Справа № 214/6843/15-ц 22-ц/774/1029/К/18
19 червня 2018 року
Справа 214/6843/15-ц
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого- судді Бондар Я.М.,
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання - Чубіна А.В.
сторони справи:
позивач: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5, на заочне рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 28 січня 2016 року, ухваленого суддею Прасоловим В.М. у м. Кривому Розі,
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (надалі- ПАТ «Дельта Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі у власність.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.09.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_6 (далі позичальник) був укладений кредитний договір № 11046552000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 30000,00 доларів США з розрахунку 12,3 % річних на строк з 26.09.2006 року по 25.09.2017 року.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором між сторонами укладено іпотечний договір №11046552000 від 26.09.2006 року, за яким ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 передала в іпотеку нерухоме майно, яке належить їм на праві власності.
08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого, в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість АТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_6В, не виконав, в результаті чого станом на 31.07.2015 р. утворилась заборгованість за кредитом в загальному розмірі 736918,74 грн. В рахунок погашення заборгованості ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на ст.ст. 33, 37 Закону України «Про іпотеку» просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею - 69,98 кв.м., житловою площею - 38,5 кв.м.
Заочним рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 28 січня 2016 року позов ПАТ «Дельта банк» задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 11046552000 3/2 від 26.09.2006 року, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в рахунок виконання основного зобов'язання ОСОБА_6 за договором про надання споживчого кредиту № 11046552000 від 26.09.2006 року щодо оплати заборгованості у розмірі 736 918,74 грн., з яких: тіло кредиту - 3 052 139 грн. 57 коп.; відсотки - 2 530 179 грн. 33 коп. Визнано за ПАТ «Дельта Банк» право власності на квартиру, яка знаходиться за ОСОБА_1 - ОСОБА_5: АДРЕСА_2, загальною площею - 69,98 кв.м., житловою площею - 38,5 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь держави судовий збір в сумі 11053 грн. 79 коп. шляхом визнання права власності.
Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 12 лютого 2018 року представнику відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5, відмовлено в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
В апеляційній скарзі представник відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову ПАТ «Дельта Банк» в задоволенні позовних вимог. Зокрема вважає, що судом не враховано, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, оскільки ні умовами укладеного договору , ні вимогами законодавства не передбачено набуття за позивачем права власності на іпотечне майно за рішенням суду.
Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_7.
За частиною 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_7.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.09.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 11046552000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 30000,00 доларів США з розрахунку 12,3 % річних на строк з 26.09.2006 року по 25.09.2017 року.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором іпотекодавці ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за договором іпотеки № 11046552000 3/2 від 26.09.2006 року передали у іпотеку Банку нерухоме майно: квартиру, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл.., м. Кривий Ріг, вул. Качалова, 42/13. Предмет іпотеки 3-кімнатна квартира на 5-му поверсі житлового будинку, загальною площею - 69,98 кв.м., житловою площею - 38,5 кв.м. Предмет іпотеки є власністю іпотекодавців на підставі свідоцтва про право власності на житло № 2691 від 14.12.1999 р., виданого органом приватизації Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів згідно розпорядження № С - 2512 від 17.11.1999 р.
Між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» 08.12.2011 року укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого, в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «УкрСиббанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
У зв'язку з порушенням виконання кредитних зобов'язань 21.08.2015 року відповідачам іпотекодавцям та боржнику ОСОБА_6 позивачем направлено письмову вимогу про усунення порушення. Однак, зобов'язання не виконані. Станом на 31.07.2015 року наявна заборгованість за кредитним договором у сумі 736 918,74 грн., з яких: тіло кредиту - 3 052 139,57 грн.; відсотки - 2 530 179,33 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк», суд першої інстанції виходив із того, що звернення стягнення на іпотечне майно шляхом передання його у власність Іпотекодержателю, може бути здійснено на підставі рішення суду.
Однак, колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Проте суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення в даній справі неможна визнати законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор- прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого іпотекою, передбачені Законом України "Про іпотеку".
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст. 3 Закону України "Про іпотеку").
Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
За змістом ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно п. 4.2 договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: - рішення суду,- виконавчого напису нотаріуса, - застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Укладеним між сторонами договором іпотеки передбачено, що звернення стягнення за рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до законодавства України ( п.п. 4.5,4.6.) ( а.с.22 том 1).
Звернення стягнення по застереженню про задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється відповідно до розділу 5 договору іпотеки та відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку».
Пунктом 5.3. у розділу 5 передбачено, що у разі застосування передачі предмету іпотеки у власність іпотекодержателя як способу задоволення вимог іпотекодержателя, з моменту отримання повідомлення, про яке йдеться в п.5.1. цього договру.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно із ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст. 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.
Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст. ст. 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).
Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 30 березня 2016 року у справі № 6-1851цс15, при вирішенні даної категорії справ судам слід встановити наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя, якщо такі умови передбачені умовами договору іпотеки.
Проте, матеріали справи не містять інформації про згоду іпотекодавців на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.
Законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Суд першої інстанції не врахував даних вимог законодавства та правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1219цс16 та від 28 вересня 2016 року у справі № 6-1243цс16, дійшов помилкового висновку про те, що вимоги позивача ПАТ «Дельта Банк» підлягають задоволенню.
З урахуванням викладених вище правових висновків, з урахуванням умов укладеного договору іпотеки, та відсутності в матеріалах справи доказів погодження відповідачів на звернення стягнення у спосіб визначений позивачем шляхом визнання за ним права власності, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими, такими, що ухвалено із порушенням норм законодавства, тому підлягає скасуванню на підставі п.п.1,3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову ПАТ «Дельта Банк» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі у власність.
У зв'язку із тим, що відповідач ОСОБА_1 при зверненні до суду із апеляційною скаргою сплачував судовий збір у розмірі 5481 грн., що підтверджується квитанцією, тому згідно положення ст.141 ЦПК України, сплачений судовий збір підлягає стягненню з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України Апеляційний суд Дніпропетровської області,
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_8 , задовольнити.
Заочне рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 28 січня 2016 року скасувати та ухвали нове рішення.
Відмовити Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі у власність.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 сплачений за розгляд апеляційної скраги судовий збір у розмірі 5481 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 19 червня 2018 року.
Головуючий:
Судді: