м. Вінниця
20 червня 2018 р. Справа № 130/687/18
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірним дій та зобов'язання вчинити дії
До Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - Жмеринське ОУПФУ у Вінницькій області, відповідач) про :
- визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії , який проходив військові збори і став особою з інвалідністю у зв'язку із зміною частини 3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796 - XII;
- зобов'язання зробити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , який внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військових зборів став особою з інвалідністю, починаючи з 01.11.2017 року в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Обгрунтовуюючи позовні вимоги позивач вказує, що має право на перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ №851 та статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки інвалідність у нього виникла внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС. Однак, звернувшись до управління, отримав відмову мотивовану тим, що на час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 був призваний на військові збори, а не проходив військову службу.
Із такою відмовою, позивач не погоджується вказуючи, що військовослужбовці, які призвані на військові збори прирівняні до військовослужбовців, які проходили строкову службу та мають право на перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26.03.2018 р. передано матеріали до Вінницького окружного адміністративного суду .
11.05.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження у письмовому провадженні.
29.05.2018 р. надійшов відзив (вх.№ 21722), в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, вказуючи на те, що позивач при виконанні робіт по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС не проходив дійсну строкову військову службу, а був призваний для проходження військових зборів. А відтак, на переконання відповідача, відсутні правові підстави для перерахунку позивачу пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджується вкладкою до посвідчення № НОМЕР_2 , категорії 1 серії НОМЕР_1 .
Згідно довідки МСЕК №578150 від 07.12.2016 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново, захворювання якого пов'язане із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці з 19.08.1998 як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та з 29.11.2016 р. одержує пенсію по інвалідності II групи, захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до довідки №111 від 07.02.2018 Жмеринського об'єднаного міського військового комісаріату Вінницької області єфрейтор у відставці ОСОБА_1 , приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02.10.1987 р. по 08.01.1988р. Отримав дозу опромінення 2, 095 бер.
Управлінням Прикарпатського військового округу 22.01.1992 видано архівну довідку №4576 про те, що ОСОБА_1 в складі військової частини НОМЕР_3 (н. Радча) виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження у період з 03.10.1986 по 08.01.1988 р.
31.01.2018 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про перерахунок пенсії із урахуванням положень постанови КМУ від 15.11.2017 року №851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
За наслідком розгляду даного звернення, 21.02.2018 р. управління листом за вих. 3№6/Т- 7 повідомлено ОСОБА_1 про те, що у зв'язку із прийняттям постанови КМУ від 15.11.2017 року №851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , перерахунку з 01.10.2017 р. підлягали пенсії, призначені за нормами Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. При цьому, звернуто увагу, що постанова стосується осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи саме під час проходження строкової служби та внаслідок цього стали інвалідами. При цьому, оскільки позивач під час проходження дійсної строкової служби не брав участь у ліквідації наслідків ЧАЕС, відсутні підстави для перерахування пенсії відповідно постанови КМУ від 15.11.2017 року №851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Не погоджуючись із такою відмовою суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі за текстом - Закон № 796-XII), який створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення
Статтею 1 Закону № 796-XII визначено, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Статтею 59 Закону № 796-XII в редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року № 231-V передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Тобто, до внесення змін Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII частина третя статті 59 Закону регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону викладено в такій редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, внісши зміни до частини 3 цієї статті, законодавець на виконання мети та основних завдань закону розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Так, зокрема, частина 2 статті 59 вказаного Закону врегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
З огляду на це, до статті 59, яка регулює порядок призначення пенсій військовослужбовцям, включено частину 3, яка встановлює порядок обчислення пенсії особам, які під час проходження саме дійсної строкової служби брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, суд дійшов висновку, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особа має відповідати наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Таким чином, частина третя статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не містить норм, які можуть викликати неоднозначність у її застосуванні.
Зазначена вище правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 08.05.2018 року у справі № 820/1148/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/33/18).
Так, як видно із матеріалів справи, позивач дійсно з 03.10.1987 р. по 08.01.1988 р. приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Однак, суд звертає увагу, що доказів на підтвердження того, що позивач проходив дійсну строкову службу у цей період не надано.
Натомість, згідно довідки Жмеринського міського військового комісаріату №4/21 датованої 08.1998 р. ОСОБА_1 проходив службу в СА в період з 20.11 .1965 р. по 19.05.1968 р. Окрім того, як видно із трудової книжки з 19.09.1969 р. ОСОБА_1 прийнятий водієм автомашини ГАЗ-51.
Відтак, суд погоджується з твердження відповідача, що з наданих документів не вбачається настання інвалідності під час проходження дійсної строкової служби, а відтак, дія норми частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на позивача не поширюється.
Окремо суд вказує, що постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Порядок).
Пунктом 1 вказаного Порядку (у редакції, діючій до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою (пункт 9 Порядку).
15 листопада 2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") постановою Кабінету Міністрів України за № 851 внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: “За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року”.
Отже, наведеним підтверджується, що пункт 9-1 Порядку прийнятий на реалізацію норми частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відтак, може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини 3 статті 59 вказаного Закону.
За таких обставин та враховуючи, що на позивача не поширюється дія частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідачем правомірно відмовлено в перерахунку пенсії.
Визначаючись щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 01.11.2017 р., то така вимога є похідною від першої, відтак враховуючи , що підстави для перерахунку пенсії відсутні, то і в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, яка не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволенні позову - судовий збір не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Жмеринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (23100, Вінницька область., м. Жмеринка, вул. Асмолова, 1, код 37755147).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_4 ).
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна