Справа № 709/522/18
19 червня 2018 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Чубая В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Соломки Л.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мохнацької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про визнання права власності у порядку спадкування, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до Мохнацької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач) про визнання права власності у порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 26 квітня 2017 року померла її мати - ОСОБА_2. Відповідно до заповіту ОСОБА_2 від 7 квітня 1989 року позивач є єдиним спадкоємцем. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними спорудами та інше майно. Спадщину прийняла позивач, оскільки вчасно подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, однак позбавлена можливості оформити свої спадкові права на житловий будинок з надвірними спорудами, оскільки правовстановлюючий документ на нього відсутній. У зв'язку з цим позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами.
У судове засідання сторони не з'явилися. Позивач подала до суду заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, заявлені позовні вимоги підтримала і просила задовольнити
(а.с. 28). Відповідач надіслав лист, в якому погодився з позовом та просив розглянути справу за відсутності його представника (а.с. 35).
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Позивач є донькою ОСОБА_2, що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про народження від 19 січня 2018 року серії І-СР № 255353 (а.с. 11) та копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 14 квітня 1999 року серії І-СР № 042713, згідно з яким після розірвання шлюбу позивач залишила прізвище «Шижгальова» (а.с. 12).
26 квітня 2017 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 26 квітня 2017 року серії І-СР № 307346 (а.с. 7).
При житті ОСОБА_2, а саме 7 квітня 1989 року склала заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Малобурімської сільської ради народних депутатів Чорнобаївського району Черкаської області та зареєстрований у книзі для запису нотаріальних дій під № 22, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було, із чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, заповіла позивачу (а.с. 8).
Крім того, ОСОБА_2 3 грудня 2004 року склала ще один заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Мохнацької сільської ради народних депутатів Чорнобаївського району Черкаської області та зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій під № 15, згідно з яким заповіла позивачу земельну ділянку та майновий пай (а.с. 9).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 8 лютого 2018 року (а.с. 15) позивач успадкувала земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3648 га, кадастровий номер 7125187000:02:000:0308, розташовану за адресою: вул. Набережна, 48, с. Мохнач, Чорнобаївський район, Черкаська область, та зареєструвала право власності на неї, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права вланості від 8 лютого 2018 року № 113344607 (а.с. 16).
Згідно з довідками Мохнацької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 13 жовтня 2017 року №№ 205, 206 ОСОБА_2 до дня смерті була зареєстрована та постійно проживала одиноко за адресою: вул. Набережна, 48, с. Старий Мохнач, Чорнобаївський район, Черкаська область (погосподарська книга № 4 за 2016-2020 рік, особовий рахунок № 0127-2), за нею числиться житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за вказаною адресою, вона володіла ним, але правовстановлюючий документ на нього не видавався (а.с. 13, 14).
Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 19 квітня 2018 року (вих. № 358-01/16) (а.с. 30), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 24), позивач звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 32).
Водночас листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 2 лютого 2018 року (вих. № 661/02-16) позивачу повідомлено про відсутність у спадковій справі ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними спорудами, що в силу вимог підпункту 4.15 п. 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, та роз'яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 10).
При цьому судом встановлено, що вказаний житловий будинок з надвірними спорудами закінчений будівництвом, що підтверджується даними технічного паспорту (а.с. 17-19), та розташований на земельній ділянці, що успадкована позивачем та оформлена нею у власність.
Разом з тим позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: вул. Набережна, 48,
с. Мохнач, Чорнобаївський район, Черкаська область, оскільки правовстановлюючий документ на нього відсутній.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є день її смерті, тобто 26 квітня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Судом встановлено, що померла ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до змісту якого все своє майно заповіла позивачу.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами, оскільки правовстановлюючий документ на нього відсутній.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.
Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено , що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, ссвободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, беручи до уваги наявність заповіту, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 200, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка народилася у с. Мохнач Чорнобаївського району Черкаської області, право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: вул. Набережна, 48, с. Мохнач, Чорнобаївський район, Черкаська область, що належав її матері - ОСОБА_2, яка померла 26 квітня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.
Суддя В.В. Чубай