11 червня 2018 року Справа 804/4060/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області, третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог, на боці відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог, на боці позивача: державне підприємство «Дніпровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання протиправними та скасування рішень, -
04 червня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області, третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог, на боці відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог, на боці позивача: державне підприємство «Дніпровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», у якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:
- рішення Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області сьомого скликання дванадцятої сесії від 15 вересня 2016 року №07-12/VII «Про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»;
- рішення Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області сьомого скликання дванадцятої сесії від 15 вересня 2016 року №08-12/VII «Про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»;
- рішення Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області сьомого скликання дванадцятої сесії від 15 вересня 2016 року №09-12/VII «Про надання дозволу ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»;
- рішення Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області сьомого скликання дванадцятої сесії від 15 вересня 2016 року №10-12/VII «Про надання дозволу ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»;
- рішення Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області сьомого скликання дванадцятої сесії від 15 вересня 2016 року №11-12/VII «Про надання дозволу ОСОБА_6 Васильовичуна розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»;
- рішення Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області сьомого скликання дванадцятої сесії від 15 вересня 2016 року №12-12/VII «Про надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»;
- рішення Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області сьомого скликання дванадцятої сесії від 15 вересня 2016 року №13-12/VII «Про надання дозволу ОСОБА_8 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»;
- рішення Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області сьомого скликання дванадцятої сесії від 15 вересня 2016 року №14-12/VII «Про надання дозволу ОСОБА_9 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»;
- рішення Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області сьомого скликання дванадцятої сесії від 15 вересня 2016 року №15-12/VII «Про надання дозволу ОСОБА_10 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»;
- рішення Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області сьомого скликання дванадцятої сесії від 15 вересня 2016 року №16-12/VII «Про надання дозволу ОСОБА_11 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»;
- рішення Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області сьомого скликання дванадцятої сесії від 15 вересня 2016 року №17-12/VII «Про надання дозволу ОСОБА_12 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».
У період з 08 червня по 10 червня 2018 року включно суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юхно І.В. перебувала у відрядженні.
Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У порушення пункту 1 частини першої вказаної статті адміністративний позов не містить документу на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача.
За приписами частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною другою вказаної статті передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Суд зазначає, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорта громадянина України як документ, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності.
Поряд із цим, пунктом 5 частини першої вищевказаної статті також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позову вбачається, що оскаржувані рішення Дружбівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області датовані 15 вересня 2016 року, а до суду з адміністративним позовом позивач звернувся лише 04 червня 2018 року, а саме через 1 рік та більше ніж 7 місяців після винесення вищевказаних рішень. При цьому, ОСОБА_1 лише зазначив в позовній заяві, що дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у березня 2018 року, проте не надав до суду доказів на підтвердження вказаної обставини, а також не надав заяви про поновлення строку звернення до суду.
Вищезазначене унеможливлює з'ясування судом, чи позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на вищезазначене, суд звертає також увагу, що позивач, в разі пропущення ним строку звернення до суду, не надав доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Крім того, згідно з положеннями частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- копії паспорта громадянина України позивача як документу, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності;
- уточненої позовної заяви із зазначенням дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, із доказами на підтвердження вказаної обставини, а в разі пропуску строку звернення до суду - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122-123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області, третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог, на боці відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог, на боці позивача: державне підприємство «Дніпровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно