г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/116/16-к
Номер провадження 1-кс/213/416/18
18 червня 2018 року Слідчий суддя Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Кривому Розі скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 30.03.2018
про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014040740000033 від 25.07.2014, за фактом самоуправного розпорядження майном ОСОБА_7 ,
ОСОБА_3 29 травня 2018 року звернулася до суду з вищезазначеною скаргою та просить скасувати постанову слідчого ОСОБА_6 від 30.03.2018 про закриття кримінального провадження №42014040740000033 від 25.07.2014 року, та зобов'язати слідчого виконати ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 21.01.2016, встановивши конкретні строки.
В обґрунтування скарги посилається на те, що дану постанову слідчого ОСОБА_6 від 30.03.2018 про закриття кримінального провадження №42014040740000033 від 25.07.2014 року вона отримала 21.05.2018.
В скарзі ОСОБА_3 зазначила, що з вищезазначеною постановою слідчого про закриття кримінального провадження, вона не погоджується, в зв'язку з тим, що слідчий не в повному обсязі провів досудове розслідування, зокрема не допитав сусідка, не витребував і не дослідив матеріали кримінального провадження щодо ДТП, в якому загинув її батько ОСОБА_8 , не допитав сусідку, яка може підтвердити факт заволодіння майном ОСОБА_9 , не з'ясував хто користувався дачною ділянкою ОСОБА_9 і на якій правовій підставі.
Вважає, що досудове розслідування було проведено неповно, не з'ясовані всі необхідні обставини, не перевірена її інформація. А отже постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою скаргу підтримала. Вона наполягає на відновленні досудового слідства, посилаючись на те, що її правам та законним інтересам, як спадкоємця, заподіяно значної шкоди, оскільки частково встановлені слідством особи забрали та не віддали їй особисте майно батька: мікрохвильову піч, мобільний телефон ОСОБА_9 , грошові кошті що були при ньому, ключі від квартири, яка належала їй та батьку на праві спільної власності, а також ключі від дачі та гаражу.
Є свідок цих подій, але ніхто не встановив його і не допитав. Не встановлено, хто підробив документи батька на садову ділянку, та хто самоправно нею користувався, не допитаний голова Правління кооперативу, який був на той період часу (на день смерті батька заявниці) головою садового товариства, не з'ясовано, куди пропали речі, які були передані працівниками міліції Завгородній, в кого залишився мобільний телефон батька.
Заявник вважає, що слідство проведено формально, а підстави для закриття провадження відсутні. Наполягає на задоволенні своєї скарги, оскільки вважає, що безкарність винних осіб, призведе до інших тяжких наслідків, та надає можливість скоювати інші злочини.
Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримав скаргу, зазначив, що після скасування судом 21.01.2016 попередньої постанови про закриття кримінального провадження фактично не проведено жодної процесуальної або слідчої дії для встановлення обставин зазначених подій.
Прокурор ОСОБА_10 заперечував проти задоволення скарги, вважає, що всі необхідні слідчі дії, які можливо було виконати за інформацією потерпілої, виконані, діями осіб, з приводу яких потерпіла зверталася до органів поліції, шкоди останній не заподіяно, оскільки на цей час вона отримала спадщину, переоформила всю нерухомість на себе, тому порушення її прав усунуто. Прямих доказів неправомірних дій Завгородньої та інших осіб не виявлено.
Вислухавши заявницю, захисника, прокурора, дослідивши надані суду письмові матеріали, матеріали кримінального провадження № 42014040740000033, судом встановлено, що слідчим СВ Інгулецького ВП КВП ОСОБА_6 30.03.2018 було винесено постанову про закриття кримінального провадження, відкритого 25.07.2014, яку заявник ОСОБА_3 отримала тільки 22.05.2018, після письмового звернення до прокуратури.
Як встановлено в судовому засіданні, 29.07.2014 року до Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області з прокуратури Інгулецького району м. Кривого Рогу надійшли матеріли кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42014040740000033 за заявою ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, за фактом самоуправного розпорядження невстановленою особою особистими речами та документами ОСОБА_7 , що мало місце 26.03.2014 року.
Під час досудового розслідування було встановлено, що 18.07.2014 року до прокуратури Інгулецького району м. Кривого Рогу з письмовою заявою звернулась ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій повідомила про те, що 26.03.2014 року ОСОБА_11 самоуправно, без дозволу власника розпорядилась майном покійного її батька ОСОБА_7 , а саме: мобільним телефоном, технічним паспортом на автомобіль (ВАЗ-2103, 1979 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ), ключами від квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ключами від гаражу та садової ділянки № НОМЕР_2 у CT«Факел», книжкою садовода та грошовими коштами у сумі 200 гривень. Також ОСОБА_3 заявила, що невстановлені особи перешкоджають їй користуватись садовою ділянкою її покійного батька ОСОБА_7 .
Під час опитування ОСОБА_11 , яка знаходилася в автомобілі ОСОБА_7 при ДТП, встановлено, що після ДТП, в якому ОСОБА_7 загинув, вона забрала з автомобіля сумку з тканини, яка належала ОСОБА_7 та в якій знаходилися ключі та папери. Працівники міліції на момент огляду автомобілю після ДТП намагались знайти технічний паспорт на автомобіль, але так і не знайшли. 27.03.2014 року до неї додому прийшла ОСОБА_3 , якій вона віддала вказану сумку разом з усім, що знаходилося всередині у присутності ОСОБА_12 . Також ОСОБА_13 пояснила, що після ДТП, для надання допомоги постраждалому, перехожі брали куртку загиблого, яка залишилась на місці ДТП. Можливо в куртці ще залишились які-небудь речі, вона не перевіряла.
Свідок ОСОБА_12 в ході досудового розслідування підтвердила, що дійсно була присутня, коли ОСОБА_11 передавала ОСОБА_3 сумку з тканини, що належала покійному ОСОБА_7 та у якій знаходились документи та інші речі (які саме не знає).
Також в ході досудового-розслідування встановлено, що станом на 02.10.2014 року ОСОБА_3 переоформила гараж ОСОБА_7 на своє ім'я та змінила у ньому замок, змінила замок у вхідних дверях квартири ОСОБА_7 , та переоформила садову ділянку АДРЕСА_2 на себе, а потім продала її.
Закриваючи кримінальне провадження, слідчий посилалася на те, що права ОСОБА_3 на цей час не порушено, та в діянні немає складу злочину, оскільки неправомірними діями потерпілій значної шкоди не завдано.
Тобто слідчим зроблений висновок про те, що якщо порушення прав потерпілої усунуто, то особи, які можливо порушили закон, не притягаються до відповідальності. Разом з тим, органом досудового розслідування не надано належної оцінки діям осіб, які порушили права потерпілої. Суд вважає, що в ході досудового розслідування не повністю зібрана вся необхідна інформація, яка б надала можливість зробити висновок про відсутність в діях певних осіб складу злочину.
Так, в ході досудового розслідування слідчим не з'ясовано не встановлено осіб, яким було передано майно ОСОБА_14 (його мобільний телефон, ключі, інше майно) не допитана особа, яка користувалася земельною ділянкою ОСОБА_7 , хоч її прізвище та місце проживання встановлено; не допитаний голова СТ «Факел», який був головою товариства на момент смерті ОСОБА_14 ; не допитана сусідка, яка бачила, хто саме заходив до квартири ОСОБА_14 , та що з неї виносили. Інформацію про цього свідка може надати потерпіла.
Слідчий суддя зауважує, що ОСОБА_11 так і не була допитана в якості свідка, а в справі наявні лише її пояснення.
Також в ході досудового розслідування не було витребувано та оглянуто матеріали кримінального провадження за фактом ДТП, в якому загинув ОСОБА_7 , з яких можливо було б встановити, які ж саме речі були виявлені при огляді місця події та трупа, а також кому ці речі були передані. На це було вказано в ухвалі слідчого судді від 21.01.2016, однак з незрозумілих причин слідчим цього зроблено не було.
Посилання в оскаржуваній постанові на показання ОСОБА_3 про те, що сусідка вже не пам'ятає обставин тих подій - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий не встановив особу даного свідка і не допитав його особисто. Окрім того, суд не може визнати даний доказ належним з огляду на те, що він не відповідає вимогам ст.97 КПК України, яка регламентує показання з чужих слів.
Також суд звертає увагу, що на а.с.32 кримінального провадження міститься доручення слідчого ОСОБА_15 оперативному підрозділу на проведення слідчих дій в порядку ст.40 КПК України, в якому зазначено і про необхідність допиту свідка ОСОБА_16 , яка користувалася земельною ділянкою, і про допит голови правління СТ «Факел» ОСОБА_17 , і про допит ОСОБА_18 , якій передали мобільний телефон померлого, допит сусідів ОСОБА_14 , витребування доказів, та інше. Але це доручення слідчого не було виконано належним чином, а на його виконання надані формальні рапорти.
Тому слідчому необхідно в ході досудового розслідування добитися виконання свого доручення, після чого з'ясувати, які особи діяли протиправно щодо майна загиблого, чи є в їх діях склад кримінального правопорушення, та в чому полягає шкода, заподіяна діями цих осіб ОСОБА_3 .
Як пояснила в судовому засідання ОСОБА_3 , у неї є коробка від мобільного телефону батька, на якій міститься IMEI телефону, однак слідчий не захотів долучати дані документи, також ОСОБА_3 в судовому засідання пояснила що володіє мобільним телефоном родичів батька, які приїздили на похорон і можуть бути причетні до злочинних дій, який вона передасть в розпорядження органам досудового розслідування.
Однак, слідчим дане питання з'ясоване не було, як не було з'ясовано і номер, яким користувався ОСОБА_7 та не вжито заходів з виявлення місця перебування даного мобільного телефону.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що скарга ОСОБА_19 обґрунтована та підлягає частковому задоволенню, оскільки винесення постанови від 30.03.2018 слідчим ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, не містить належного обґрунтування для застосування цієї підстави для закриття.
Водночас вимоги ОСОБА_3 в частині зобов'язання слідчого виконати ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 21.01.2016, встановивши конкретні строки, не підлягають задоволенню, оскільки вказана ухвала не містить вказівок, а в тексті ухвали лише приводиться обґрунтування рішення слідчого судді. Статтею 303 КПК України передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчого щодо не вчинення процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити в певний строк. Однак, як вже зазначалося, ухвала слідчого судді не зобов'язує слідчого вчинювати процесуальні дії у певний строк. За таких обставин в цій частині скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303 -307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 30.06.2018 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014040740000033 від 25.07.2014, за фактом самоуправного розпорядження майном ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого СВ Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 30.03.2018 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014040740000033 від 25.07.2014 року, за фактом самоуправного розпорядження майном ОСОБА_7 , винесену на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Направити матеріали кримінального провадження №42014040740000033 від 25.07.2014 за фактом самоуправного розпорядження майном ОСОБА_7 Інгулецькому ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області для організації продовження досудового розслідування, про що повідомити прокурора.
В іншій частині в задоволенні скарги - відмовити.
Ця ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1