13 червня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 травня 2018 року,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22.05.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 22.07.2018 року включно із забороною в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шевченко, Мангишлакської області, Республіки Казахстан, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Також, на підозрюваного ОСОБА_6 покладено наступні обов'язки: не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.
Строк дії ухвали визначено до 22.07.2018 року, включно, але не більше строку досудового розслідування
. Справа № 11-сс/796/3035/2018
Категорія: ст.181 КПК України.
Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_8
Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор Кивської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22.05.2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у межах 15 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обгрунтування доводів поданої апеляційної скарги, прокурор посилається на те, що слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу не врахував, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_6 не зможе запобігти встановленим у кримінальному провадженні передбаченим ст.. 177 КПК України ризикам, з огляду на те, що ОСОБА_6 будучи раніше шість разів засудженим за вчинення корисливих злочинів, востаннє 15.03.2010 року, звільнився 19.05.2015 року, на шлях виправлення не став , належних висновків для себе не зробив та маючи не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисливого злочину, вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Також, слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, не має постійного місця проживання, відомості щодо місця реєстрації відсутні, родини та утриманців не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_6 у місці його проживання, а також про відсутність місця, де останній проживає на постійній основі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення підозрюваного, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12018100040003923 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідування зазначено, що 22.04.2018, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_6 , зайшов до магазину «Фора», що за адресою: м. Київ, вул. Гродненська, 1/35, де ходив по магазину та вибирав товар. Перебуваючи у торгівельній залі магазину, а саме у відділі з продажу хлібо - булочних виробів, взяв хліб та направився до холодильників іншого відділу магазину «Фора». Проходячи повз відділ з продажу алкогольних напоїв, ОСОБА_6 , побачив на стелажі пляшку віскі марки «Jim Beam Honey» 0,7л. (арт. 658985). В цей момент у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаного віскі. Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , підійшов до стелажу, на якому знаходився віскі марки «Jim Beam Honey» 0,7л. (арт. 658985), взяв вказаний вище віскі та сховав до лівого рукава своєї кофти. Потім, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізовуючи свій намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 направився до касової зони магазину «Фора», де розрахувавшись тільки за хліб та два паштету, пройшов через антикрадіжну рамку та виніс пляшку віскі марки «Jim Beam Honey» 0,7л. (арт. 658985) в лівому рукаві своєї кофти за межі магазину «Фора». Однак не зміг до кінця реалізувати свій злочинний намір тому що був зупинений працівниками охорони даного магазину.
Своїми злочинними діями, ОСОБА_6 намагався завдати майнової шкоди ТОВ «Фора» на загальну суму 385 гривень 37 копійок.
Таким чином, ОСОБА_6 , вчинив закінчений замах на таємне викрадання чужого майна (крадіжки), вчинене повторно, не доведений до кінця з причин, які не залежали від волі особи, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.
22.05.2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч:2ст.185 КК України.
22.05.2018 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, яке обґрунтовував тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушенняпередбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення і запобігання вказаним ризикам є неможливим, у разі застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22.05.2018 року у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 22.07.2018 року включно із забороною в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовуючи щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби, слідчий суддя виходив з того, що стороною обвинувачення не доведенотієї обставини, що застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання встановленим слідством ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
За положеннями ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З матеріалів судового провадження вбачається, що при розгляді клопотання, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчий виклав з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Також, слідчий суддя обґрунтовано послався на наявність встановлених у даному кримінальному провадженні передбачених ст.. 177 КПК України ризиків.
При цьому, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_6 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені у клопотанні ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваного під вартою.
З урахуванням вказаного, а також даних в їх сукупності про особу підозрюваного, його віку, сімейного та майнового стану, наявність постійного місця проживання в місті Києві, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному залишати місце свого проживання у певний період часу у з 22-00 год. до 06-00 год. наступної доби , а тому, на думку колегії суддів апеляційного суду вказаний запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя поклав на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.
Колегія суддів погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що органом досудового розслідування не доведено суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного ОСОБА_6 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів. Не доведено даних обставин прокурором також під час апеляційного розгляду.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано застосував до ОСОБА_6 саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі прокурор щодо неможливості застосування щодо ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, на думку колегії суддів, є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді домашнього арешту на певний період доби, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та належним чином мотивував своє рішення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи щодо порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими, у зв'язку з чим вказана апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала слідчого судді - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 22 травня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 22.07.2018 року включно із забороною в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Відповідно до правил ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3