Справа № 214/4429/16-к
1-кп/214/114/18
19 червня 2018 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження №12016040750001078, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2016 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, з середньо-технічною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-14.09.2000 Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.17, ч.3 ст.140, ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ст.42 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільнений 22.03.2002 умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 9 місяців 9 днів;
-09.12.2003 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст.71 КК України, частково приєднане покарання за вироком від 14.09.2000 та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;
-23.10.2008 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць, звільнився 18.09.2009 по відбуттю строку покарання;
-21.04.2010 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ч.1 ст.125, ст.395, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;
-17.06.2013 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу розміром 850 грн. Ухвалено цей вирок та вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.04.2010 виконувати самостійно. Звільнився 25.12.2014 умовно-достроково з невідбутим строком на 2 місяці 23 дні;
-10.01.2017 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.125, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
-25.04.2017 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України, до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.01.2017 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.1 ст.187 КК України, -
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , діючи повторно, 20.04.2016 приблизно о 12:30, знаходячись на сходах в приміщені під'їзду №4 будинку АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_6 , що виразилось у нанесенні не менше, ніж трьох ударів в область обличчя та голови потерпілої. Далі, ОСОБА_3 , діючи на досягнення злочинного результату, шляхом ривка з шиї потерпілої ОСОБА_6 , відкрито заволодів ланцюжком з жовтого металу, плетіння «бісмарк», 585 проби, вагою 13,23 грами, вартістю 13909 грн. 23 коп., який належить останній. Після цього, ОСОБА_3 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд та обернувши його на свою користь.
Згідно з висновком експерта №759 від 22.04.2016 ушкодження в області голови, обличчя, правого плеча, правого передпліччя, правого стегна та правої гомілки відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_6 спричинений матеріальний збиток на загальну суму 13909 грн. 23 коп.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України за ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.
Також, ОСОБА_3 , діючи повторно, 24.04.2016, приблизно о 19:00, знаходячись біля зупинки громадського транспорту «Готель Київ» по вулиці Володимира Великого у Саксаганському районі міста Кривого Рогу, маючи намір, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою та обернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, під приводом тимчасового користування, заволодів мобільним телефоном марки «Lenovo А319» ІМЕІ № НОМЕР_1 , ІМЕІ № НОМЕР_2 , вартістю 1645 грн. 86 коп., який належить неповнолітньому потерпілому ОСОБА_7 . Після цього, ОСОБА_3 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд та обернувши його на свою користь.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 батькові неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_8 , спричинено майновий збиток на загальну суму 1645 грн. 86 коп.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Окрім того, ОСОБА_3 , 21.05.2016 приблизно о 23:00, знаходячись біля автомобільної заправки, неподалік від станції швидкісного трамваю «Майдан Артема» у Саксаганському районі міста Кривого Рогу, з корисливих мотивів, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір спрямований на заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_9 , яка зазнала нападу, що виразилось у нанесенні не менше ніж 2-х ударів в область потиличної частини голови. Потім, ОСОБА_3 , діючи на досягнення злочинного результату, шляхом ривка з руки потерпілої ОСОБА_9 , відкрито заволодів жіночою сумкою, яка виготовлена зі шкірозамінника та замшу, чорного кольору, вартістю 658 грн., в якій знаходилось належне потерпілій майно, а саме: парасоля, паспорт громадянина України на ім'я потерпілої ОСОБА_9 , ксерокопія ідентифікаційного коду на ім'я потерпілої ОСОБА_9 , гаманець виготовлений з червоної лакованої шкіри, вартістю 465 грн., в якому знаходились банківські картки належні потерпілій ОСОБА_9 та гроші у сумі 50 грн. Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_3 відкрито заволодів майном, що належить потерпілій ОСОБА_9 , а саме: грошима у сумі 7 грн., мобільним телефоном «Самсунг Е1200», ІМЕІ 0041 з сім-картою а/н НОМЕР_3 , вартістю 300 гривень, які знаходились у правій зовнішній кишені куртки потерпілої; мобільним телефоном марки «Nomi i504», ІМЕІ № НОМЕР_4 , ІМЕІ №2 НОМЕР_5 з сім-картою а/н НОМЕР_6 , вартістю 1999 грн. 80 коп., в силіконовому чохлі, вартістю 107 грн. 10 коп. та оснащений захисним склом на екрані, вартістю 179 грн. 10 коп., який знаходився у лівому зовнішньому кармані куртки потерпілої; обручкою з жовтого металу 585 проби, вагою 5,48г. інкрустовану камінням «цирконій», вартістю 5678 грн. 05 коп., яка знаходилось на безіменному пальці правої руки потерпілої; каблучкою з жовтого металу 585 проби, вагою 2,29г. інкрустовану камінням «цирконій», вартістю 2372 грн. 76 коп., яка знаходилось на безіменному пальці лівої руки потерпілої та сережками з жовтого металу, 585 проби, загальною вагою 3г. інкрустовані камінням «цирконій», вартістю 3108 грн. 42 коп. Після цього ОСОБА_3 , з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд та обернувши його на свою користь.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_9 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 14925 грн. 23 коп.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфікувати за ч.1 ст.187 КК України за ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.
Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.
Так, у судовому засіданні обвинувачений, ОСОБА_3 вину у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.1 ст.187 КК України, визнав в повному обсязі. Суду пояснив, що обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності і він їх не оспорює. Показав, що 20 квітня 2016 року, вдень, помітив жінку та пішов за нею до під'їзду №4 будинку №27 на мікрорайоні Сонячний. Всередині під'їзду він завдав потерпілій ОСОБА_6 удари в голову та обличчя, після чого зірвав у неї з шиї золотий ланцюжок та втік. Далі, того ж дня 24.04.2016, у вечірній час він знаходився біля зупинки громадського транспорту «Готель Київ» та під приводом подзвонити попросив у неповнолітнього хлопця мобільний телефон, а після того, як потерпілий ОСОБА_7 дав свій телефон «Леново», він пішов швидко у бік будинків та втік щоб його не наздогнали, бо не мав наміру повертати телефон. Окрім того, 21.05.2016 у вечірній час доби, помітив жінку, яка йшла від зупинки швидкісного трамваю «Майдан Артема» у двори будинків та пішов за нею. Підійшовши ззаду наніс потерпілій ОСОБА_9 два удари в потилицю, після яких вона впала на землю, а він зняв з неї дві золоті каблучки та золоті сережки, крім того заволодів двома мобільними телефонами та її сумкою, в якій були парасолька, документи та гаманець з грошима і банківськими картками. У вчиненому кається, просив суворо не карати.
Враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини у вчинених кримінальних правопорушеннях, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, а також оцінені судом згідно з положеннями ст.94 КПК України, суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 мали місце.
Суд, кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за:
- ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно;
- ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно;
- ч.1 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.
Призначаючи покарання, суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, зокрема відомості, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.1 ст.66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому визнається щире каяття.
Обставин, відповідно до ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_3 по відношенню до інкримінованих йому кримінальних правопорушень підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України (том 1 а.п.191).
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, які, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше судимий (том 1 а.п.193-195), на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікарів психіатра та нарколога не перебував та не перебуває (том 1 а.п.191, 192).
Також, суд приймає до уваги думку потерпілих, які при обранні виду та міри покарання, покладалися на розсуд суду (том 2 а.п.56, 64).
Таким чином, суд, враховуючи вищевикладені обставини у своїй сукупності, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
Окрім того, при визначенні остаточного покарання суд вважає за необхідне застосувати положення ч.4 ст.70 КК України та, з урахуванням вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.04.2017, призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів.
Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України судом не встановлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 в рамках цього кримінального провадження не обирався.
Потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 13906 грн. 10 коп. матеріальної шкоди та 25000 грн. в рахунок моральної шкоди.
В обґрунтування позову ОСОБА_6 посилається на те що, злочином, вчиненим ОСОБА_3 їй завдана матеріальна шкода на зазначену суму, у результаті її пограбування та заволодіння золотим ланцюжком. Окрім того, їй спричинена моральна шкода, яка виразилась у негативних переживаннях, тривозі, емоційній напрузі, почутті образи та обурення. Стверджує, що не може повноцінно спати та працювати, постійно знаходиться у збудженому стані, від чого погіршились її відносини з близькими.
Окрім того, потерпілою ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 14925 грн. 23 коп. матеріальної шкоди та 10000 грн. в рахунок моральної шкоди.
В обґрунтування позову ОСОБА_9 посилається на те що, внаслідок злочинних дій обвинуваченого їй завдано матеріальну шкоду на зазначену суму. Також, неправомірними діями ОСОБА_3 їй спричинена моральна шкода, оскільки вона зазнала фізичного болю, їй було завдано тілесні ушкодження, порушено її нормальний спосіб життя, у зв'язку з тим, що їй довелося докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав і для лікування. Також, вона не могла працювати протягом шести тижнів.
Вирішуючи заявлені цивільні позови потерпілих до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Згідно з ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 1 статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Потерпілі в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином, суду надали заяви про розгляд кримінального провадження за їх відсутності. Зазначили, що заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Прокурор цивільні позови підтримав в повному обсязі, вважав, що вимоги викладені у позовних заявах підлягають задоволенню.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнав позовні вимоги в повному обсязі та не заперечував відшкодувати завдану ним шкоду потерпілим.
Захисник ОСОБА_5 підтримала думку обвинуваченого.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_9 завдано матеріальну шкоду у розмірі 14925 грн. 23 коп., а потерпілій ОСОБА_6 - 13909 грн. 23 коп. (том 1 а.п.162-169, том 2 а.п.1-2).
Суд вважає за можливе задовольнити заявлені потерпілою ОСОБА_9 позовні вимоги в частині стягнення на її користь 14925 грн. 23 коп. матеріальної шкоди.
Разом з цим, оскільки потерпілою ОСОБА_6 подано цивільний позов у частині стягнення на її користь завданої матеріальної шкоди у розмірі 13906 грн. 10 коп., а не 13909 грн. 23 коп., як встановлено під час судового розгляду, суд, з урахуванням положень ч.1 ст.13 ЦПК України, яка передбачає розгляд позову в межах заявлених вимог, вважає за необхідне стягнути на користь потерпілої саме 13906 грн. 10 коп. завданого матеріального збитку.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілим, суд враховує наступне.
Суд прийшов до висновку щодо обґрунтованості вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 та ч.1 ст.187 КК України щодо потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п.п. 3,5 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з загальними підставами цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд приходить до висновку про наявність у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , протягом тривалого періоду часу, моральних страждань і переживань. Так, ОСОБА_6 після скоєного щодо неї злочину знаходилась у негативних переживаннях, тривозі, емоційній напрузі, почутті образи та обурення, не могла повноцінно спати та працювати, від чого погіршились її відносини з близькими. Окрім того, ОСОБА_9 через неправомірні дії обвинуваченого зазнала фізичного болю, їй було завдано тілесні ушкодження, порушено її нормальний спосіб життя, у зв'язку з тим, що їй довелося докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав і для лікування. Вказані обставини призвели до істотних змін в їх житті та негативно позначилися на моральному стані потерпілих.
У зв'язку з характером і глибиною душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесли потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , їх тривалістю, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_3 , на підставі ст.ст.23, 1167 ЦК України та ст.ст.128, 368 КПК України, на користь потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_9 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі по 5000 гривень кожній.
Таким чином, позовні вимоги потерпілих про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015, суд вважає за необхідне зарахувати строк попереднього ув'язнення по 20.06.2017 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а вже з 21.06.2017 відповідно до принципу прямої дії закону, зараховувати за правилами ч.5 ст.72 КК України у редакції Закону України №2046-VIII - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Отже, з урахуванням викладеного, в строк відбування покарання ОСОБА_3 підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 25.05.2016 по 20.06.2017, що узгоджується з постановою Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 06.06.2018 у справі №180/746/16-к.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_3 затримано 25.05.2016 (том 2 а.п.237).
Отже, з урахуванням викладеного, в строк відбування покарання ОСОБА_3 підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 25.05.2016 по 20.06.2017.
Законним представником ОСОБА_8 неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 цивільний позов не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Керуючись ч.3 ст.349, ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.1 ст.187 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за:
- ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
- ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
- ч.1 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 2 (два місяці).
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 2 (два місяці).
На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань до покарання по даному вироку частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.04.2017, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання, а саме з 25.05.2016 (том 2 а.п. 237).
На підставі ч.5 ст.72 КК України, в строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 25.05.2016 по 20.06.2017, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 13906 (тринадцять тисяч дев'ятсот шість) гривень 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_4 , в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 14925 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень 23 копійки.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_4 , в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Речовий доказ - аркуш паперу формату А4, який є ксерокопією робочого зошита, належного свідку ОСОБА_10 , а саме сторінки №10, де зазначено про придбання 24.04.2016 мобільного телефону марки «Lenovo А319» ІМЕІ: НОМЕР_7 (останні чотири цифри ІМЕІ), за гроші у сумі 600 грн. та продаж вказаного телефону 26.04.2016 за грошові кошти у сумі 800 грн., який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження (том 1 а.п.72).
Речовий доказ - аркуш паперу формату А4, який є ксерокопією робочого зошита, належного свідку ОСОБА_10 , а саме сторінок №12, 14, де зазначено про придбання та продаж мобільного телефону марки «Nomi i504» №1 ІМЕІ: НОМЕР_8 , №2 ІМЕІ 3812 та мобільного телефону марки «Самсунг Е 1200», ІМЕІ НОМЕР_9 (останні чотири цифри ІМЕІ), який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження (том 1 а.п.72).
Апеляційні скарги можуть бути подані протягом 30 днів з дня проголошення вироку до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до вимог ч.6 ст.376 КПК України, копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1