01 листопада 2017 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Балацька Г.О. за участі:
особи, відносно якої складено
протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1,
іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2,
представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, в якій міститься і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 24 березня 2017 року стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
Цією постановою закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Як зазначено в постанові, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 25.12.2016 приблизно о 14 год. 30 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, по АДРЕСА_2, в м. Києві, рухаючись заднім ходом з прибудинкової території на проїзну частину, всупереч вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху України, не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, не скористався допомогою сторонніх осіб, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем "Мерседес", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів.
За результатами розгляду провадження, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, 10.04.2017 інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить, першочергово, поновити строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 24.03.2017, оскільки копія оскаржуваного рішення була отримана ним особисто тільки 04.04.2017 і в десятиденний строк на оскарження була подана апеляційна скарга.
В самій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Печерського районного суду м. Києва від 24.03.2017 скасувати, винести нову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням відповідного стягнення.
При цьому, обґрунтовуючи апеляційні вимоги, ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення виходив виключно з пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4, яка до того ж не була очевидцем подій.
Вказує ОСОБА_2 і на те, що для з'ясування всіх обставин провадження у справі повинна була проведена судова автотехнічна експертиза чи залучений спеціаліст в галузі дослідження механізму дорожньо-транспортної пригоди, що зроблено не було, а тому у суду не було ґрунтовних підстав закривати провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка подала скаргу - учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_3, які наполягали як на задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 24.03.2017, який пропущений ОСОБА_2 з поважних причин, так і щодо задоволення апеляційних вимог, викладених в апеляційній скарзі, щодо скасування постанови, прийняття нової, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП; пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення і провадження закрито - ОСОБА_1, який заперечував і щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, так і щодо задоволення апеляційних вимог, вважаючи рішення Печерського районного суду м. Києва від 24.03.2017 стосовно нього законним і обґрунтованим; пояснення спеціаліста КНДІСЕ Любарського К.А. щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди, перевіривши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу з додатками, фотознімки та інші матеріали, слід прийти до наступних висновків.
Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була проголошена 24.03.2017 року (а.с. 20), з цього ж часу ОСОБА_2 з 24.03.2017 по 01.04.2017 перебував на лікарняному, відповідно до листка непрацездатності серії АДА № 057606 (а.с. 35), і в подальшому копію оскаржуваного рішення отримав 04.04.2017 (вівторок), а з апеляційною скаргою звернувся 10.04.2017 (понеділок), а тому можна погодитися з твердженнями останнього про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та з проханням про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження постанови від 24.03.2017.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченими ст.ст. 283 і 284 КУпАП.
Вказані вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 повною мірою не виконані.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії АП2 № 328172 від 25.12.2016, ОСОБА_1 25.12.2016, приблизно о 14 год. 30 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, по АДРЕСА_2, в м. Києві, рухаючись заднім ходом з прибудинкової території на проїзну частину, всупереч вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху України, не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, не скористався допомогою сторонніх осіб, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем "Мерседес", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів.
В судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 заперечував свою винуватість у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зазначаючи наступне.
За вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення обставин, в часі та місці, він дійсно керував автомобілем НОМЕР_1, по АДРЕСА_2, в м. Києві, рухався повільно заднім ходом з прибудинкової території на проїзну частину. Йому безперешкодно дали проїхати два автомобілі, які зупинились і пропускали його, при цьому руками показували, щоб він проїжджав, і в цей час відбулося зіткнення з автомобілем "Мерседес", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який виїхав на смузі зустрічного руху під час обгону автомобілів, що зупинилися, де і відбулося зіткнення з автомобілем під його керуванням.
На противагу поясненням ОСОБА_1, інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 суду апеляційної інстанції надав наступні пояснення.
В означений час та день дорожньо-транспортної пригоди, а саме 25.12.2016, близько 14 год. 30 хв., він-ОСОБА_2 керував автомобілем "Мерседес", д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись від Бессарабської площі по вул. Круглоуніверситетській в м. Києві. Помітив, що автомобіль, який рухався попереду марки "Деу" почав гальмувати. Оскільки і у нього-ОСОБА_2 швидкість також була невелика, він також почав гальмувати, а потім - перед обгоном автомобіля, впевнившись, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, з урахуванням вільної смуги рухи зустрічного автотранспорту та відсутності заборони для обгону на даній ділянці дороги, розпочав маневр обгону і в цей час почув удар в праву частину свого автомобіля, автомобілем, який виїжджав з прилеглої території на головну дорогу.
Вказує і на те, що, з урахуванням особливостей ділянки дороги, де відбулося зіткнення, неможливо побачити автомобіль, який би стояв або рухався попереду автомобіля, що пригальмовував і який він мав намір обігнати.
Вважає, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому суд безпідставно закрив провадження стосовно нього.
Відповідно до схеми до протоколу про адміністративне правопорушення автомобіль НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження заднього бамперу, накладки над заднім бампером; автомобіль "Мерседес", д.н.з. НОМЕР_2, - пошкодження передніх та задніх правих дверцят, правого порогу, правого заднього крила (а.с. 3).
Для повного з'ясування обставин справи апеляційним судом був опитаний спеціаліст-експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Любарський К.А., який має освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, перший кваліфікаційний клас судового експерта.
Вивчивши матеріали провадження спеціаліст-експерт Любарський К.А. вказав на те, що у даній дорожній обстановці з технічної точки зору причиною даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1вимогам п.п. 2.3. (б), 10.9 Правил дорожнього руху України.
Так, мало місце зіткнення автомобілів НОМЕР_1, та "Мерседес", д.н.з. НОМЕР_2.
Автомобіль "Шевролет" фактично заднім ходом з прибудинкової території виїжджав на ту ж саму смугу руху, по якій рухався автомобіль "Мерседес" не змінюючи напрямок свого руху.
Коли перед автомобілем "Мерседес" зупинились автомобілі, водій останнього мав намір здійснити обгін по смузі зустрічного руху, що не заборонено на тій ділянці дороги, враховуючи і відсутність дорожньої розмітки.
Водій же автомобіля "Шевролет", на виконання вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, під час руху транспортного засобу заднім ходом не повинен створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
На переконання спеціаліста-експерта Любарського К.А., у змісті поняття "звернутися за допомогою до інших осіб" не доречно вважати рухи руками інших водії, які перебували в своїх транспортних засобах, на надання дозволу проїхати.
Зворотна позиція ОСОБА_1 - є вільним трактуванням Правил дорожнього руху України, його суб'єктивною точкою зору і не може вважатися вірною в розрізі Правил.
Ґрунтовність наданих пояснень та відповідей спеціаліста-експерта ЛюбарськогоК.А. на запитання учасників судового провадження з приводу механізму дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та в матеріалах провадження, у суду апеляційної інстанції сумнівів не викликає, оскільки дані пояснення в цілому узгоджуються з іншими матеріалами справи, що були досліджені в повному обсязі.
На правильність даних висновків не можуть вплинути і пояснення свідка ОСОБА_4 про те, що при русі заднім ходом водій ОСОБА_1 переконався в безпечності своїх дій, внаслідок зупинки транспортних засобів, що дали йому змогу здійснювати рух заднім ходом, оскільки це не допомога сторонніх осіб у змісті поняття Правил дорожнього руху України, у тому числі п. 10.9 Правил, до яких водій ОСОБА_1, як він вказує, і не звертався, а їх дії оцінив на власний розсуд.
За наведеним, доводи ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції щодо відсутності в його діях порушення Правил дорожнього руху України та неможливості з його боку вжити заходів для уникнення дорожньо-транспортної пригоди в конкретних умовах за участі водія ОСОБА_2 на увагу не заслуговують.
Отже, дослідивши з достатньою повнотою всі докази в справі, в їх сукупності, слід прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за порушення ним п.п. 2.3 "б", 10.9 Правил дорожнього руху України за наступних обставин.
ОСОБА_1 25.12.2016, приблизно о 14 год. 30 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, по АДРЕСА_2, в м. Києві, в порушення п.п. 2.3 "б", 10.9 Правил дорожнього руху України, рухаючись заднім ходом з прибудинкової території на проїзну частину, не скористався допомогою інших осіб, не врахував дорожньої обстановки та здійснив зіткнення з автомобілем "Мерседес", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по проїзній частині, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Оскільки на момент прийняття рішення сплили строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, то провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
За наведеним, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нової постанови, якою ОСОБА_6 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження в справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв?язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_2 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 24 березня 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 березня 2017 року, якою закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження в справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв?язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Г.О.Балацька