номер провадження справи 12/21/18
11.06.2018 Справа № 908/517/18
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/517/18
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” в особі філії Бурове управління “Укрбургаз”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Політехномет”
про стягнення 32064,18 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2-702д від 29.05.2018 року
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 065 від 19.04.2018 року
Згідно зі ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу «Оберіг».
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство “Укргазвидобування” в особі філії Бурове управління “Укрбургаз” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Політехномет” про стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки товару в сумі 32064,18 грн. за договором поставки № УБГ 55/015-17 від 06.02.2017 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2018 року наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/517/18, присвоєно справі номер провадження 12/21/18, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.04.2018 року об 11:00.
Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю “Політехномет” надав суду 19.04.2018 року в порядку ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву, в якому зазначає наступне:
- договір поставки № 55/015-17 від 06.02.2017 року з позивачем був укладений за результатами реверсного електронного аукціону, який відбувся 09.12.2016 року, листом № 02802311427-1 від 30.12.2016 року філія Бурове управління «Укрбургаз» повідомила запропонувала відповідачу надати до 05.01.2017 року необхідні документи, ТОВ «Політехномет» прийняло пропозицію та своєчасно надало всі необхідні документи, але договір був підписаний тільки 06.02.2017 року;
- цей факт не в останню чергу вплинув на реальну можливість відповідача в установлений строк виконати зобов'язання по строкам поставки, оскільки на процес закупівлі комплектуючих та виробництво залишилось недостатньо часу;
- факт порушення строку поставки на вказані в позові товарні позиції відповідач визнає, але вважає, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками позивача;
- відповідно до умов договору відповідач виконував свої зобов'язання цілком за власні кошти, без отримання будь-якої попередньої оплати, з оплатою товару через 30 днів після його поставки, тобто позивач фактично користувався безвідсотковим кредитом;
- відповідач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, а позивач прийняв це виконання;
- відповідач в добровільному порядку задовольнив претензію позивача від 16.05.2017 року та сплатив штрафні санкції у розмірі 11515,08 грн., на момент пред'явлення зазначеної претензії п'єзоперетворювачі (перша товарна позиція) були поставлені у повному обсязі з прострочкою у 32 дні, відповідно сума штрафу та пені за прострочку поставки цього товару складала 7322,58 грн.;
- дохід від поставки дефектоскопів (друга та третя товарні позиції відповідно до вимог позову) складає 204840,00 грн., витрати на придбання цих дефектоскопів складають 196000,00 грн., прибуток, отриманий ТОВ «Політехномет» складає 8840,00 грн. - без урахування сплачених податків;
- очевидно, що розмір штрафних санкцій значно перевищує прибуток відповідача, що не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3 ч. 3 ст. 509 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності;
- станом на 19.04.2018 року ТОВ «Політехномет» знаходиться у скрутному фінансовому становищі, за результатами роботи за 1 квартал 2018 року отримало збитки, що вбачається зі спрощеного фінансового звіту за 1 квартал 2018 року;
- враховуючи, що товар відповідачем поставлений у повному обсязі вбачається, що при стягненні всієї суми пені та штрафу втрачається їх дійсне правове значення, оскільки із засобу забезпечення виконання зобов'язання неустойка перетворюється на непомірне покарання відповідача. З посиланням на ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України просить зменшити розмір штрафних санкцій (пені та штрафу), заявленого позивачем у позові.
26.04.2018 року судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.05.2018 року об 11:00, про що в порядку ст. 216 ГПК України була винесена відповідна ухвала.
04.05.2018 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву згідно ст. 166 ГПК України, в якій останній зазначає наступне:
- ПАТ «Укргазвидобування» не погоджується з доводами відповідача, вказаними у відзиві на позов;
- інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року № 01-06/908/2012 роз'яснено, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України;
- відповідно до п. 7.10. договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікаціях до даного договору, останній сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару;
- розрахунок штрафних санкцій проводився позивачем чітко у межах зазначеного пункту договору, крім того представник відповідача у підготовчому судовому засіданні визнав факт прострочення взятого на себе зобов'язання, повне виконання зобов'язання перед позивачем за своєю природою є не правом відповідача, а обов'язком;
- вказує, що згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства;
- в пункті 5.11. договору сторонами погоджено, що наслідки, пов'язані із затримками при постачанні товару, приймає на себе відповідач (постачальник);
- пунктом 1.4. договору відповідач (постачальник) підтверджує, що укладання та виконання ним цього договору не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає його вимогам, а також підтверджує те, що укладання та виконання ним цього договору не суперечить цілям діяльності постачальника;
- відповідач посилається на те, що ст. 233 ГК України кореспондується з положеннями ст. 551 ЦК України, яка передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення, але при цьому не надає жодних доказів;
- пунктом 11.10. договору обумовлено, якщо у даному договорі сторони відступили від положень актів цивільного законодавства, врегулювавши свої відносини на власний розсуд, то пріоритет мають норми договору. Просить не приймати до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
07.05.2018 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву в порядку ст. 167 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:
- відповідач не заперечував проти того, що договір є обов'язковим для виконання сторонами та що за прострочення виконання господарського зобов'язання передбачаються штрафні санкції;
- відповідач звертається до суду та посилається на спеціальні норми ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, які надають право саме суду, з урахуванням конкретних обставин справи, у тому числі ступені виконання зобов'язання боржником, майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнових а і інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу, зменшити розмір неустойки;
- при цьому відповідач послався на обставини, які мають істотне значення, та заслуговують на увагу, насамперед позивач не поніс збитків, оскільки відповідач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, і позивач прийняв це виконання у повному обсязі, оплата позивачем обумовленого обладнання була здійснена тільки через 30 днів після його поставки, тому несвоєчасною поставкою товару позивачу не спричинені збитки, пов'язані з вилученням із обороту коштів, які могли бути використані з іншою метою;
- відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, а стягнення штрафних санкцій у повному обсязі ще більш погіршить ситуацію, це не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3 ч. 3 ст. 509 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності;
- зазначає, що з позивачем тривають взаємовигідні господарські відносини, а саме після виконання договору, що є предметом спору, відповідач виконав декілька поставок товару по іншим договорам № УБГ 450/015-17 від 21.08.2017 року та № УБГ 456/015/17 від 28.08.2017 року, всі свої зобов'язання виконав якісно та у строк;
- відповідач має намір і далі мати з позивачем довгострокові господарські відносини, тому вважає, що надмірне стягнення неустойки таким відносинам тільки шкодить, тим більш що штрафні санкції у розмірі 11515,08 грн. відповідач добровільно оплатив. Просить зменшити розмір штрафних санкцій (пені і штрафу), заявлений позивачем в позові.
Ухвалою суду від 10.05.2018 року в порядку приписів п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження у справі № 908/517/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2018 року об 11:00.
18.05.2018 року на адресу суду від позивача надійшов лист № 032-032-5499-1 від 14.05.2018 року, згідно з яким останній надає квитанцію № 31825959 від 05.05.2018 року про сплату додаткових коштів в сумі 62,00 грн. судового збору, перерахованого платіжним дорученням № 936 від 26.01.2018 року.
Безпосередньо в судовому засіданні 21.05.2018 року суд оголосив про початок розгляду справи по суті.
З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні 21.05.2018 року згідно вимог ст. 216 ГПК України була оголошена перерва до 11.06.2018 року без винесення процесуального документу суду, за наслідком якого був складений протокол відповідно до вимог ст. 223 ГПК України.
Безпосередньо в судовому засіданні 11.06.2018 року представник позивача на запитання суду повідомив, що в претензії № 032-03-5485-1 від 16.05.2017 року ПАТ «Укргазвидобування» вимагав відповідача перерахувати 11515,08 грн. - це пеня, яка нарахована за порушення відповідачем умов договору поставки № УБГ 55/015-17 від 06.02.2017 року. При цьому представник позивача зазначив, що вимогу щодо сплати штрафу в сумі 19364,10 грн. позивач у вказаній претензії відповідачу не пред'являв.
Представники сторін в судовому засіданні 11.06.2018 року обопільно підтвердили, що відповідачем згідно платіжного доручення № 53 від 14.07.2017 року сплачені кошти в сумі 11515,08 грн. на користь позивача саме по договору поставки № УБГ 55/015-17 від 06.02.2017 року.
Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2018 року повідомив, що розмір пені, яку він стягує у даній справі треба визначати шляхом вирахування від суми 24215,16 грн. суми 11515,08 грн., а сума штрафу складає 19364,10 грн., разом сума штрафних санкцій складає 32064,18 грн.
Також представник позивача повідомив, що в номері договору поставки № 55/015-17 від 06.02.2017 року «УБГ» це зазначення філії «Укрбургаз».
Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2018 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.06.2018 року підтримав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, заявлене у відзиві. При цьому просив суд зменшити загальний розмір штрафних санкцій в сумі 32064,18 грн. до 5000,00 грн., та стягнути з відповідача лише 5000,00 грн. штрафних санкцій.
Представник позивача не заперечив проти викладених відповідачем обставин в обґрунтування клопотання про зменшення штрафних санкцій, однак просив об'єктивно їх врахувати при прийнятті рішення, та зазначив, що вирішення клопотання про зменшення штрафних санкцій покладає на розсуд суду.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, позицію відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 06.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Політехномет”, далі Постачальник, та Публічним акціонерним товариством “Укргазвидобування”, далі Покупець, був укладений договір поставки № УБГ 55/015-17, далі Договір.
Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар, зазначений в специфікації (далі - Товар), що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар. Найменування Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна вартість Договору вказується у специфікації (далі - Специфікація).
Згідно з пунктами 3.1. - 3.2. Договору ціна цього Договору вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Договору визначається загальною вартістю Товару, вказаного в Специфікації до цього Договору.
Умовами пунктів 4.1., 4.2. Договору сторони узгодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунку на оплату Товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі Товару, або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у Специфікації. До рахунка додаються: підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі Товару або видаткова накладна.
Пунктами 5.1., 5.2., 5.5., 5.6., 5.9. Договору сторони визначили, що строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Графіку поставки та Специфікації до цього Договору. Датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної. Постачальник надає на адресу Покупця наступні документи:
- товаросупровідні документи (товарно-транспортна накладна);
- сертифікат якості або паспорт виробника.
Постачальник зобов'язаний надати Покупцю додатково до документів, зазначених у п. 5.5. даного Договору, наступні документи: при здійсненні перевезення Товару автотранспортом: оригінал акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, другий примірник товарно-транспортної накладної (ф.№1-ТН) та копію товарно-транспортної накладної. Передача та отримання Товару (за виключенням передачі або отримання Товару на підставі актів приймання-передачі Товару) проводиться за довіреністю, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом ПАТ «Укргазвидобування».
Відповідно до п. 5.11 Договору відповідальність за правильність та повноту оформлення товаросупровідних документів і наслідки, пов'язані із затримками при постачанні Товару, приймає на себе Постачальник.
Згідно до п. 5.13. Договору вантажовідправником Товару за цим Договором є Постачальник або завод-виробник, або уповноважена (залучена) ними особа, про що зазначається у Специфікації.
Пунктом 6.2. (п.п. 6.2.2.) Договору передбачене право Покупця контролювати поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.
Підпунктом 6.3.1. п. 6.3. Договору передбачений обов'язок Постачальника, а саме: забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором та Графіком поставки.
Згідно з п. 10.1. Договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.
Відповідно до п. 11.5. Договору всі доповнення, специфікації і додатки до Договору є його невід'ємними частинами, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.
Позивач в позові вказує, що відповідач (постачальник) прострочив виконання Договору в частині поставки Товару на суму 71790,00 грн. на 32 дні, в частині поставки товару на суму 102420,00 грн. на 79 днів та в частині поставки Товару на суму 102420,00 грн. на 135 днів, чим порушив п. 5.1. та п. 6.3.1 Договору, у зв'язку з чим на підставі п. 7.10. Договору намагається стягнути з останнього пеню в сумі 12700,08 грн. та штраф в розмірі 19364,10 грн., що разом складає 32064,18 грн. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки Товару у строки, зазначені у Графіку поставки Товару до даного Договору, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.
Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем до Договору була підписана Специфікація № 1 від 06.02.2017 року (Додаток № 1 до договору поставки № УБГ 55/015-17 від 06.02.2017 року), якою передбачена поставка Товару в загальній кількості 72 шт. на загальну суму 375300,00 грн. (з ПДВ), у т.ч. ПДВ 62550,00 грн.
Умовами пунктів 2 - 5 Специфікації № 1 від 06.02.2017 року сторони узгодили умови поставки Товару, а саме: DDP (згідно ІНКОТЕРМС 2010), кінцеве місце призначення - 63303 Харківська обл., м. Красноград, вул. Українська, 165, Красноградська БВТЗіК БУ «Укрбургаз». Строк поставки Товару: відповідно до Графіку поставки Товару. Умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати поставки товару. Транспортні витрати за рахунок Постачальника (включені в ціну товару).
Згідно Графіку поставки, підписаного сторонами до Договору, який є Додатком № 2 до договору поставки № УБГ 55/015-17 від 06.02.2017 року, строк/термін поставки сторони визначили до 01.04.2017 року, з можливістю дострокової поставки.
Так, на виконання умов Договору відповідач поставив позивачу товар, передбачений умовами Специфікації № 1 від 06.02.2017 року, на загальну суму 375300,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковими накладними (а.с. 31-35), а саме:
- видатковою накладною № РН-0000008 від 02.03.2017 року на суму 46920,00 грн.;
- видатковою накладною № РН-0000012 від 01.04.2017 року на суму 51750,00 грн.;
- видатковою накладною № РН-0000018 від 03.05.2017 року на суму 71790,00 грн.;
- видатковою накладною № РН-0000027 від 21.06.2017 року на суму 102420,00 грн.;
- видатковою накладною № РН-0000035 від 16.08.2017 року на суму 102420,00 грн.
Зазначений товар був отриманий уповноваженими представниками позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Втім, при виконанні свого обов'язку з поставки товару позивачу відповідач допустив порушення строку поставки, встановленого Графіком поставки Товару до Договору.
Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією № 032-03-5485-1 від 16.05.2017 року, в якій, посилаючись на порушення відповідачем строку поставки товару за Договором та не здійснення відповідачем станом на 16.05.2017 року поставки товару (ультразвукового дефектоскопу УД2-41) вартістю 204840,00 грн., на підставі п. 7.10 Договору вимагав відповідача перерахувати 11515,08 грн. на рахунок ПАТ «Укргазвидобування». Також у вказаній претензії позивач виклав розрахунок штрафу в розмірі 19364,10 грн. В підтвердження отримання відповідачем вказаної претензії позивач надав засвідчену копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 38), згідно з яким відповідач отримав кореспонденцію 24.05.2017 року.
Безпосередньо в судовому засіданні 11.06.2018 року представник позивача повідомив, що в претензії № 032-03-5485-1 від 16.05.2017 року ПАТ «Укргазвидобування» вимагав відповідача перерахувати 11515,08 грн. - це пеня, яка нарахована за порушення відповідачем умов договору поставки № УБГ 55/015-17 від 06.02.2017 року.
Докази у справі свідчать, що відповідач сплатив на користь позивача 11515,08 грн., зазначивши в призначенні платежу «Оплата штрафу та пені по дог. № УБГ 55/015-16 від 06.02.2016 р., без ПДВ», що підтверджується платіжним дорученням № 53 від 14.07.2017 року, засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 39).
При цьому представники сторін в судовому засіданні 11.06.2018 року обопільно підтвердили, що відповідачем згідно платіжного доручення № 53 від 14.07.2017 року сплачені кошти в сумі 11515,08 грн. на користь позивача саме по договору № УБГ/015-17 від 06.02.2017 року.
Разом з тим в матеріалах справи міститься претензія № 032-01-10461-1 від 11.09.2017 року, адресована відповідачу, в якій позивач вимагав за порушення строків поставки Товару перерахувати на рахунок ПАТ «Укргазвидобування» штрафні санкції (пеню та штраф на підставі п. 7.10 Договору) в загальній сумі 32576,28 грн.
В підтвердження вручення відповідачу вказаної претензії позивач надав суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким відповідач отримав кореспонденцію 15.09.2017 року (а.с. 42). Однак, вказана претензія залишилась без відповіді та виконання.
Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з п. 5.1. Договору строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Графіку поставки та Специфікації до цього Договору. Так, пунктом 3 Специфікації № 1 від 06.02.2017 року до Договору сторони погодили, що строк поставки Товару: відповідно до Графіку поставки Товару.
Графіком поставки, підписаним сторонами до Договору, який є Додатком № 2 до договору поставки № УБГ 55/015-17 від 06.02.2017 року, сторони визначили, що строк/термін поставки - до 01.04.2017 року, з можливістю дострокової поставки.
Докази у справі свідчать, що товар, передбачений Специфікацією № 1 від 06.02.2017 року, у повному обсязі був поставлений відповідачем з порушенням строку поставки, встановленого Графіком поставки до Договору, а саме порушено строк поставки Товару за видатковими накладними № РН-0000018 від 03.05.2017 року, № РН-0000027 від 21.06.2017 року, № РН-0000035 від 16.08.2017 року.
При цьому порушення строку поставки товару за вказаними видатковими накладними складає більше 30 днів.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме порушення строку поставки товару, встановленого умовами Договору, а також, що порушення строку поставки товару склало більше 30 днів, та доведено наявність підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Приписами ч. ч. 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором нарахував відповідачу пеню за порушення строків поставки товару на підставі п. 7.10. Договору за загальний період з 02.04.2017 року по 16.08.2017 року на загальну суму 24215,16 грн. та штраф в розмірі 7% в сумі 19364,10 грн.
При цьому в матеріалах справи містяться докази часткової оплати пені відповідачем на вимогу претензії № 032-03-5485-1 від 16.05.2017 року в сумі 11515,08 грн., що підтверджується засвідченою копією платіжного доручення № 53 від 14.07.2017 року (а.с. 39).
Таким чином, розмір пені, яку намагається стягнути з відповідача позивач складає 12700,08 грн.
Судом перевірено розрахунки пені та штрафу, заявлених до стягнення з відповідача.
В процесі розгляду справи відповідачем у відзиві на позов з посиланням на приписи ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені та штрафу).
Безпосередньо в судовому засіданні 11.06.2018 року представник відповідача підтримав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, заявлене у відзиві. При цьому просив суд зменшити загальний розмір штрафних санкцій в сумі 32064,18 грн. до 5000,00 грн., та стягнути з відповідача лише 5000,00 грн. штрафних санкцій.
Розглянувши вказане клопотання та мотиви звернення з ним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.
Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
В обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач зазначає, що відповідно до умов договору виконував свої зобов'язання цілком за власні кошти, без отримання будь-якої попередньої оплати, з оплатою товару через 30 днів після його поставки. При цьому вказує, що відповідач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, а позивач прийняв це виконання. Разом з тим зазначає, що у добровільному порядку задовольнив претензію позивача від 16.05.2017 року та сплатив штрафні санкції у розмірі 11515,08 грн., на момент пред'явлення претензії п'єзоперетворювачі (перша товарна позиція) були поставлені у повному обсязі з прострочкою у 32 дні. Поряд з цим стверджує, що розмір штрафних санкцій значно перевищує прибуток відповідача, оскільки дохід від поставки дефектоскопів (друга та третя товарні позиції відповідно до вимог позову) складає 204840,00 грн., а витрати на придбання цих дефектоскопів складають 196000,00 грн., тобто прибуток відповідача складає 8840,00 грн. Крім того посилається на те, що ТОВ «Політехномет» станом на 19.04.2018 року знаходиться у скрутному фінансовому становищі, за результатами роботи за 1 квартал 2018 року отримало збитки, в підтвердження чого надав спрощений фінансовий звіт за 1 квартал 2018 року. Також вказує, що на реальну можливість відповідача в установлений строк виконати зобов'язання по строкам поставки вплинуло те, що договір поставки з позивачем був укладений лише 06.02.2017 року.
Матеріали справи свідчать, що відповідач прострочив виконання обов'язку з поставки товару, оскільки виконав його у повному обсязі лише 16.08.2017 року, а строк виконання обов'язку з поставки за умовами Договору встановлений до 01.04.2017 року.
Разом з тим, як вбачається зі змісту поданого до суду відзиву на позовну заяву відповідач визнає факт порушення ним строку поставки на вказані в позові товарні позиції за Договором.
При цьому в матеріалах справи містяться докази часткової оплати відповідачем у добровільному порядку пені на вимогу претензії № 032-03-5485-1 від 16.05.2017 року в сумі 11515,08 грн., що підтверджується засвідченою копією платіжного доручення № 53 від 14.07.2017 року (а.с. 39).
Поряд з цим, станом на момент пред'явлення вказаної претензії (16.05.2017 року) відповідач здійснив поставку п'єзоперетворювачів, тобто вказаний товар був поставлений позивачу з незначним простроченням.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач для виконання обов'язку з поставки позивачу за Договором ультразвукових дефектоскопів УД2-41 придбав їх згідно видаткових накладних № РН-0000115 від 21.06.2017 року та № 27 від 16.08.2017 року на загальну суму 196000,00 грн., при цьому поставив вказаний Товар позивачу за Договором на загальну суму 204840,00 грн., тобто відповідач отримав прибуток в розмірі 8840,00 грн.
Розмір штрафних санкцій, які позивач просить стягнути з відповідача в даній справі складає 32064,18 грн., що значно перевищує прибуток, отриманий відповідачем щодо продажу вказаних дефектоскопів.
Враховуючи визнання відповідачем факту порушення ним строку поставки товару за Договором, ступінь виконання ним зобов'язання - обов'язок з поставки товару виконаний відповідачем в повному обсязі, а також те, що товар за умовами Договору поставлений позивачу з незначним простроченням, здійснення відповідачем часткового погашення нарахованої згідно претензії від 16.05.2017 року пені в сумі 11515,08 грн., а також, що прострочення відповідача не завдало значних негативних наслідків для позивача, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені та штрафу на 30%, а саме пеня, яка підлягає стягненню з відповідача складає 8889,24 грн., а штраф складає 13554,87 грн.
При вирішенні вказаного клопотання судом також було враховано, що представник позивача в судовому засіданні 11.06.2018 року не заперечив проти викладених відповідачем обставин в обґрунтування клопотання про зменшення штрафних санкцій.
За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” в особі філії Бурове управління “Укрбургаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Політехномет” підлягають задоволенню частково, а саме пеня в сумі 8889,24 грн., та штраф в сумі 13554,87 грн.
Твердження позивача про те, що відповідач, посилаючись на ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України не надає жодних доказів в обґрунтування обставин для зменшення штрафних санкцій не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються наданими матеріалів справи доказами.
Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, оскільки коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Враховуючи викладене витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю “Політехномет”.
У судовому засіданні, яке відбулося 11.06.2018 року, згідно частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 530, 549, 551, 599, 611, 629, 638, 639, 662, 663, 712 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 230, 233, 265 ГК України, ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” в особі філії Бурове управління “Укрбургаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Політехномет” задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Політехномет”, 69006, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37834548, на користь:
- Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування”, 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775, в особі філії Бурове управління “Укрбургаз”, 63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, буд. 86, код ЄДРПОУ 00156392, пеню в сумі 8889 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 24 коп., штраф в розмірі 13554 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 87 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” в особі філії Бурове управління “Укрбургаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Політехномет” відмовити.
Повне рішення буде складено - 21.06.2018 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.