Справа № 433/767/16-а
Категорія 82
29.06.2016
Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Суського О.І.,
при секретарі Яковлєвій В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Троїцького районного суду Луганської області надійшов вищезазначений адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що з 11 грудня 2002 року по 27 лютого 2015 року позивачка працювала на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури України. З вересня 20014 року вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України Троїцького району Луганської області, є пенсіонером органів прокуратури України. Пенсія позивачці була призначена у розмірі 70 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з посади старшого прокурора прокуратури Жовтневого району м. Луганська, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, № 1789-ХІІ (в редакції від 20 січня 2005 року, № 2377-ІV, який на час призначення її максимального розміру не встановлював. Після виходу на пенсію, отримуючи пенсію і заробітну плату, позивачка продовжувала працювати на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, прокуратури Луганської області, з якої звільнилася 27 лютого 2015 року за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 38 КЗпП України. 20 квітня 2016 року позивачка звернулася до відповідача з письмовою заявою за встановленою органами Пенсійного Фонду України формою про перерахунок її пенсії за вислугу років, на підставі довідки прокуратури Луганської області від 31 березня 2016 року № 18-2376 вих-16 про розмір суми місячної заробітної плати з відповідної прокурорсько-слідчої посади, з якої вона вийшла на пенсію, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (чинного на час призначення їй пенсії), у розмірі 70 відсотків місячного (чинного) заробітку, без обмеження її максимального розміру. Листом від 21 квітня 2016 року, №10/Є-14 відповідач відмовив позивачці в такому перерахунку пенсії із-за відсутності законних підстав. Позивачка вважає, що таке рішення відповідача не відповідає ОСОБА_2 України і законам України, які регулюють правовідносини у сфері пенсійного забезпечення працівників і пенсіонерів органів прокуратури України і є неправомірним, а тому просить суд зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області перерахувати її пенсію за вислугу років з 01 січня 2016 року, на підставі довідки прокуратури Луганської області від 31 березня 2016 року № 18-2376 вих-18 про розмір суми місячної заробітної плати, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, № 1789-ХІІ (в редакції на час призначення їй пенсії), у розмірі 70 відсотків від суми місячної заробітної плати з посади старшого прокурора прокуратури Жовтневого району м. Луганська, без обмеження її максимального розміру та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку.
Позивачка надала заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні вимог адміністративного позову наполягає.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, наведених у письмових запереченнях на адміністративний позов.
Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 11 грудня 2002 року по 27 лютого 2015 року позивачка працювала на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури України.
З вересня 20014 року позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України Троїцького району Луганської області, є пенсіонером органів прокуратури України.
Пенсія позивачці була призначена у розмірі 70 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з посади старшого прокурора прокуратури Жовтневого району м. Луганська, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, № 1789-ХІІ (в редакції від 20 січня 2005 року, № 2377-ІV, який на час призначення її максимального розміру не встановлював.
Після виходу на пенсію, отримуючи пенсію і заробітну плату, позивачка продовжувала працювати на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, прокуратури Луганської області, з якої звільнилася 27 лютого 2015 року за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 38 КЗпП України, наказ прокурора Луганської області від 27 лютого 2015року № 206-к.
20 квітня 2016 року позивачка звернулася до відповідача з письмовою заявою за встановленою органами Пенсійного Фонду України формою про перерахунок її пенсії за вислугу років, на підставі довідки прокуратури Луганської області від 31 березня 2016 року № 18-2376 вих-16 про розмір суми місячної заробітної плати з відповідної прокурорсько-слідчої посади, з якої вона вийшла на пенсію, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (чинного на час призначення їй пенсії), у розмірі 70 відсотків місячного (чинного) заробітку, без обмеження її максимального розміру.
Листом від 21 квітня 2016 року, №10/Є-14 відповідач відмовив позивачці в такому перерахунку пенсії із-за відсутності законних підстав.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 лютого 2015 року, № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» установлено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій, підвищені на 25 відсотків посадові оклади працівників прокуратури, розміри яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року, № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
14 жовтня 2014 року був прийнятий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII, який мав набути чинності 25 квітня 2015 року, зокрема і стаття 86, яка регулює питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», щодо відтермінування набрання чинності від 21 квітня 2015 року, № 335-УШ, змінено дату набрання чинності, з 25.04.2015 на 15.07.2015.
Частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, № 1697- VII, в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність» від 28 грудня 2014 року, № 76-VIII, передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку із набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, №1697-VІІ, Прикінцевими положеннями цього Закону передбачено, що Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, № 1789-XII, втратив чинність, крім деяких положень, зокрема частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.
Враховуючи вищевикладене, частина 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, № 1789-ІІ, яка регулювала питання проведення перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, втратила чинність.
Щодо проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, № 1697-VII, Кабінетом Міністрів України жодним нормативно-правовим актом не встановлені умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, оскільки відповідно до цього Закону, пенсії не призначаються в зв'язку з тим, що пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року, № 213, з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання, призначалися відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України».
Згідно ч. 12, ч. 17, ст. 50-1 Закону № 2377-ІV від 20 січня 2005 року, чинного на час призначення позивачці пенсії (виходу на пенсію), обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 12 ст. 50-1 Закону).
Призначені працівникам прокуратури пенсії, перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 17, ст. 50-1 Закону).
Виходячи зі змісту цих положень ч. 12, ч. 17, ст. 50-1 Закону № 1789-XII від 05 листопада 1991 року (в редакції від 20 січня 2005 року, № 2377-ІV), перерахунок призначених пенсій працівникам прокуратури провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами про розмір місячного заробітку станом на час його підвищення за відповідною прокурорсько-слідчою посадою, з якої особа зверталася або за призначенням пенсії, або ж за її перерахунком (за наявності обох підстав і такої альтернативи - за вибором особи, яка звертається за перерахунком пенсії і при цьому, також, Закон не передбачає, що часом виходу на пенсію є звернення за її перерахунком, виходячи з розміру місячного заробітку, виключно за останньою прокурорсько-слідчою посадою).
Починаючи з 01 жовтня 2011 року, до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, № 1789-ХІІ, чинного на час призначення позивачці пенсії, вносилися зміни щодо обмеження розміру обчислення (призначення), а в подальшому і перерахунку призначених пенсій.
Законом України № 3668-VІ від 08 липня 2011 року «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, до ст. 50-1 Закону від 05 листопада 1991 року, № 1789-ХІІ, внесено зміни щодо обмеження розміру пенсій при їх призначенні, а не перерахунку.
Зокрема, згідно ч. 3 ст. 50-1 Закону, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включається в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (ч. 1 ст. 50-1 Закону).
Відповідно до ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 27 березня 2014 року, № 1166/VII(1166/18) «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні (зі змінами від 10 квітня 2014 року)», до ч. 1 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, внесено зміни, згідно яких пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року, № 76-VIII (чинного з 01 січня 2015 року), до ч. 1, ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, внесено зміни, відповідно до яких пенсія за вислугою років призначається у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, які, на час звернення позивачки за перерахунком пенсії, ним не визначені, і Законом України «Про прокуратуру», не врегульовані.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213, з 01 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначалися відповідно до Закону України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Відповідно до ч. 25 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року, № 911-VIII, частину 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року, № 3668, доповнено, що тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок, окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати 10 740 гривень».
Згідно ж розділу II, п. 2 Прикінцевих Положень цього Закону, дія положень щодо визначення максимального розміру пенсії, застосовуються до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.
Відповідно до ст. 22 ОСОБА_2 України, закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Також, згідно ст.ст. 22, 64 ОСОБА_2 України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в т. ч. і Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.
Відповідно ж до ст. 58 ОСОБА_2 України, закони та інші нормативно-правові акти, не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював правову позицію, згідно з якою ОСОБА_2 України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 ОСОБА_2 України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави, пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій, не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення, виникають на момент звернення за призначенням пенсії (виходу на пенсію).
Зазначені висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 10 грудня 2013 року (справа № 21-348а 13) та від 17 грудня 2013 року (справа № 21-445а 13).
Ці рішення мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді адміністративних справ у зв'язку з пенсійними правовідносинами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсій працівникам прокуратури, мають застосовуватися ті норми права, які діяли на час звернення за призначенням пенсії (виходу на пенсію).
З аналізу наведеного, внесеними вищезазначеними законами змінами до ст. 50-1 Закону «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, суттєво звужені і обмежені досягнуті позивачкою Конституційні права і гарантії соціального захисту, закріплені в ОСОБА_2 України та Законі України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, № 1789-ХІІ, (в редакції від 20 січня 2005 року № 2377- IV), право на перерахунок призначеної позивачці пенсії, скасовано, а умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, Кабінетом Міністрів України не визначені і Законом України «Про прокуратуру», не врегульовані.
Проте, враховуючи, що пенсія позивачці була призначена до набрання чинності вищезазначеними законами, в силу ст.ст. 17, 22, 58, 64 ОСОБА_2 України, ці законодавчі зміни, на осіб із числа працівників прокуратури, яким призначена і виплачується пенсія до набрання ними чинності, не поширюються, а регулюють правовідносини у сфері пенсійного забезпечення працівників прокуратури, які реалізовують або будуть реалізовувати це право на пенсійне забезпечення (ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, № 1697-VІІІ).
Таким чином, при вирішенні питання щодо перерахунку пенсії позивачки за вислугою років, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, № 1789-ХІІ (в редакції від 20 січня 2005 року, № 2377-IV), чинного на час призначення позивачці пенсії за вислугою років (виходу на пенсію), який обмежень її максимального розміру не встановлював і передбачав право на перерахунок призначених пенсій із наведених вище підстав.
Так, згідно ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 20 січня 2005 року, № 2377-ІV), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
З урахуванням ч.2 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
У відповідності до ч.3 ст.50-1 Закону «Про прокуратуру», середньомісячна сума зазначених виплат за 24 та 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60.
Коригування зазначених виплат проводиться шляхом застосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначенні пенсії враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії.
Відповідно до ч. 12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення, за призначенням або перерахунком.
Таким чином, перерахунок пенсії провадиться на підставі документів пенсійної справи та документів, додатково поданих пенсіонерами, в даному випадку довідки прокуратури Луганської області.
Згідно ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільненням роботи.
Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції від 20 січня 2005 року № 2377-ІV), за пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законами.
Згідно ст. 8 ОСОБА_2 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй.
ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Відповідно до ч. 2 ст. 19 ОСОБА_2 України, органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 України та Законами України.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами і Закону прямої дії, а саме ОСОБА_2 України над іншими законами, при вирішенні письмового звернення позивачки від 20 квітня 2016 року щодо перерахунку пенсії за вислугою років, відповідач зобов'язаний був, на підставі довідки прокуратури Луганської області про розмір суми місячної (чинної) заробітної плати, станом на час її підвищення, відповідно до ч. 1, ч. 12, ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції від 20 січня 2005 року, № 2377- IV), чинного на час призначення позивачці пенсії, перерахувати і виплачувати їй пенсію за вислугою років, виходячи з розміру 70 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, з посади старшого прокурора прокуратури Жовтневого району м. Луганська, з якої позивачці була призначена пенсія, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 січня 2016 року.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування ОСОБА_2 України при здійсненні правосуддя», конституційні права та свободи є безпосередньо-діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя (п. 1 Постанови ПВСУ).
Оскільки ОСОБА_2 України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суд при розгляді даної справи оцінює зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності ОСОБА_2 України і в усіх необхідних випадках застосовує ОСОБА_2 України, як акт прямої дії.
Судові рішення мають ґрунтуватися на ОСОБА_2 України а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Суд безпосередньо застосовує ОСОБА_2 України у разі, коли правовідносини, що розглядаються судом, Законом України не врегульовано, а нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України, суперечить ОСОБА_2 України (п. 2, підпункт 3 п. 2 Постанови ПВСУ).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконано.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачці є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, ст.ст. 19, 22, 152 ОСОБА_2 України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 17, 71, 159-163 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Троїцькому районі Луганської області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 01 січня 2016 року, на підставі довідки прокуратури Луганської області від 31 березня 2016 року № 18-2376 вих-18 про розмір суми місячної заробітної плати, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції на час призначення пенсії), у розмірі 70 відсотків від суми місячної заробітної плати з посади старшого прокурора прокуратури Жовтневого району м. Луганська, без обмеження її максимального розміру та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення постанови, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Троїцький районний суд Луганської області.
Суддя ОСОБА_3