Справа № 522/438/18
Проваження № 2/522/779/18
11 червня 2018 року
Приморський районний суд м. Одеси :
під головуванням судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання: Фуцур Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Страхова компанія «Здорово» - « про стягнення матеріальної та моральної шкоди»,-
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення матеріальної у розмірі 42553 грн. та моральної шкоди у розмірі 100 000 грн. завданої внаслідок ДТП.
В обґрунтування позову зазначив, що 23.10.2017 року ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1 та Toyota д/н НОМЕР_2. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Вартість ремонтних робіт автомобіля НОМЕР_3 склала 42553 грн. Проте відповідачка завдану шкоду не відшкодувала.
В судовому засіданні позивач, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 04.12.2017 р., ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Згідно акту виконаних робіт №000000001-Л від 20.11.2017 року, вартість ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП склала 42553 грн.
Дорожньо-транспортна пригода сталася 23 жовтня 2017 р. приблизно о 15 годині 20 хвилин. Транспортний засіб позивача (Тоуоtа ВН 4512 СА), який отримав механічні пошкодження, відремонтовано 20.11.2017 р. Ремонтні роботи були здійснені на суму 42553 грн. за кошти позивача, що підтверджується Договором про надання послуг №3 від 10.11.2017р. та Актом виконаних робіт №01-Л від 20.11.2017р.
На підставі положень ч.3 ст.61 ЦПК України обставини щодо наявності вини в діях ОСОБА_2 не підлягають доказуванню, оскільки вони встановлені судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення.
З розписки від 07.11.2017 року вбачається, що 07.11.2017 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 300 доларів США на придбання фари для автомобіля марки Тоуоtа Camry.
З 04.10.2017 р. по 13.10.2017 р. та з 17.10.2017р. по 09.11.2017 р. позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в Центрі реконструктивної та відновної медицини (УК) ОНМедУ за адресою м. Одеса, вул. Тініста, 8. 05.10.2017р. позивачу було виконано порожнинну операцію. За вказаний період лікування позивач знаходився на лікарняному та проходив ранню післяопераційну реабілітацію, постійно знаходився під наглядом хірурга та відвідував лікарню.
Моральні страждання полягали в тому, що в результаті дій Відповідачки порушилися нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активного громадського життя, позивач на деякий час залишився без свого транспортного засобу, не міг їздити своєчасно до лікарні, магазинів, аптек, користувався громадським транспортом.
Знаходячись в тяжкому післяопераційному стані у позивача, з'явилися головні
болі, роздратованість, оскільки був змушений докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав в суді та перед Страховою компанією.
Як зазначає позивач, хід його життя остаточно порушився, як і звичайний життєвий уклад, через що він переживав та досі переживав стрес та моральні страждання, пов'язані з ушкодженням автомобіля. Позивач не міг їздити на своєму автомобілі, у зв'язку з його ремонтом.
Відповідно до ч.І ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків, ч.2 п.1 вказаної статті відносить витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як закріплено ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення вимог про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 34711 грн. з урахуванням сплачених відповідачкою коштів у розмірі 300 доларів США (що за курсом НБУ станом на 11.06.2018 року становить 7842 грн.) на придбання фари.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди.
ч.2 ст.23 ЦК України передбачають, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Частиною 3 вказаної статті передбачено відшкодування моральної шкоди грішми.
Відповідно до ст. 1187 ЦПК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.3 п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року „Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанова суду з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року „Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична особа або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, яка завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з п.3 Постанови Пленуму ВСУ „Про судову практику у справах про відшкодування Згідно п.3 Постанови Пленуму ВСУ „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до абз.2 п.5 Постанови Пленуму ВСУ „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4, суд має з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних чи фізичних страждань, за яких обставин діями (бездіяльністю) вони завдані, ступінь вини заподіювана, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі (за правовідносинами, що виникли після 08.06.1993 року) він оцінює пов'язані з ними витрати та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору.
Згідно абз. 1 п.9 Постанови Пленуму ВСУ „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди, та вважає за необхідне стягнути з відповідачки моральну шкоду у розмірі 3000 грн., яка є співмірною, завданим моральним стражданням позивача.
На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Страхова компанія «Здорово», - « про стягнення матеріальної та моральної шкоди»,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КЕ 541400, виданий 10.02.1997 року Приморським РВ м. Одеси, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 34 711 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КЕ 541400, виданий 10.02.1997 року Приморським РВ м. Одеси, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3 000 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КЕ 541400, виданий 10.02.1997 року Приморським РВ м. Одеси, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн..
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Р.Д. Абухін
19.06.18