ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.06.2018Справа № 910/7903/18
Суддя Пукшин Л.Г., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни (01001, АДРЕСА_1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олінад" (36000, м. Полтава, вул. Котляревського, 1/27)
про звернення стягнення на предмет іпотеки
До Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної М.А. з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олінад", яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЙД-ТРЕЙД", про звернення стягнення на предмет іпотеки - 15 машиномість та на майнові права на 32 машиномісця, які розташовані за адресою: м. Київ, провулок Коломийський, 17/31-А в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 57-47/1-13 від 27.12.2013 та встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за узгодженою в договорі іпотеки вартістю 7 108 900,00 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви №3/2184 від 08.06.2018, суд дійшов висновку, що остання не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, остання не містить підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, відповідно до п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також, згідно з приписами ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з позовної заяви, остання не містить посилання на перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також не надано жодних доказів, які підтверджують викладені в позовній заяві обставини.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2018 встановлено у розмірі 1762,00 грн.
Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене, мінімальна ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1762,00 грн., а максимальна 616700,00 грн.
Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 106 633,50 грн., виходячи із заставної вартості майна 7 108 900,00 грн.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем за подання позову не надано доказів сплати судового збору у вказаному розмірі. Натомість, подано заяву про звільнення від сплати судового збору або про відстрочення сплати судового збору за подання позову з посиланням на ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Як на підставу для відстрочення сплати судового збору позивач посилається на те, що на підставі постанови Правління Національного банку України № 234 від 05.04.2016 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 463 від 05.04.2016 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку. Виконавчої дирекцією Фонду прийнято рішення № 913 від 03.06.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатору банку". На даний час, усі кошти, що банк отримує, спрямовується на виконання зобов'язань перед вкладниками, а тому не має можливості сплачувати судовий збір у таких розмірах. Таким чином, неплатоспроможний майновий стан ПАТ "КБ "Хрещатик" підтверджений постановою Правління Національного банку України № 234 від 05.04.2016 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних" та не потребує доказування.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проте, на підтвердження свого скрутного майнового становища позивач не надав жодного фінансового документа чи будь-якого іншого належного та допустимого доказу, тоді як посилання позивача на відкриття ліквідаційної процедури банку самі по собі не свідчать про відсутність достатніх коштів для сплати судового збору.
Отже, позивачем до заяви не додано документів в підтвердження його майнового стану, який суд має враховувати при вирішенні питання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.
Крім того, до заяви не додано доказів щодо існування хоча б однієї із зазначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов.
Також, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час розгляду справи в господарському суді у нього буде реальна можливість сплатити необхідну суму судового збору.
Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов'язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в ГПК України, обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами, у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору, в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про звільнення від сплати судового збору або про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 164, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору або про відстрочення сплати судового збору.
2. Залишити позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної М.А. без руху.
3. Встановити позивачу шестиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
Ухвала набирає законної сили 20.06.2018 та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Г. Пукшин