16 квітня 2018 року Справа 804/2651/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Державного підприємства "Смоли" про стягнення заборгованості, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Смоли", в якому просить:
- стягнути з Державного підприємства "Смоли" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за лютий - березень 2018 року в сумі 721 796,23 грн., у тому числі по Списку № 1 - 702 014,65 грн., по Списку № 2 - 19 781,58 грн.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно п. 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні з позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування даного клопотання позивач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ч. 1 ст. 133 КАС України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вирішуючи подане клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
В Постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року з посиланням на Постанову пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, зазначено, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (вказана позиція підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25 вересня 2015 року).
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для відстрочення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплати судового збору за звернення із даною позовною заявою.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" №2246-VIІI від 07.12.2017р. визначено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року становить 1762,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області встановлено, що позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу необхідно було сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у розмірі 10 826,94 грн. із заявлених ним майнових вимог.
Згідно з ч. 1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Державного підприємства "Смоли" про стягнення заборгованості - залишити без руху.
3. Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
4. Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
5.Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Врона