Справа № 537/2458/17 Номер провадження 33/786/624/18Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Категорія: ч.1 ст.130 КпАП України
19 червня 2018 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1
за участі:
захисника - адвоката ОСОБА_2,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 08 серпня 2017 року,
Цією постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не працюючий, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 320 грн. в дохід держави.
Постановою судді Кутовий С.І. визнаний винуватим в тому, що він 28.05.2017 року, о 08.38 год., по пров.Медовому, 5, керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинення транспортного засобу за допомогою приладу „драгер” в присутності двох свідків. Своїми умисними діями ОСОБА_3 порушив п.2.9(а) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Факт керування транспортним засобом заперечує. Вказує, що працівники поліції, не встановивши особу водія, внесли до протоколу анкетні дані зі слів правопорушника. Фактично за кермом автомобіля перебував його двоюрідний брат ОСОБА_4, який перебуває у кримінальному розшуку.
Окрім того, просить визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови та поновити пропущений строк, вказуючи на те, що про місце, дату та час слухання справи належним чином повідомлений не був, про результат розгляду йому стало відомо лише 17.05.2018 року після ознайомлення з матеріалами справи, а тому не мав змоги в передбачені законом строки оскаржити вказану постанову.
Вислухавши захисника ОСОБА_2 та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та апеляційна скарга підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З огляду на те, що справу про адміністративне правопорушення було розглянуто суддею за відсутності правопорушника, а про результати розгляду справи ОСОБА_3 стало відомо лише 17.05.2018 року, строк на апеляційне оскарження постанови пропущено з поважних причин і тому його необхідно поновити.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя місцевого суду даної вимоги закону не виконав, провів неповне та необ'єктивне дослідження обставин справи, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Диспозиція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, обов'язковою ознакою складу даного правопорушення є керування особою транспортним засобом.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не керував транспортним засобом.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що автомобілем керував не він, а його двоюрідний брат ОСОБА_4, який не мав при собі водійського посвідчення і вказав анкетні дані ОСОБА_3
Як вбачається із відеозапису, приєднаного до матеріалів справи, за кермом автомобіля, який було зупинено поліцейськими, перебував чоловік, який зовні не схожий на ОСОБА_3 Документів, що посвідчують особу, правопорушник поліцейським не надавав.
Враховуючи викладене, в діях ОСОБА_3 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Згідно з п.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП , -
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови судді Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 08 серпня 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 08 серпня 2017 року відносно ОСОБА_3 скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КпАП України в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДЯ Л.В. Нізельковська