Справа № 531/1566/17
Провадження № 1-кп/550/35/18
19 червня 2018 року смт. Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170180000340 від 27.05.2017 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Федорівка Карлівського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянин України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
1)17.04.2009 року Ленінським районним судом м. Полтава за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 263 КК України до 120 годин громадських робіт. 08.02.2010 року звільнений по відбуттю покарання;
2)21.04.2010 року Ленінським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 186, ст. 70 КК України до 140 годин громадських робіт. 28.10.2010 року звільнений по відбуттю покарання;
3)11.05.2011 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. 24.01.2014 року звільнений по відбуттю покарання;
4)11.06.2014 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. На основі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік;
5)15.09.2016 року Ленінським районним судом Полтавської області за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 11.06.2014 року, та остаточно призначено покарання у виді 4 років 8 місяців 20 днів позбавлення волі з конфіскацією частини особистого майна. У відповідності до положення ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення в період з 05.05.2014 року по 15.09.2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, строк покарання рахувати з 05.05.2014 року;
6)13.03.2017 року Апеляційним судом Полтавської області внесено зміни до вироку Ленінського районного суду м. Полтава від 15.09.2016 року, та вважати засудженим за ч. 2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, тобто до покарання призначеного судом першої інстанції. За ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого більш суворим та вважати засудженим до покарання 4 років позбавлення волі без конфіскації майна. Виключено з резолютивної частини вироку вказівку про призначення покарання за сукупністю вироків відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України. Вирок Карлівського районного суду Полтавської області від 11.06.2014 року виконувати самостійно,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України, суд, -
На розгляді Чутівського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170180000340 від 27.05.2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у відношенні ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні була проведена судово-психіатрична експертиза, що підтверджується актом № 583 від 20.12.2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, іншим хворобливим станом психіки не страждає, а виявляє ознаки вродженого недоумства рівня легкої розумової відсталості. Ступінь вродженого недоумства у ОСОБА_5 є таким, що не позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних діянь і не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час. ОСОБА_5 під дію ст. 19 ч. 2, ч. 3 та ст. 20 КК України не підпадає, може постати перед судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
07.05.2018 року від Державної установи «Полтавська державна установа виконання покарань № 23» надійшов лист разом з повідомленням лікаря-психіатра установи, згідно якого ОСОБА_5 перебуваючи в установі в теперішній час виявляє ознаки психічного розладу у вигляді розумової відсталості легкого ступеню зі значними поведінковими розладами (ауто агресивна поведінка). За поведінковими рисами відрізняється недостатньою керованістю, вкрай низьким рівнем самоконтролю, античністю, браком почуття дистанції у стосунках з іншими. Вчинки та поведінка емоційно не зрілі, а тому погано контрольовані, у зв'язку з низьким рівнем інтелекту неспроможний адекватно усвідомлювати тяжкість та загрозу для життя актів аутоагресії. Часто спонтанно відхиляється від початкової теми в розмові. Велике прагнення до самостійності може служити джерелом конфліктів. Характерно скоєння немотивованих ауто агресивних вчинків. Внаслідок низького рівня адаптаційних можливостей в середовищі перебування робить контроль ауто агресивної поведінки ОСОБА_5 вкрай складним. Неадекватно сприймає об'єктивну дійсність. Корекція поведінкових розладів (медикаментозна та психологічна), в умовах установи, неможлива через відсутність добровільної усвідомленої згоди ОСОБА_5 . Враховуючи не прогнозованість поведінки, тримання ОСОБА_5 в умовах установи, може в будь-який час створити загрозу для його життя та здоров'я.
15.05.2018 року ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області по даному кримінальному провадженні було призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, проведення якої було доручено експертам Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева.
18.06.2018 року до Чутівського районного суду Полтавської області надійшов акт судово-психіатричної експертизи № 250 від 08.06.2018 року, згідно якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє ознаки легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки та елементами установчої поведінки, але в умовах амбулаторного огляду неможливо виключити наявність тяжкого психічного розладу. Для уточнення діагнозу та вирішення експертних питань ОСОБА_5 потребує проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
19.06.2018 р. прокурор Карлівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні подав клопотання, в якому просив призначити стаціонарну судово-психіатричну експертизу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручити експертам Комунального закладу Дніпропетровської клінічної психіатричної лікарні "Дніпропетровської обласної ради" (49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1), на вирішення якої поставити наступні питання: 1) Чи хворіє на даний час обвинувачений ОСОБА_5 психічними або хронічними душевними захворюваннями, тимчасовим розладом душевної діяльності, слабоумством або іншим хворобливим станом психіки? 2) Чи може обвинувачений ОСОБА_5 віддавати звіт та керувати своїми діями на даний час? 3) Чи потребує обвинувачений ОСОБА_5 , в застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру на даний час?
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 щодо призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи не заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні відмовився надавати суду пояснення з приводу заявленого прокурором клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 332 КПК України, суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК України, підставою для проведення експертизи є визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумніви його осудності, обмеженої осудності.
Відповідно до ст. 509 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, інтелекту, пам'яті тощо).
Суд зазначає, що згідно з п.23 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 8.10.2001 №397, експерти, які проводять амбулаторну експертизу, у разі неможливості відповісти на всі поставлені перед ними запитання обґрунтовують висновок про необхідність проведення стаціонарної психіатричної експертизи. Із викладеного вбачається, що амбулаторна психіатрична експертиза є первинною стосовно стаціонарної психіатричної експертизи. Разом з тим у ч. 1 ст. 509 КПК сформульовано загальні обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов'язані залучити експерта для проведення психіатричної експертизи. Тобто у ч. 1 ст. 509 КПК вид цієї психіатричної експертизи не зазначається. Тому, вирішуючи питання про направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи, необхідно керуватись висновком амбулаторної експертизи. На користь цієї позиції свідчить також те, що вирішення зазначеного питання потребує спеціальних знань у галузі психіатрії. Крім цього, вирішуючи питання про направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи, необхідно брати до уваги правові позиції ЄСПЛ, відповідно до яких тримання особи у психіатричному закладі без достатніх на те підстав є позбавленням свободи у значенні пп. «е» п. 1 ст. 5 конвенції (п. 67 рішення від 05.06.2014 у справі «Акопян проти України», п. 105 рішення від 17.04.2014 по справі «Руденко проти України». Поняття позбавлення свободи поєднує у собі як об'єктивний елемент, а саме тримання особи в обмеженому просторі протягом значного періоду часу, так і суб'єктивний елемент, тобто відсутність достовірної згоди особи на таке тримання (пп. 71 і 74 рішення від 16.06.2005 у справі «Шторк проти Німеччини»).
Враховуючи вищезазначене, з огляду на акт судово-психіатричної експертизи № 250 від 08.06.2018 року, згідно якого для уточнення діагнозу та вирішення експертних питань ОСОБА_5 потребує проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та вважає за необхідне призначити стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Відділення №15 судово-психіатричної експертизи Дніпропетровської клінічної психіатричної лікарні "Дніпропетровської обласної ради" (49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1).
Керуючись ст.ст. 242, 332, 350, 369, 509 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи - задовольнити.
Призначити по кримінальному провадженні стаціонарну судово-психіатричну експертизу на вирішення, якої поставити наступні запитання:
1) Чи хворіє на даний час обвинувачений ОСОБА_5 психічними або хронічними душевними захворюваннями, тимчасовим розладом душевної діяльності, слабоумством або іншим хворобливим станом психіки?
2) Чи може обвинувачений ОСОБА_5 віддавати звіт та керувати своїми діями на даний час?
3) Чи потребує обвинувачений ОСОБА_5 застосування до нього примусових заходів медичного характеру на даний час?
Проведення експертизи доручити експертам Відділення №15 судово-психіатричної експертизи Дніпропетровської клінічної психіатричної лікарні "Дніпропетровської обласної ради" (49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384-385 КК України.
Для проведення експертизи надати матеріали кримінального провадження № 531/1566/17, провадження № 1-КП/550/35/18.
Термін проведення стаціонарної експертизи встановити 30 діб з моменту отримання всіх відповідних матеріалів. Залежно від ступеня складності експертизи і обсягу її об'єктів, поданих на дослідження, цей термін може бути продовжений за узгодженням з органом, що призначив експертизу.
Для проведення експертизи направити (перевести) обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в Державній установі «Полтавська державна установа виконання покарань № 23» - до Відділення №15 судово-психіатричної експертизи Дніпропетровської клінічної психіатричної лікарні «Дніпропетровської обласної ради» (49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1).
Копію ухвали направити у Державну установу «Полтавська державна установа виконання покарань № 23» для відома та забезпечення доставлення обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Відділення №15 судово-психіатричної експертизи Дніпропетровської клінічної психіатричної лікарні «Дніпропетровської обласної ради», для проходження експертизи.
Судовий розгляд кримінального провадження на час проведення експертизи відкласти до 30 липня 2018 року до 12 год. 45 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1