іменем України
Справа №377/323/18
Провадження №2/377/169/18
15 червня 2018 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Малишенко Т.О., за участю секретаря Ахутіної А.А., сторін: позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, його представника адвоката ОСОБА_3, представника третьої особи Парнюк В.М., відповідач не з,явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 третя особа Орган Опіки та Піклування виконкому Славутицької міської Ради Київської області - про позбавлення батьківських прав та призначення піклувальника над фізичною особою, позбавленої батьківського піклування,
Позивачі звернулися до суду з позовною заявою про позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначити ОСОБА_2, піклувальником над його рідним братом ОСОБА_1. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_5 є їх з братом батько, а ОСОБА_7 - мати. 6 квітня 1994 року шлюб між батьками було розірвано. Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 27 серпня 2001 року з відповідача, батька позивачів, на їх утримання було стягнуто аліменти на користь їх матері в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів. Після досягнення найстаршою дитиною ОСОБА_2, позивача у справі, повноліття та продовження навчання з відповідача на підставі рішення Славутицького міського суду Київської області від 14 жовтня 2011 року були стягнути аліменти в розмірі ? частини всіх видів його доходів щомісяця на утримання позивача ОСОБА_1 та у твердій грошовій сумі в розмірі 750 гривень щомісяця на утримання позивача ОСОБА_2 до закінчення ним навчання у вищому учбовому закладі. До 2015 року батько платив аліменти, але надання матеріальної допомоги носило непостійний характер, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 01.05.2018 року в розмірі 41564,16 гривень. Після того, як батько у 2009 році виїхав до м. Києва та став проживати окремо від них, він повністю припинив стосунки та спілкування не тільки з їх матір»ю ОСОБА_7, а і з ними, його дітьми. Він самоусунувся від їх життя, перестав приймати участь у їх вихованні, його не цікавлять їх проблеми та успіхи. У відповідача утворилася нова сім»я, де він має ще одну малолітню дитину. З 08 червня 2017 року матері позивачів встановлена перша група інвалідності та за станом здоров»я вона потребує постійного стороннього догляду, який надають їй позивачі. Внаслідок цього при позбавленні батьківських прав ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 не може бути переданий їй на виховання та утримання. Тому просили суд позбавити відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_1 та призначити йому піклувальником його рідного брата - ОСОБА_2.
В судовому засіданні позивачі і представник позивача ОСОБА_8, адвокат ОСОБА_3, підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, дала покази аналогічно викладеним у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не явився, до суду надав письмову заяву, просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги про позбавлення його батьківських прав визнав повністю.
Представник третьої особи Органу Опіки та Піклування виконкому Славутицької міської Ради Київської області, позовні вимоги підтримала, вважає, що в інтересах неповнолітніх дітей, відповідача доцільно позбавити батьківських прав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5, відповідач у справі та ОСОБА_9 перебували в шлюбі. Від шлюбу вони мають двох дітей: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно свідоцтва, копія якого долучена до матеріалів справи шлюб між ОСОБА_5, відповідачем у справі та ОСОБА_7 розірвано 06 квітня 1994 року, актовий запис № 51 (а.с.20).
Судом оглянуто матеріали цивільної справи за № 2-378/2001 року за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів. Рішенням Славутицького міського суду від 27 серпня 2001 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 аліменти на сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів кожен місяць.
Заслухавши сторони у справі, свідків, вивчивши надані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Як роз'яснено у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року №3, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
З наданих документів вбачається, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_1, з 2009 року жодного разу не цікавився життям та проблемами дитини, ніколи не відвідував і не відвідує його вдома, не цікавиться шкільним життям сина, за час навчання в школі на батьківських зборах не з»являвся, з класним керівником не спілкувався, на підтвердження даних обставин до матеріалів справи долучена характеристика від 25.04.2018р. Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 (а.с.21).
Зазначені обставини підтверджені показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які підтвердили у суді, що матір хлопця ОСОБА_1 на даний час хвора, потребує через хворобу сторонньої допомоги, батько неповнолітнього ОСОБА_1 самоусунувся від виховання і утримання. Повнолітній ОСОБА_2 займається не тільки утриманням і лікуванням та доглядом матері, а і неповнолітнього брата, слідкує за його навчанням, вихованням.
Відповідно висновку органу опіки та піклування виконкому Славутицької міської Ради Київької бласті за № 404 від 06.06.2018 року, доцільно позбавити ОСОБА_5 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення піклувальником ОСОБА_2. Крім того згідно подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Славутицького міської ради ОСОБА_2 доцільно призначити піклувальником неповнолітнього ОСОБА_1.
В судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідач у відповідності до ч.1 п.2 ст.164 Сімейного Кодексу України, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей і тому батько може бути позбавлений судом батьківських прав. Оскільки судом було з,ясовано, що батько хлопчика в добровільному порядку ніякої матеріально допомоги дитині не надає, не піклується про його фізичний, моральний та духовний розвиток. Дані обставини вказують на те, що відповідач зовсім не дбає про нормальне самоусвідомлення дитини, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства». На підставі наведеного судом зроблено висновок, що відповідач не виконував і не виконує по цей час в повному обсязі своїх батьківських обов'язків. На даний час у суді відсутні відомості про те, що відповідач піклується про здоров'я сина ОСОБА_1, його фізичний, духовний та моральний розвиток і що йому чинять перепони в цьому, судом зроблено висновок, що в даному випадку є підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 і це позбавлення буде відповідати інтересам дитини.
Мати позивачів - ОСОБА_7, є пенсіонеркою, інвалідом першої групи та за станом здоров»я сама потребує постійного стороннього догляду, допомоги від рідних, внаслідок цього при позбавленні батьківських прав ОСОБА_5 по відношенню до ОСОБА_1 він не може бути переданий на виховання та утримання його матері, що підтверджено копію довідки МСЕК серії АВ за № 0771246, яка долучена до матеріалів справи (а.с.42).
Відповідно до ч.4 ст.167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.
Згідно ч.4 ст.60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Як зазначено у ч.4 ст.63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов»язки опікуна чи піклувальника.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 та призначення піклувальником ОСОБА_2 доведені, обґрунтовані, підтверджені належними доказами не суперечать висновку органу опіки та піклування, а тому підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача;у разі відмови в позові - на позивача;у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.259 ЦПК України, ст.ст.164-167 Сімейного Кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Корогод Чорнобильського району Київської області Україна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, батьківських прав по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Славутича Київської області України.
Призначити ОСОБА_2 піклувальником над його рідним братом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Славутича Київської області України.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Корогод Чорнобильського району Київської області Україна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок на користь ОСОБА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Корогод Чорнобильського району Київської області Україна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок на користь ОСОБА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_3.
Копію рішення направити відповідачу, третім особам для ознайомлення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення буде виготовлено протягом п,яти днів з моменту оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Суддя Т. О. Малишенко