО "СберБанк России" (а.с. 17), архівну довідку Державної обласної казенної установи "Державний архів Мурманської області" вих. №К-10676 від 16.12.2015 (а.с. 20), архівну довідку Державної обласної казенної установи "Державний архів Мурманської області" вих. №К-11617 від 23.01.2017 (а.с. 21 та зворот), копію трудового договору від 01.12.1983 між ОСОБА_1 та "ОРСом к-та "Североникель" (мовою оригіналу, а.с. 23 та зворот), архівну довідку муніципальної казенної установи "Муніципальний архів міста Мончегорська" вих. №К-03 від 09.01.2017 (а.с. 24), копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с. 27-29).
Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом вих. №1723/03.1-02 від 09.02.2018 відмовило позивачу у перерахунку пенсії з підстав, що надана позивачем довідка "Про заробітну плату про обчислення пенсій" вих. №273-02си-вих/7526, видана "Северо-Западным Банком ПАО "СберБанк России". Згідно записів трудової книжки з 1990 року по 1995 року позивач працював завідувачем відділення в "Сбербанку Російської Федерації" Мурманської області, Мончегорськ відділення №4926. В пенсійній справі наявна довідка №949/СЗБ від 15.11.2017 про те, що Мончегорська центральна сберкаса №4926 реорганізована та перейменована у філіал ПАТ "Сбербанк Росії" - Мурманське відділення №8627, довідка видана Мурманським відділенням №8627, печатка ПАТ "Сбербанк Росії" м. Москва. Довідка про заробітну плату вих. №273-02си-вих/7526 від 15.12.2017 видана ОСОБА_1 філіалом ПАТ "Сбербанк Росії" Північно-Західний банк м. Санкт-Петербург. Дані про перейменування або реорганізацію, правонаступництво ПАТ "Сбербанк Росії" - Мурманське відділення №8627 відносно ПАТ "Сбербанк Росії" Північно-Західний банк м. Санкт-Петербург відсутні.
Оскільки на даний час неможливо встановити факт, що філіал ПАТ "Сбербанк Росії" Північно-Західний банк м. Санкт-Петербург є правонаступником або має право видавати довідки про заробітку плату, тому Вам відмовлено в перерахунку пенсії по зарплаті з 1990 року по 1995 року згідно довідки №273-02си-вих/7526 від 15.12.2017.
Вважаючи вказану відмову протиправною та наголошуючи, що позивач має право на перерахунок пенсії із врахуванням у складі грошового забезпечення для перерахунку пенсії суми заробітної плати із застосуванням районного коефіцієнту та північної надбавки за вказані періоди, ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану відмову, оформлену листом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №1723/03.1-02 від 09.02.2018 на відповідність ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 46 Основного Закону проголошено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) обчислення страхового стажу за період до впровадження системи персоніфікованого обліку здійснюється на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. Перелік районів Крайньої Півночі та місцевостей, які прирівнюються до них, робота в яких дає право на пільгове обчислення стажу відповідно до Указів Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року та від 26 вересня 1967 року, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР 10 листопада 1967 року №1029.
Підтвердження пільг здійснюється на підставі відповідних записів у трудовій книжці, довідок та письмових договорів, в яких, зокрема повинно бути зазначено термін дії договору та пільги, які надавалися працівникові.
Згідно ст.41 Закону №1058-IV до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Як встановлено статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до п.1 ст.2 Закону України "Про збір та обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) об'єктом оподаткування для платників збору, визначених підпунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці". Таким чином, об'єктом оподаткування є заробітна плата з урахуванням районного коефіцієнта.
Згідно ч.1 ст.43 Закону №1058-IV перерахунок пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюються за нормами цього Закону на підставі документів, про вік, страховий стаж, заробітну плату (доходів) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до абз.2, 3 ст.6 Угоди між урядами України і Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначаються сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які поширюється дія Указів Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року та від 26 вересня 1967 року про пільги для осіб, працюючих в цих районах та місцевостях, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року №1029, територія Мончегорська, Мурманська область, де працював позивач, територіально відноситься до районів Крайньої Півночі.
Відповідно до даних трудової книжки та наявних у матеріалах справи архівних довідок про підтвердження розміру заробітної плати, позивач був зайнятий на роботах в районах Крайньої Півночі в період з 1990 по 1995 роки, зокрема:
- період роботи в Мончегорському обкомі партії з 28.11.1985 по 26.09.1990 із застосуванням районного коефіцієнта 40%, що підтверджується архівною довідкою Державної обласної казенної установи "Державний архів Мурманської області" вих. №К-11617 від 23.01.2017 (а.с. 21 та зворот)
- в Мончегорському відділенні №4926 Сбербанку СРСР (з 11.10.1990 по 11.07.1995) із застосуванням районного коефіцієнту та виплатою північної надбавки, що підтверджується довідкою вих. №273-02си-вих/7526, виданої "Северо-Западным Банком ПАО "СберБанк России" (а.с. 17)
Суд критично ставиться до посилань представника відповідача на неможливість встановлення факту правонаступництва між ПАТ "Сбербанк Росії" - Мурманське відділення №8627 відносно ПАТ "Сбербанк Росії" Північно-Західний банк м. Санкт-Петербург та зазначає, що згідно довідка №949/СЗБ від 15.11.2017, виданої Мурманським відділенням №8627 (печатка ПАТ "Сбербанк Росії" м. Москва), на відомості з якої посилається відповідач у оскаржуваній відмові, один із етапів реорганізації Мончегорського відділення №4926 Сбербанку СРСР проведено на підставі постанови Правління Північно-Західного банку ПАТ "Сбербанк Росії". (а.с. 18, 83)
Таким чином, оскільки реорганізація Мончегорського відділення №4926 Сбербанку СРСР у Мурманське відділення №8627 ПАТ "Сбербанк Росії" проведено, зокрема, на підставі постанови Правління Північно-Західного банку ПАТ "Сбербанк Росії", доводи заявника про неможливість видачі ПАТ "Сбербанк Росії" Північно-Західний банк довідок відносно ПАТ "Сбербанк Росії" - Мурманське відділення №8627 є безпідставними.
Крім того, доводи відповідача в частині неможливості врахування відомостей із довідки вих. №273-02си-вих/7526, виданої ПАТ "Сбербанк Росії" Північно-Західний банк самостійно спростовані відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 06.04.2018 та 10.05.2018.
Так, згідно розпорядження №825687 від 23.05.2017 (а.с. 106) та доданого розрахунку стажу ОСОБА_1, при перерахунку пенсії ОСОБА_1 було включено стаж роботи у районах Крайньої Півночі: з 01.08.1983 по 27.11.1985 із пільговим коефіцієнтом 1,5; період з 28.11.1985 по 01.10.1990 без пільгового коефіцієнту, період з 02.10.1990 по 31.10.1990 без пільгового коефіцієнту, період з 01.01.1991 по 11.07.1995 без пільгового коефіцієнту.
Суд наголошує, що відповідачем самостійно було враховано відомості із довідки вих. №273-02си-вих/7526, виданої ПАТ "Сбербанк Росії" Північно-Західний банк в частині стажу роботи позивача к районах Крайньої Півночі, однак, не було враховано наявність районного коефіцієнту та північних надбавок.
Відповідно до наявного у матеріалах справи листа Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Житомирській області вих. №6486/03.1 від 21.05.2018, на адресу відповідача 03.05.2018 надійшли запитувані підтверджувальні документи стосовно правонаступництва та позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.05.2018. (а.с.113 та зворот) Так, довідкою від 28.03.2018 виданою філіалом ПАТ "Сбербанк Росії" - Мурманське відділення №8627 підтверджуються відомості, викладені у довідці вих. №273-02си-вих/7526, виданої ПАТ "Сбербанк Росії" Північно-Західний банк. (а.с. 124)
Відповідно до наявних матеріалах справи розпорядження №825687 від 10.05.2018 (а.с. 119) та розрахунку стажу позивача з 01.01.2014 (а.с. 120), позивачу за результатами повторного перерахунку пенсії залишаються неврахованими наступні періоди з районними коефіцієнтами та північними надбавками: період роботи в Мончегорському обкомі партії (28.11.1985-26.09.1990); в Мончегорському відділенні №4926 Сбербанку СРСР до 01.01.1991.
Частиною третьою статті 96 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 15 травня 1990 року № 1480-I "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" було передбачено, що при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.
Разом з тим, постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12.09.1991 №1545-XII встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Закон №1788-XII прийнято 05.11.1991.
Статтею 77 Закону №1788-XII передбачалось, що при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64-67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, а за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах.
За приписами статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди здійснюється згідно законодавства держави, на території якої вони проживають.
Згідно вимог пункту 2 статті 6 Угоди від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території любої із цих країн, а також на територіях колишнього СССР за час до вступу в силу даної Угоди.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії (пункт 3 статті 6 вказаної Угоди від 03.03.1992).
В свою чергу, статтею 5 Угоди від 13.03.1992 визначено, що дана Угода розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Таким чином, наведені положення Угоди передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Безпосередній зміст Угоди не містить обмежень щодо врахування його положень при призначенні чи перерахунку пенсії.
Крім того, в даній Угоді немає жодних застережень з приводу особливостей врахування до складу заробітної плати (заробітку, доходу) районних коефіцієнтів, північних надбавок тощо.
Суд звертає увагу на те, що ні в Законі №1788-XII, ні в Законі №1058-IV не містяться спеціальних обмежень не врахування певної частини заробітку, офіційно отриманого громадянином на території держав-учасниць Угоди від 13.03.1992.
З приводу особливостей застосування у спірних відносинах положень Угоди від 13.03.1992 і національного законодавства, суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
За змістом частин першої та другої статті 4 Закону №1788-XII законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, серед іншого, з цього Закону та міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29 червня 2004 року №1906-VІ, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
За змістом частини п'ятої статті 7 КАС України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Таким чином, згідно Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною Радою України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення.
Враховуючи обставину безпосереднього працевлаштування позивача на підприємствах у місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі та отримання заробітної плати із районним коефіцієнтом та північною надбавкою, з яких сплачувались відповідні страхові внески в державах-учасниць Угоди, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на врахування районного коефіцієнту та північної надбавки при перерахунку пенсії в складі заробітку.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи ОСОБА_1 діяв в порушення ч.2 ст.19 Конституції України, а оскаржувана відмова, оформлена листом вих. №1723/03.1-02 від 09.02.2018 не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.
Керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії, викладену у листі вих. №1723/03.1-02 від 09.02.2018.
Щодо моменту, з якого слід здійснити перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно змісту листа Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Житомирській області вих. №6486/03.1 від 21.05.2018, на адресу відповідача 03.05.2018 надійшли запитувані підтверджувальні документи стосовно правонаступництва та позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.05.2018. (а.с.113 та зворот)
Водночас, відповідно до наявних у матеріалах справи, відповідачем, на підставі чергової заяви позивача, було здійснено перерахунок пенсії від 06.04.2018, однак, протиправно не було враховано усіх відомостей із наданих позивачем документів.
Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.9, ч.2 ст. 245 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 06 квітня 2017 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 пенсії за період з 1990 по 1995 роки з урахуванням: довідки вих. №273-02си-вих/7526, виданої "Северо-Западным Банком ПАО "СберБанк России"; період роботи в Мончегорському обкомі партії (28.11.1985-26.09.1990); в Мончегорському відділенні №4926 Сбербанку СРСР до 01.01.1991 та зарахувати у пільговому обчисленні страхового стажу відповідно до законодавства, чинного на момент звернення із заявою про призначення пенсії, 06 квітня 2017 року.
Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Щодо позовних вимог в частині включення до страхового стажу роботи період роботи в Київському торгівельно-економічному інституті (01.08.1979-08.02.1980) суд зазначає, що вказані відомості вже були враховані відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії від 06.04.2018, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано, а відповідачем в порушення ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірність відмови у перерахунку пенсії позивачу, оформленої листом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №1723/03.1-02 від 09.02.2018, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно наявної у матеріалах справи квитанції №3 від 21.02.2018 на суму 704,80 грн., позивачем при зверненні із позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та керуючись ч.3 ст.139 КАС України, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь позивача 352,40 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. РНОКПП НОМЕР_1) до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Перемоги, 55, Житомир, 10003. Код ЄДРПОУ 40380333) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії, викладену у листі вих. №1723/03.1-02 від 09.02.2018;
Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 06 квітня 2017 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 пенсії за період з 1990 по 1995 роки з урахуванням: довідки вих. №273-02си-вих/7526, виданої "Северо-Западным Банком ПАО "СберБанк России"; період роботи в Мончегорському обкомі партії (28.11.1985-26.09.1990); в Мончегорському відділенні №4926 Сбербанку СРСР до 01.01.1991 та зарахувати у пільговому обчисленні страхового стажу відповідно до законодавства, чинного на момент звернення із заявою про призначення пенсії, 06 квітня 2017 року.
У решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.Г. Попова
Повне судове рішення складене: 20 червня 2018 року.