20 червня 2018 р.Справа №198зп-18/804
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову без пред'явлення відповідного адміністративного позову до суду у порядку, визначеному ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, -
20.06.2018 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, у якому просить:
- зупинити дію рішення виконавчого комітету Кам'янської міської ради (код ЄДРПОУ 04052072) від 05.06.2018 року № 164 «Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету міської ради від 28.03.2018 року № 114 «Про звільнення території міста від самовільно розміщених об'єктів (майна) сфери споживчого ринку, відпочинку та послуг» в частині пункту 92 Додатку до рішення виконавчого комітету Кам'янської міської ради від 05.06.2018 року № 164.
У обґрунтування вимоги про забезпечення позову зазначено, що виконавчий комітет Кам'янської міської ради в пункті 92 рішення від 05.06.2018 року № 164 «Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету міської ради від 28.03.2018 року № 114 «Про звільнення території міста від самовільно розміщених об'єктів (майна) сфери споживчого ринку, відпочинку та послуг» протиправно зазначив у Переліку самовільно розміщених об'єктів (тимчасових споруд) нерухоме майно, яке належить заявнику, оскільки у заявника не тимчасова споруда, тому, нерухоме майно не підлягає демонтажу на підставі рішення виконавчого комітету та рішення Кам'янської міської ради від 29.09.2017 року № 833-19/VІІ «Про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Кам'янське» та від 22.12.2017 року № 952-21/ VІІ «Про деякі питання утримання об'єктів (елементів) благоустрою на території м. Кам'янського». Відтак, на теперішній час існують реальні обставини, які свідчать про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, і що без вжиття заходів забезпечення позову в подальшому буде необхідно відновлення таких прав.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, доводи вказаної заяви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову з таких підстав.
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову згідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи з таких підстав, а саме:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся або має намір звернутися до суду;
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю - ч.1, ч.2 ст. 150 вказаного наведеного Кодексу.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування.
У відповідності до вимог ч.1, ч.5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.
Суд зазначає, що посилання заявника на існування небезпеки заподіяння йому шкоди (посягання на майно), не підтверджено відповідними доказами, а саме: вчинення органами місцевого самоврядування будь-яких дій, направлених на порушення прав та інтересів позивача.
Відтак, заявником не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявником не доведено наявності хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви.
Враховуючи викладене, керуючись статтями ст.ст. 150-154, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Заявник: ОСОБА_1 (51931, АДРЕСА_1, код ОКПП НОМЕР_1).
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В Ільков