Справа № 522/10408/18
Провадження № 2/522/6839/18
про відмову в забезпеченні позову
19 червня 2018 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Абухін Р.Д., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_1 Нікіти Віталійовича, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (65012, АДРЕСА_1)до Публічного акціонерного товариства « ОСОБА_5 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ « ОСОБА_5 Аваль» (01001,м. Київ, вул. Лєскова,9), Публічного акціонерного товариства « ОКСІ БАНК» (79019, м. Львів, вул. Газова,17), Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Алькор Інвест» ( 04116, м. Київ, вул. Шолудченко, 1б, офіс 207), треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (04080, АДРЕСА_2), Приморська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування ( 65039, м. Одеса, вул. Канатна, 134), - « про визнання договорів відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки недійсними»,-
Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд :
-Визнати недійсним договір про відступлення права за вимоги кредитним договором № 014/80054/74/87649 від 14.01.2008 року, укладений між ПАТ « ОСОБА_5 Аваль» та ПАТ « ОКСІ БАНК» 28.03.3018 року;
-Визнати недійсним договір про відступлення прав за іпотечним договором, посвідченим 30.01.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером 236, укладений між ПАТ « ОСОБА_5 Аваль» та ПАТ « ОКСІ БАНК» 28.03.3018 року;
-Визнати недійсним договір відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/80054/7487649 від 14.01.2018 року, укладений між ПАТ « ОКСІ БАНК» та ТОВ « ФК « Алькор Інвест», укладений 28.03.2018 року;
-Визнати недійсним договір про відступлення прав за іпотечним договором, посвідченим 30.01.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером 236, укладений між ПАТ « ОКСІ БАНК» та ТОВ « ФК « Алькор Інвест», укладений 28.03.2018 року.
Позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, якою він просить суд:
-Накласти арешт та заборону відчуження квартири № 165, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18, що належить на праві власності ОСОБА_1;
- Заборонити ТОВ « Фінансова компанія « Алькор Інвест» укладати від свого імені будь-які договори щодо зміни кредитора за кредитним договором № 014/80054/74/87649 від 14.01.2008 року та договори щодо відступлення права вимоги за іпотечним договором від 30.01.2008 року;
-Заборонити ТОВ « Фінансова компанія « Алькор Інвест» будь-яким способом звертати стягнення на квартиру № 165, що знаходиться в м. Одесі, по вул. Маршала Говорова, 18 у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/80054/74/87649 від 14.01.2008 року.
Суддя, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позовних вимог не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення заборони вчиняти певні дії.
Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.
В заяві про забезпечення позову заявник не навів доказів чому не забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також заявник не зазначив доказів, що існує реальна загроза невиконання рішення суду.
Також із витягу з Єдиного державного реєстру прав та їх обтяжень вбачається, що на даний час власником майна є позивач - ОСОБА_1, а іпотекодержателем - ТОВ « Фінансова компанія « Алькор Інвест».
Крім того позивачем не зазначено, що даний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, до того ж вимога щодо заборони звертати стягнення на предмет іпотеки не стосується предмету спору.
Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.
Пленум Верховного Суду України « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Отже, в відповідності з зазначеними нормами процесуального права суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 150 ЦПК України, суддя -
В задоволенні заяви,- « про вжиття заходів забезпечення позову»- відмовити.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя : Р.Д. Абухін
19.06.2018