24.05.2018 Єдиний унікальний номер 205/8146/17
24 травня 2018 рокум. ДніпроСправа № 205/8146/17
2/205/243/18
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання Сахончик Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 07.12.2017р. звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 міської ради, у якому просить суд визнати за ним право власності на домоволодіння № 41, розташоване в м. Дніпро, вул. Добровільна, після смерті його двоюрідного брата, померлого 17.11.2016р. Позовна заява мотивована тим, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді вказаного домоволодіння. Спадкоємцем за правом представлення є ОСОБА_1 який прийняв спадщину, звернувшись з заявою до приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_3, однак отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, у якому він посилаючись на безпідставність заявлених вимог, а також на те, що відповідачем не порушені права позивача, просить суд відмовити у задоволенні позову.
Позивач у судове засідання, проте її представником надано суду заяву, в якій він просить суд справу розглядати без його присутності та задовольнити заявлені позовні вимоги.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, проте матеріали справи містять від неї заяву про розгляд справи за відсутності її представника.
Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_5 померла 15.07.2007р., що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті ОСОБА_2 міського управління юстиції, актовий запис № 6647 (а.с.6).
Відповідно до відповіді № 12768 від 21.09.2017р., наданої КП «ДМБТІ» ДОР, в інвентаризаційній справі станом на 31.12.2012р. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Добровільна, буд. 41, містяться відомості про право власності за гр. ОСОБА_5 на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою народного суду Ленінського району м. Дніпропетровська від 15.02.1965р. та ухвали народного суду Ленінського району м. Дніпропетровська від 22.01.1971р., зареєстроване в КП «ДМТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу № 265 за реєстровим № 13 (а.с.22).
Таким чином, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, зокрема, у вигляді вищевказаного домоволодіння.
Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з відповіддю № 685/0116 від 21.02.2018р., наданою Другою ДДНК, після смерті ОСОБА_5 спадкова справа не заводилась (а.с.104).
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є сином ОСОБА_5 та постійно проживав з матір'ю до моменту її смерті (а.с.108), а відтак є єдиним спадкоємцем, який належним чином прийняв спадщину після померлої ОСОБА_5
Відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є рідними сестрою та братом (а.с.9-10).
ОСОБА_6 помер 29.08.2003р., що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті в місті Дніпропетровську ОСОБА_2 обласного управління юстиції (а.с.11).
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1, позивач у справі, є сином померлого ОСОБА_6 (а.с.12).
ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Ленінським районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, помер 17.11.2016р. (а.с.7).
Таким чином, після смерті ОСОБА_4, зокрема, відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння № 41, розташованого в м. Дніпро, вул. Добровільна.
Згідно з спадковою справою, заведеної після смерті ОСОБА_4, з заявою про прийняття спадщини звернувся його двоюрідний брат ОСОБА_1 Водночас, постановою приватного нотаріуса ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21.11.2017р. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Суд зазначає, що спадкова справа, заведена після смерті ОСОБА_4 не містить інших заяв про прийняття спадщини або відмову від її прийняття.
Відповідно до ч.4 ст.1266 ЦК України двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Таким чином, враховуючи, що батько позивача помер до відкриття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.1266 ЦК має право на спадщину, яка належала б його батьку за законом після смерті ОСОБА_4
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У положеннях п. 3.1 ОСОБА_7 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. за № 24-753/0/4-13 роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4, а також існування перешкод для оформлення у нотаріальному порядку спадкових прав позивача, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо захисту прав ОСОБА_1 як спадкоємця.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що відповідачем не порушено права позивача та відповідно він не є стороною у справі, оскільки згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За змістом ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст.4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: 49000, м. Дніпро, вул. Залізнодоріжний тупик, бул.14; 04.02.1961р.н.; РНОКПП НОМЕР_1) право власності на домоволодіння № 41, розташоване в м. Дніпро, вул. Добровільна, розташоване на земельній ділянці 558 кв. м., яке складається з Літ А-1 житловий будинок, загальна площа 40,1 кв.м.. житлова площа 24,0 кв.м., допоміжна 16.1 кв.м; № 1 сіни 7,8 кв.м., № 2 кухня 8,3 кв.м., № 3 житлова кімната 7,2 кв.м., № 4 житлова кімната 16,8 кв.м.; літ. а-1 сіни 9,7 кв.м., літ Б 17,5 кв.м., літ В вхід в погріб 3,9 кв.м.; літ Г вбиральня 1,0 кв.м., № 1,2 огорожа, - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 17 листопада 2016 року.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.
СуддяОСОБА_8