21 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/720/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Колківське лісове господарство" до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Державне підприємство "Колківське лісове господарство" (далі - ДП "Колківське ЛГ", позивач) звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000601409 від 24.01.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій в сумі 17 487 грн. та №0000591409 від 24.01.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 20 984 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДФС у Волинській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "Колківське ЛГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин із компанією "Avraam Mavixyl Wood LTD" по контракту №7 від 27.01.2014 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014. За результатами перевірки складено акт №495/14-09/00991597 від 11.01.2018.
На підставі висновків акту перевірки та за результатами розгляду заперечення на акт перевірки, податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме: №0000601409 від 24.01.2018 згідно якого ДП "Колківське ЛГ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій в сумі 17 487, 00 грн.; №0000591409 від 24.01.2018 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 41 968, 00 грн., з яких 20 984,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 10 492, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Позивач з висновками акту перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями незгідний, вважає їх незаконними та такими, що підлягають до скасування з наступних підстав.
Між ДП "Колківське ЛГ" та "Avraam Mavixyl Wood LTD" укладено контракт №7 від 27.01.2014 на поставку стовпів хвойних окорених. На виконання даного контракту позивачем реалізовано товару на суму 10 048, 00 євро. Факт реалізації товарів, транспортування, повна оплата підтверджується наявними в матеріалах перевірки первинними документами бухгалтерського обліку. Також позивач зазначає, що в акті відсутні докази, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін; спори між сторонами щодо недійсності договору відсутні. Контролюючим органом також не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та вказаним контрагентом вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Крім того, за результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про фактичне підтвердження отримання коштів від покупця продукції, а отже порушень при здійсненні господарської діяльності ДП "Колківське ЛГ" ГУ ДФС у Волинській області не було виявлено.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.01.2018 №0000601409, №0000591409 та стягнути з Державного бюджету України на користь ДП "Колківське ЛГ" судові витрати.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
11.05.2018 в межах строку подання відзиву на позовну заяву від представника відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області надійшла до суду письмова заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 в задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено, оскільки дана справа не є справою, яка в розумінні частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 11.05.2018 представник відповідача Копко О.В. не погоджується з позовними вимогами, оскільки вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства. Представник відповідача зазначає, що компанією "Avraam Mavixyl Wood LTD" кошти в іноземній валюті, крім 950, 00 євро не перераховувались на рахунок ДП "Колківське ЛГ", відповідно валютна виручка по контракту №7 від 27.01.2014 в розмірі 9 098,00 євро отримана на рахунок ДП "Колківське ЛГ" від невідомої особи/нерезидента, що являється безповоротною фінансовою допомогою. Тому, в зв'язку з отриманням на валютний рахунок ДП "Колківське ЛГ" коштів у сумі 9 098, 00 Євро, платником податків було отримано дохід, оскільки відбулося збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів, які призвели до зростання власного капіталу за відповідні звітні періоди. Відповідно, отримання коштів є доходом підприємства, однак враховуючи неможливість їх отримання по контракту №7 від 27.01.2014 як валютної виручки від компанії "Avraam Mavixyl Wood LTD", а також неможливість їх повернення, такі кошти являються за складом їх визнання в бухгалтерському обліку іншими доходами, які призвели до зростання власного капіталу за звітний податковий період, та у відповідності до норм пп.135.5.15 п. 135.5 ст.135, п. 137.10 ст.137 ПК України підлягають відображенню по податковому обліку платника податку для визначення доходів та їх складу включенням до інших доходів за звітний податковий період. В результаті допущених порушень податкового законодавства позивачем занижено доходи за 2014 рік на суму безповоротної фінансової допомоги в загальній сумі 116 578, 00 грн. (9 098, 00 євро), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 20 984, 00 грн. та занижено частину чистого прибутку (доходу) на загальну суму 17 487, 00 грн. Враховуючи зазначене, ГУ ДФС у Волинській області вважає позовні вимоги ДП "Колківське ЛГ" безпідставними та просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У запереченні на відзив від 23.05.2018 представник позивача зазначає, що посилання відповідача на не відображення податкових зобов'язань контрагентом позивача, як на підставу для висновку про порушення норм податкового законодавства ДП "Колківське ЛГ", спростовується тим, що податкове законодавства не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Вважає, що висновки акта перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях порушень норм податкового законодавства платником податків.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "Колківське ЛГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин із компанією "Avraam Mavixyl Wood LTD" по контракту №7 від 27.01.2014 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, про що складено акт від 11.01.2018 №495/14-09/00991597, який підписаний представниками платника податків із запереченнями (а.с.9-15).
В акті перевірки зроблено висновок про порушення ДП "Колківське ЛГ" законодавства, а саме:
- статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями;
- п.п.14.1.257 п.14.1 ст. 14, п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого за звітний період 2014 рік занижено податок на прибуток на суму 20 984, 00 грн.;
- п.5, 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, Наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868, вимог Розділу ІІІ "Зміст статей звіту про фінансові результати", Наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності "Зміст статей звіту про фінансові результати" із змінами та доповненнями та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 №353 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.01.2001 за №47/5238, в порушення п.1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2011 №138, закону України від 21.09.2006 №185-V "Про управління об'єктами державної власності" із змінами та доповненнями,пп.153.3.1-пп.153.3.3, п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.201 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено відрахування частини чистого прибутку за 2014 рік на суму 17 487,00 грн.
Позивач, не погодившись з висновками перевірки, викладеними в акті від 11.01.2018 №495/14-09/00991597, подав письмові заперечення до ГУ ДФС у Волинській області (а.с.17-19). Листом відповідач повідомив про те, що висновок акту перевірки відповідає вимогам чинного законодавства в частині заниження доходу за 2014 рік на суму безповоротної фінансової допомоги в загальній сумі 116 578, 00 грн. (9 098, 00 євро), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 20 984, 00 грн., і заниження чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за 2014 рік, на загальну суму 17 487, 00 грн. В частині нарахованої пені (термін погашення на суму 1 000,00 євро закінчився 12.01.2015) - вимоги по запереченню задовольнити в сумі 18 612, 44 грн.(а.с.20-23).
На підставі акта перевірки від 11.01.2018 №495/14-09/00991597 відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 24.01.2018 №0000601409 та №0000591409.
Податковим повідомленням-рішенням від 24.01.2018 №0000601409 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій на суму 17 487, 00 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 24.01.2018 №0000591409 підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 41 968, 00 грн., з яких 20 984,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 10 492, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 24.01.2018 №0000601409 та №0000591409 позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України (а.с.28-30). Рішенням від 05.04.2018 №12114/6/99-99-11-01-02-25 Державна фіскальна служба України вирішила податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 24.01.2018 №0000601409 та №0000591409 залишити без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.31-33).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам щодо взаємовідносин ДП "Колківське ЛГ" та "Avraam Mavixyl Wood LTD", суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ДП "Колківське лісове господарство" 18.10.1993 зареєстроване як юридична особа Маневицькою районною державною адміністрацією Волинської області, свідоцтво про державну реєстрацію №119010550001000053 (перереєстроване розпорядженням Маневицької райдержадміністрації від 26.10.1998 року за № 04051454/0010073), форма власності - загальнодержавна, входить до складу державного лісогосподарського об'єднання "Волиньліс" і підпорядковане Державному комітету лісового господарства України. Вказані обставини підтверджуються загальними положеннями акту перевірки.
Як свідчить акт перевірки від 11.01.2018 №495/14-09/00991597, податковий орган встановив здійснення позивачем зовнішньоекономічної діяльності через офшорні зони з фірмою "Avraam Mavixyl Wood LTD" (Кіпр). Як стверджує відповідач, від компетентного органу Республіки Кіпр, а саме відділу з міжнародних податкових справ Податкового Департаменту Міністерства фінансів Республіки Кіпр, надійшов лист від 12.04.2017, яким підтверджено стосунки компанії "Avraam Mavixyl Wood LTD" з ДП "Колківське ЛГ", однак є лише один рахунок-фактура №554 від 08.12.2014, отриманий на суму 950, 00 євро. Рахунок-фактуру було повністю погашено впродовж цього ж року, в подальшому жоден рахунок-фактуру не було отримано та сплачено впродовж 2014 року та подальших років. Таким чином, відповідно до митних декларацій ДП "Колківське ЛГ" реалізовано товару невідомому нерезиденту на загальну суму 9 098, 00 євро.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 27.01.2014 між ДП "Колківське ЛГ", як продавцем, та фірмою "Avraam Mavixyl Wood LTD"», як покупцем, укладено зовнішньоекономічний контракт №7, предметом якого є поставка на умовах базису FCA - Колки (згідно з правилами Інкотермс - 2000) стовпів хвойних окорених (а.с.34-35).
Пунктом 2.1 контракту визначено, що ціни на товар встановлюються в євро, розуміються на умовах FCA, також визначено орієнтовний обсяг контракту - 5000 штук на загальну суму 47 500, 00 євро.
Пунктом 6.1 контракту встановлено, що платежі за товар перераховуються в євро в повній сумі шляхом перерахування коштів на валютний рахунок продавця не пізніше 30 днів з моменту продажу товару, а також шляхом попередньої оплати. Пунктом 11.3 визначено строк дії контракту до 31 грудня 2014 року з правом пролонгації. Будь-які зміни до дійсного контакту повинні бути викладені в письмовій формі і підписані обома сторонами. Після підписання дійсного контракту всі переговори і листування, що передували його підписанню втрачають силу (пункт 11.2 контракту).
На виконання умов даного контракту позивачем протягом 2014 року здійснювались поставки товару, що підтверджується рахунками фактури, вантажними митними деклараціями (ВМД), специфікаціями та міжнародними товарно-транспортними накладними (а.с.39-67).
Оплата за придбаний товар проведена шляхом перерахування іноземної валюти на рахунки позивача, про що свідчать платіжні доручення в іноземній валюті (а.с.68-74).
При цьому, як вбачається з акта перевірки, зауваження щодо первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинах ДП "Колківське ЛГ" з вказаним вище нерезидентом, відсутні.
Таким чином, досліджені судом первинні документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій між ДП "Колківське ЛГ" та фірмою "Avraam Mavixyl Wood LTD" щодо поставки стовпів хвойних окорених протягом 2014 року згідно укладеного контракту № 7 від 27.01.2014.
Суд критично оцінює доводи ГУ ДФС у Волинській області про те, що сума 9 098,00 євро, які надійшли на валютний рахунок ДП «Колківське ЛГ», як валютної виручки за продукцію по контракту № 7 від 27.01.2014 з фірмою «Avraam Mavixyl Wood LTD», в силу неможливості їх отримання від компанії «Avraam Mavixyl Wood LTD», неможливості їх повернення, є за складом їх визнання в бухгалтерському обліку іншими доходами, які призвели до зростання власного капіталу за звітний податковий період, в зв'язку з чим позивачем було занижено доходи за 2014 рік на суму безповоротної фінансової допомоги в загальній сумі 116 578,00 грн. (9 098,00 євро), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 20 984,00 грн. з огляду на наступне.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із пунктом 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 п.44.1 ст.44 ПК України.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV.
Так, у відповідності до ст.1 Закону №996-XIV ( в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
За змістом ч.ч.1-2 ст.9 наведеного Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового Кодексу України
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарською діяльністю в розумінні пункту 14.1.36 статті 14 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно із пунктом 137.10 статті 137 цього ж Кодексу, суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.
Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Виходячи з аналізу даної норми права, обов'язковим критерієм для визначення поняття безповоротної фінансової допомоги є отримання особою грошових коштів або інших матеріальних благ від конкретної сторонньої особи, при цьому отримувач коштів не несе будь-яких фінансових витрат чи матеріальних втрат. Як результат, фінансово-матеріальний стан особи змінюється в бік зростання, пропорційно отриманим грошовим коштам або матеріальним благам. Разом з цим така особа не може нести будь-які витрати чи збитки з даного приводу.
Таким чином, нормами пункту 14.1.257 статті 14 ПК України та матеріалами наданими під час перевірки спростовуються доводи ГУ ДФС у Волинській області стосовно заниження ДП "Колківське ЛГ" доходу на суму безповоротної фінансової допомоги, оскільки отримані кошти від вказаної вище компанії нерезидента сплачені ДП "Колківське ЛГ" в якості оплати за поставку товару за умовами контракту. В акті не обґрунтований висновок щодо позиції відповідача про віднесення отриманої оплати за реалізовані товари до безповоротної фінансової допомоги. Уявність реалізації товару обґрунтоване виключно листом, який надійшов на запит ГУ ДФС у Волинській області від компетентних органів Республіки Кіпр про здійснення ДП «Колківське ЛГ» з фірмою "Avraam Mavixyl Wood LTD" лише одного рахунку-фактури впродовж 2014 року на суму 950, 00 євро.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, експорт стовпів хвойних окорених на користь "Avraam Mavixyl Wood LTD" засвідчений належним чином оформленими митним органом - ВМД, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій" не визнавались недійсними. Позивач включив до складу доходів відповідних звітних періодів кошти, отримані від фірми "Avraam Mavixyl Wood LTD" як дохід від реалізації готової продукції. Відтак, повторне включення відповідачем вказаних коштів до складу інших доходів підприємства є необґрунтованим та не узгоджується з нормами ПК України.
Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з пункту 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Пунктом 135.2 статті 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Підпунктом 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.
У відповідності до статті 82 Митного кодексу України експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.
Частиною 1 статті 246 Митного кодексу України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Приписами частини 1 статті 248 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Із змісту наведеного слідує, що операції з поставки товару вважаються експортними, якщо вони відбуваються між українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземним суб'єктом господарської діяльності. При цьому, в цілях оподаткування за правилами, визначеними абзацом "б" пункту 187.1 статті 187 ПК України, має відбутися факт перетинання митного кордону України, яке має бути засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією. Як вбачається з матеріалів справи, митний орган без жодних заперечень здійснював митне оформлення вантажів для компанії "Avraam Mavixyl Wood LTD", що підтверджується належним чином оформленими митними деклараціями форми МД 2 із відмітками митного органу про оформлення митних декларацій та фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України.
Щодо посилань відповідача на заниження позивачем частини чистого прибутку (доходу), суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 13 пункту 2 статті 29 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI, до доходів загального фонду Державного бюджету України належать: частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету (у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.
Відповідно до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, а також державних підприємств «Міжнародний державний центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі:
- 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень;
- 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.
Пунктами 2, 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, передбачено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.
Враховуючи ту обставину, що на визначення частини чистого прибутку мали безпосередній вплив висновки контролюючого органу щодо суми безповоротної фінансової допомоги за 2014 рік, які не знайшли свого підтвердження матеріалами адміністративної справи, про що зазначено вище, тому не може вважатись обґрунтованим і збільшення суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій в розмірі 17 487, 00 грн.
Отже, приймаючи до уваги все вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП "Колківське ЛГ" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000601409 та №0000591409 від 24.01.2018 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а самі податкові повідомлення-рішення - скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ГУ ДФС у Волинській області, як суб'єкт владних повноважень, всупереч положенням статті 77 КАС України, не довело правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому, реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що згідно платіжного доручення №1023 від 17.04.2018 за подання позовної заяви до Волинського окружного адміністративного суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 762, 00 грн., які в зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області.
Керуючись статтями 246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області №0000601409, №0000591409 від 24.01.2018.
Стягнути на користь Державного підприємства "Колківське лісове господарство" (44661, Волинська область, Маневицький район, селище міського типу Колки, вулиця Центральна, будинок 1, код ЄДРПОУ 00991597) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) судові витрати у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю. Сорока