Єдиний унікальний номер 448/1220/17
Провадження № 2-а/448/59/18
про залишення позову без розгляду
12.06.2018 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі Шегинській Л.М.,
з участю відповідача ОСОБА_1
та представника третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 Міхеіла Ніколозовича до першого заступника начальника відділу прикордонної служби «Шегині» Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України майора ОСОБА_1, третя особа - Мостиський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, про визнання незаконними дій посадової особи Державної прикордонної служби під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №115645 від 12 вересня 2017 року,
В провадженні суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_3 Міхеіла Ніколозовича до першого заступника начальника відділу прикордонної служби «Шегині» Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України майора ОСОБА_1, третя особа - Мостиський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, про визнання незаконними дій посадових осіб Державної прикордонної служби під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №115645 від 12 вересня 2017 року.
Позивач ОСОБА_3 та його представники ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судове засідання не з'явились, заяви про розгляд справи за їх відсутності від них не надходили. Представник позивача - адвокат ОСОБА_6 надіслала (електронною поштою) клопотання про відкладення розгляду справу у зв'язку з її перебуванням у м.Києві, однак така жодним чином не підтвердила викладене у заяві та не надала суду доказів на підтвердження того, що дійсно перебуває у м.Київ, а причина її неявки в судове засідання є поважною. Інші представники позивача про причини неявки в судове засідання не повідомили, будь яких клопотань, в тому числі клопотань про відкладення розгляду справи, на адресу суду не надсилали.
В судовому засіданні до початку розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про залишення даного адміністративного позову без розгляду з тих підстав, що такий підписано особою, яка не мала права його підписувати. Клопотання мотивоване тим, що після ознайомлення із матеріалами справи ним з'ясовано, що зі змісту Договору №01/08/17/1 від 07.08.2017р. про надання правової допомоги, який міститься в матеріалах справи, не вбачається повноваження представника позивача - адвоката ОСОБА_4 на підписання позовної заяви, ані повноваження на подачу позову до суду.
Представник третьої особи - Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з тим, що представники позивача неодноразово не з'являлися в судові засідання по справі та повторно не прибули у дане судове засідання без поважних причин, не довели поважності причини їх неявки та від них не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності. Вважає, що сторона позивача зловживає наданими їм процесуальними правами. Крім того, підтримав і клопотання, заявлене відповідачем ОСОБА_1
Заслухавши думку учасників справи та дослідивши матеріали адміністративного позову, суд приходить до наступних висновків.
Вказаний адміністративний позов був поданий до суду 22.09.2017 року.
Відповідно до Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017р.
У відповідності до положень п.10 ч.1 розділу VII «Перехідних положень» Кодексу адміністративного судочинства України від 03.10.2017р. справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Отже, розгляд даної справи має здійснюватись за положеннями КАС України у редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017р.
При цьому, суд враховує, що адміністративний позов подано до суду 22.09.2017р., тому позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.ст.105-106 КАС України в редакції України, яка діяла до 15.12.2017р.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що така подана та підписана представником позивача ОСОБА_3 Міхеіла Ніколозовича - адвокатом ОСОБА_4
Достатнім доказом на підтвердження повноважень представника відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є договір про надання правової допомоги. При цьому, суд зазначає наступне.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка була чинна до 15.12.2017р., позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
За правилами частини п'ятої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Згідно положень частини першої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.
Відповідно до частини третьої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.
Нормами ч.ч.1, 5 ст.58 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін.
За правилами частини 1 та частини 2 ст.59 КАС України в редакції, яка була чинна до 15.12.2017р., повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов'язковими для нього. Представник, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, має право повністю або частково відмовитися від адміністративного позову, визнати адміністративний позов, змінити адміністративний позов, досягнути примирення, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення, якщо право на вчинення кожної із цих дій спеціально обумовлене у виданій йому довіреності.
Тобто, законодавцем було передбачено, що право на вчинення кожної із процесуальних дій, зокрема і право підпису та подання позовної заяви, повинно бути спеціально обумовлене у виданій представнику довіреності, яка подається суду в оригіналі або засвідченій підписом судді копії (оригінал для огляду) для приєднання до матеріалів справи.
Разом з тим, ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка була чинна до 15.12.2017р., якою регламентувалися процесуальні права осіб, які беруть участь у справі, не передбачено право представників сторін на підписання та/чи подачу адміністративного позову, що, в свою чергу, додатково вказує на те, що таке право має бути окремо визначене у договорі.
Аналогічною є думка Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018р. по справі №810/739/15, де Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що з аналізу ст.ст.56, 58, 59, 106, 107 КАС України вбачається, що представник, через якого у відповідності до частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України має право здійснювати свою участь сторона - є самостійним учасником процесу, який по суті наділений такими ж повноваженнями, як і особа, яку він представляє, саме тому довіритель у спеціально виданій йому довіреності визначає для представника обсяг повноважень, які останній має право здійснювати для представництва у будь-якому органі від імені довірителя. До того ж довіритель має право обмежити чи розширити коло повноважень представника та надати йому право на вчинення окремих процесуальних дій, які належать до спеціальних прав сторони.
Тобто єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлена від імені довірителя довіреність із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.
З документів, доданих до позовної заяви, вбачається, що представник позивача - адвокат ОСОБА_4 діє на підставі Договору №01/08/17/1 про надання правової допомоги від 27.08.2017 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «ОСОБА_4, Кулаком і Біднягін», в особі Голови об'єднання ОСОБА_4, що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії 3167/10 від 21.12.2006 року за №143 та ОСОБА_3
Також до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого адвокату ОСОБА_4 та копію ордера серії КС №242430, виданого 06.09.2017р.
Оглянувши зазначений вище договір, суд враховує, що відповідно до п.2.1 розділу 2 цього договору, виконавець надає клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах всіх інстанцій.
З п.6.1 Розділу VI «Обов'язки виконавця» зазначеного вище Договору №01/08/17/1 вбачається, що виконавець зобов'язується надати клієнту послуги передбачені п.2 даного Договору.
Пунктом 2.1 Розділу II «Послуги виконавця» зазначено, що виконавець надає клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах всіх інстанцій, органах державної влади (в тому числі Державній міграційній службі, Державній прикордонній службі), Комісії при Президентові України з питань громадянства, в органах прокуратури, органах внутрішніх справ, органах досудового розслідування, інших правоохоронних органах), на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, зокрема, з питань кримінальних проваджень, за якими клієнт може бути залучений в якості підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, потерпілого, свідка. Права та обов'язки сторін викладені в тексті Договору №01/08/17/1 від 27.08.2017.
В той же час, конкретні права виконавця (адвоката) визначено та конкретизовано у розділі 5 цього договору, зокрема згідно його підп.5.1.4 п.5.1, виконавець має право вчиняти такі процесуальні дії: змінити позов, досягнути примирення, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення.
Положення даного Договору, якими визначено права представника, не містять права вчинення інших процесуальних дій адвокатом ОСОБА_4, в тому числі права на підписання позовної заяви, як і права на подачу адміністративного позову. Виконавець Договору такими правами не наділений та в договорі такі права не обумовлені.
Іншого документу, який би підтвердив повноваження адвоката ОСОБА_4 як представника позивача ОСОБА_3 на ведення справи в адміністративному суді, зокрема з правом підпису позовної заяви від імені позивача та подачі її до суду, до позовної заяви не додано.
Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що позовна заява підписана представником позивача - адвокатом ОСОБА_4 за відсутності підтвердження повноважень такої особи на її підписання, тобто даний адміністративний позов підписано особою, яка не мала права її підписувати та такий від імені позивача подано особою, яка не мала відповідних повноважень.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.240 КАС України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII, яка набрала чинності з 15.12.2017р., суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
На момент звернення до суду з даним позовом, аналогічні норми щодо залишення позовної заяви без розгляду були закріплені у статті 155 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017р.).
Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 155 КАС України, в редакції, чинній на момент звернення до суду передбачалося, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
З огляду на наведені обставини з урахуванням норм процесуального права щодо форми, змісту та вимог до позовної заяви, чинних на час подачі позову до суду, а також норм процесуального права щодо судового розгляду справи та підстав залишення позову без розгляду, чинних на день постановлення даної ухвали, суд прийшов до висновку про підставність і обґрунтованість заявленого відповідачем ОСОБА_1 клопотання та про наявність підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п.2 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо клопотання, заявленого представником третьої особи ОСОБА_7, про залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У матеріалах справи відсутні заяви позивача ОСОБА_8 та його представників ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про розгляд справи за їх відсутності.
Так, про призначені на 29.05.2018р. та 12.06.2018 судові засідання представники позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлені належним чином за зазначеними ними адресами, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно ч.10 ст.126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.
У повістках про виклик до суду роз'яснені наслідки нез'явлення осіб, які беруть участь у справі, на судове засідання за викликом суду.
У призначене судове засідання на 10.30 год. 29.05.2018р. сторона позивача не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення кожному з представників позивача.
Натомість, цього ж дня, близько 10.45 год. секретарем судового засідання була прийнята телефонограма від представника позивача - адвоката ОСОБА_6, яка повідомила, що не має можливості прибути в судове засідання по справі, призначене на 29.05.2018р. та вказала, що надіслала на електронну адресу суду відповідне клопотання. Однак, жодне клопотання чи докази неможливості прибути в судове засідання, докази поважності причин неприбуття в судове засідання від представника позивача - адвоката ОСОБА_6 на адресу суду в подальшому не надходили. Інші представники позивача про причини свого неприбуття суд не повідомили, будь яких клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи, на адресу суду не надсилали.
У призначене наступне судове засідання на 12.06.2018р. позивач ОСОБА_3 та його представники ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повторно не з'явились. Представник позивача - адвокат ОСОБА_6 надіслала (електронною поштою) клопотання про відкладення розгляду справу у зв'язку з її перебуванням у м.Києві, однак до клопотання не долучила жодного доказу в підтвердження того, що вона дійсно перебуває у м.Київ та причина її неявки в судове засідання є поважною. Інші представники позивача про причини неприбуття суд не повідомили, будь яких клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи, на адресу суду не надіслали.
Також суд враховує ті обставини, що сторона позивача без поважних причин не з'являлася в попередні судові засідання, призначені на 25.01.2018р.та 22.03.2018р.
Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ч.2 ст.131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Будучи ініціатором судового розгляду справи сторона позивача в першу чергу має активно, не зловживаючи використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, повідомлення суд про неможливість прибуття в судове засідання, дотримування процесуальних строків.
Згідно з пунктами 8, 9 частини 3 статті 2 КАС України серед переліку основних засад адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки суду, а й осіб, які беруть участь у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров'я, оскільки вони пов'язані з форс-мажорними обставинами.
Відповідно до ч.5 ст.205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Згідно п.4. ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
У даному випадку позивач, як і його представники, двічі підряд не з'явилися у судове засідання, при цьому, як вважає суд, - без подання доказів поважності неприбуття, без повідомлення про наявність поважних причин неприбуття у судові засідання, тобто, без поважних причин, та, оскільки заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали,- сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами ч.5 ст.205, п.4. ч.1 ст.240 КАС України, а саме - залишення позову без розгляду. При цьому, враховуючи склад осіб, які беруть участь у справі, предмет та підстави позову, наявність значного обсягу обставин, які підлягають встановленню, суд приходить до висновку, що неявка сторони позивача перешкоджає розгляду справи. Також суд враховує ту обставину, що відповідач просить суд залишити позов без розгляду.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстави для залишення позову без розгляду, передбаченої п.4 ч.1 ст.240 КАС України.
Підсумовуючи наведені вище обставини справи та норми законодавства, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов ОСОБА_3 без розгляду, на підставі п.п.2, 4 ч.1 ст.240 КАС України.
Одночасно суд роз'яснює, що відповідно до ч.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
В зв'язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як вважає суд, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки, позивач має право повторного звернення до суду із позовом.
Керуючись п.п.2, 4 ч.1 ст.240, ст.ст.241-243, ст.248 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_3 Міхеіла Ніколозовича до першого заступника начальника відділу прикордонної служби «Шегині» Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України майора ОСОБА_1, третя особа - Мостиський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, про визнання незаконними дій посадової особи Державної прикордонної служби під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №115645 від 12 вересня 2017 року - залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
У відповідності до пп. 15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Ю.В.Кічак
Ухвала набрала законної сили:
Суддя Ю.В.Кічак