м. Вінниця
21 червня 2018 р. Справа № 802/1370/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Альчука Максима Петровича,
за участю секретаря судового засідання: Шевченка Р.В.
представника позивача: Кудрик Я.О.
представника відповідача: Сінгаєвської О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7)
до: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7)
про: скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, в якому просить:
скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської Ольги Миколаївни про накладення штрафу на позивача за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню № 56001575 від 05.05.2018 року в сумі 5100 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 19.03.2018 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 56001575 щодо виконання виконавчого листа № 802/2582/17-а від 14.03.2018 року, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-XII, постанов Кабінету Міністрів № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18.11.2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України" від 09.03.2006 року № 268, починаючи з 01.01.2016 року та надано строк 10 робочих днів для надання відповіді та документального підтвердження щодо виконання рішення суду. Позивач зазначає, що вказане рішення ним виконано, про що 28.03.2018 року повідомлено відповідача з наданням підтверджуючих документів щодо проведеного перерахунку пенсії. На виконання рішення суду позивачем здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, розмір якої склав 5640,38 грн. та забезпечено виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року в сумі 5057,91 грн. Виплату перерахованої пенсії за період з січня 2016 року по грудень 2017 року буде забезпечено з 01.01.2019 року відповідно до положень ст. 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Також, позивач зазначає, що з набранням чинності Постановою № 103, відбулася зміна у законодавстві, що регулювало пенсійні виплати ОСОБА_3 та яким керувався суд при винесенні рішення, а тому дія рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2018 року у справі № 802/2582/17-а має припинитися.
Ухвалою суду від 21.05.2018 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 11.06.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, зі змісту якого проти задоволення адміністративного позову заперечує. Зокрема зазначає, що позивачем частково виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду в частині здійснення перерахунку пенсії та її виплати з 01.01.2018 року, однак сума пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року залишилась не виплаченою. Крім того вважає, що виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду має відбуватись не у порядку, визначеному Постановою КМУ № 103 від 21.02.2018 року, оскільки на момент прийняття рішення її взагалі не існувало. Також зазначила, що згідно практики Європейського суду з прав людини, відсутність бюджетних коштів не може бути поважною причиною невиконання судового рішення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечила, посилаючись на обґрунтування відзиву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2018 року у справі № 802/2582/17-а, окрім іншого, зобов'язано ГУ ПФУ у Віннницькій області провести з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 згідно довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області № 11170 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 19.03.2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 56001575 щодо виконання виконавчого листа № 802/2582/17-а від 14.03.2018 року, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ПФУ у Віннницькій області провести з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 згідно довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області № 11170 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Пунктом 2 даної постанови позивача повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 28.03.2018 року ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило відповідача про те, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду уже виконано, оскільки ОСОБА_3 проведено перерахунок пенсії з урахуванням довідки № 11170. Згідно розрахунку на доплату пенсії за період з січня 2016 року по березень 2018 року головним управлінням донараховано кошти в сумі 40463,28 грн. Однак, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань та змінами в діючому законодавстві зазначені кошти не були виплачені. Також повідомлено, що донарахована сума за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року підлягає виплаті у порядку, визначеному абз. 2 п. 3 Постанови №103, після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України.
05.05.2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області винесено постанову, якою у відповідності до ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", на позивача накладено штраф в сумі 5100 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин.
Незгода позивача із прийнятою постановою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).
Згідно ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу вказаних норм слідує, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Судом встановлено, що на час винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 05.05.2018 року, рішення Вінницького окружного адміністративного суду щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії було виконано позивачем частково, зокрема здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 та здійснено йому доплату пенсії за період з січня 2018 року по березень 2018 року. При цьому, не виконаною залишилась частина судового рішення щодо виплати донарахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача зазначає, що виплата донарахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року буде здійснюватись ОСОБА_3 в порядку, визначеному Постановою КМУ № 103 від 21.02.2018 року, тобто починаючи з 2019 року та до повної виплати. Також, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини "Валентина Ніканорівна Великода проти України" зазначає, що з дня набрання чинності Постановою КМУ № 103 від 21.02.2018 року змінилось правове регулювання спірних правовідносин, що, в свою чергу, припинило дію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2018 року.
Разом із тим, такі твердження представника позивача суд оцінює критично, з огляду на наступне.
Так, із положень статті 7 КАС України випливає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Слід зауважити, що Постанова № 103 прийнята після ухвалення Вінницьким окружним адміністративним судом рішення у справі за № 802/2582/17-а, а відтак, на переконання суду, не підлягає застосуванню судом у спірних правовідносинах щодо виплати донарахованої ОСОБА_3 пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Також суд звертає увагу на те, що постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року не регулює порядок виконання судових рішень про зобов'язання пенсійного органу здійснити особі виплату пенсії, перерахованої на виконання рішення суду.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини "Валентина Ніканорівна Великода про України" суд дійшов висновку, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінитися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти змін у майбутньому. Суд констатував, що подальша дія судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати, були внесені зміни.
Разом із тим, суд акцентує увагу на тому, що право на перерахунок пенсії позивача виникло на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей".
При цьому, Постанова КМУ від 21 лютого 2018 року № 103 жодним чином не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 року, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Аналогічних висновків дійшов і Верховний суд в ухвалі від 02.05.2018 року у справі № 818/1076/18.
З огляду на викладене, суд не погоджується із посиланнями представника позивача на те, що починаючи з дня набрання чинності Постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2018 року припинило свою дію, оскільки даною постановою визначено лише порядок виплати перерахованих пенсій, натомість саме правове регулювання спірних правовідносин залишилось незмінним.
Також суд не погоджується із твердженням представника позивача про те, що невиконання ГУ ПФУ у Вінницькій області, як бюджетною установою, судового рішення через брак коштів не може бути підставою для накладення штрафу, з огляду на наступне.
Нормами статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Така позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
З огляду на викладене, посилання представника позивача на відсутність відповідного бюджетного асигнування, як на доказ поважності причин невиконання рішення суду, в частині виплати ОСОБА_3 перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, на думку суду, є необґрунтованими.
Із наведених вище мотивів суд також критично оцінює посилання представника позивача на те, що оскаржувана постанова прийнята в порушення практики Верховного Суду згідно якої невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки, як уже зазначалось судом вище, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт повного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2018 року, зокрема, в частині виплати ОСОБА_3 перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи оскаржувану у даній справі постанову, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень, надані на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 34939304) про скасування рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Альчук Максим Петрович