Справа № 354/260/18
Провадження по справі № 2/354/383/18
11 червня 2018 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді: Іванова А.П.
при секретарі: Калинчук І.О.
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
представника органу опіки та піклування: ОСОБА_4
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-
19.03.2018 року позивачка звернулася в суд з позовом та просила стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 у розмірі 8920,84 грн., 700 грн. витрат на надання правової допомоги та 704,80 сплаченого судового збору.
Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що вона проживала з відповідачем без реєстрації шлюбу. 02.05.2007 року вона народила дочку ОСОБА_5, батьком якої є відповідач. Дочка ОСОБА_5 проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Рішенням Яремчанського міського суду від 18.10.2017 року по справі №354/557/17 з відповідача на її користь проводиться стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 у розмірі ? частки його доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Проте суми аліментів, які сплачує відповідач не вистачає, а самотужки позивачка не в змозі забезпечувати дочку, оскільки у позивачки на її утриманні є ще малолітній син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На початку 2018 року дочка захворіла, її лікування понесло за собою численні матеріальні витрати. Окрім того одяг, шкільне приладдя, предмети для розвитку дочки - незначний перелік тих речей, які необхідні для забезпечення її мінімальних життєво-необхідних потреб. Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з проханням про допомогу, однак він відмовляється надавати будь-які кошти на додаткові витрати для утримання дочки. Тому вона просить задовольнити її позов.
В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов в повному обсязі. Вона пояснила, що для забезпечення належних умов життя та навчання дочки, нею був куплений ноутбук з аксесуарами та мобільний телефон, велосипед, також використовувалися гроші на канцелярські товари та на ліки під час хвороби дочки.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов визнали частково. Відповідач пояснив, що він згідний оплатити половину коштів, витрачених на лікування дочки та на закупку канцтоварів для школи. Що стосується інших покупок - вони дороговартісні і позивачкою не наведені докази необхідності таких покупок.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представників сторін, свідка - малолітню ОСОБА_4
І.В., представника органу опіки та піклування ОСОБА_4, вивчивши письмові докази по справі, оцінивши їх в сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Поясненнями сторін, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-НМ №118304 (а.с.7) встановлено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідач ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_7
Згідно свідоцтва про шлюб серії І-НМ №157025 (а.с.8), позивачка ОСОБА_7 вдруге вийшла заміж, в зв'язку з чим змінила своє прізвище на «Іваніщак».
Згідно свідоцтва про народження серії І-НМ №332255 (а.с.9) встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно виконавчого листа Яремчанського міського суду від 25.10.2017 року (а.с.10), що підтвердили в судовому засіданні сторони встановлено, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки проводиться стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 у розмірі ? частки його доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Поясненнями позивачки, що підтверджуються товарними чеками (а.с.16) встановлено, що перед початком навчального року позивачка закупила для неповнолітньої дочки необхідні канцелярські товари.
Поясненнями позивачки, що підтверджуються випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.11), довідками Микуличинської лікарської лабораторії (а.с.41-48) та чеками (а.с.13-15) встановлено, що неповнолітня дочка часто хворіла та на її лікування позивачкою були витрачені значні кошти.
Згідно видаткової накладної №ФТФН - 1055-7336583 від 15 травня 2015 р. (а.с.12) вбачається, що для дочки - ОСОБА_5 позивачка придбала ноутбук, мишу для ноутбука, сумку для ноутбука, смартфон, аксесуари до мобільних телефонів на загальну суму 9341, 51 гривень.
В судовому засіданні малолітня ОСОБА_5 підтвердила, що ноутбук їй придбала її мати - ОСОБА_1, вона використовує ноутбук для навчання у школі.
Представник органу опіки та піклування ОСОБА_4 підтвердила суду, що покази малолітньої ОСОБА_5 правдиві.
Згідно товарного чеку від 12.09.2016 року та товарного чеку від 18.12.2017 року (а.с. 17) позивачка придбавала для малолітньої дочки ОСОБА_5 велосипед та навушники.
Поясненнями відповідача, що підтверджуються довідкою Надвірнянського оУПФ (а.с.37) встановлено, що він отримує пенсію по інвалідності, середній розмір якої з вирахуванням аліментів становить 1086,13 грн.
Поясненнями відповідача, що підтверджуються довідкою про доходи (а.с.33) встановлено, що він працює оператором на підприємстві по забезпеченню тепловою енергією м. Яремче і з 15.10.2017 року по 18.04.2018 року отримав всього 26319, 74 гривень доходу.
Згідно довідки виконкому Микуличинської сільської ради (а.с 38) встановлено, що на утриманні відповідача є його матір - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та брат ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, який має другу групу інвалідності.
Поясненнями відповідача, що підтверджуються копіями квитанцій Укрпошти (а.с.30-32) встановлено, що він сплачував на користь позивачки на утримання неповнолітньої дочки аліменти.
Відповідно до ст.1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Згідно ст.141 Сімейного Кодексу України - мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Положенням ст.150 Сімейного Кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Положеннями ст.180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.
У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Суд визнає, що позивачка понесла додаткові витрати, викликані особливими обставинами, а саме навчанням дитини та хворобою дитини, так: на придбання ноутбука для навчання дочки вартістю 5909,92 гривень (а.с.12), на лікування дочки 3788,17 гривень (а.с. 15), на придбання канцтоварів для навчання 1342 гривень (а.с.15-16).
На думку суду, вказані витрати в загальному розмірі 11040,09 гривень повинні бути розділені між батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_5 порівну, тому, в цій частині позов підлягає задоволенню, а з відповідача належить стягнути на користь позивачки половину вказаної суми, а саме 5520 гривень.
При цьому, суд не визнає додатковим витратами, які підлягають стягненню з відповідача, придбання позивачкою: мишки для ноутбука вартістю 166,58 гривень, сумки для ноутбука вартістю 224,92 гривень, смартфона вартістю 1408,25 гривень, аксесуарів для мобільного телефону 74,92 гривень (а.с.12), велосипеда вартістю 2900 гривень та навушники вартістю 470 гривень (а.с.17). На думку суду позивачка не довела, що придбання вказаних речей пов'язано з якимись особливостями розвитку та навчання дитини ОСОБА_5
Питання судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути судові витрати пропорційно частині задоволення позову.
Керуючись ст. ст.180-185, 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 27-30, 57, 60, 61, 88, 169, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 5520 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 437 гривень сплаченого судового збору.
В решті позовних вимог слід відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до вимог п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 18.06.2018 року.
Головуючий суддя: А. П. Іванов