Номер провадження 2/243/1583/2018
Номер справи 243/3736/18
(ЗАОЧНЕ )
«18» червня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Хаустової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Святогірської міської ради Донецької області до ЛОЗОБКО ОСОБА_1 про зобов'язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами, -
Святогірська міська рада Донецької області звернулася до Слов'янського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Святогірською міською радою 23 листопада 2005 року було прийняте рішення 27-ХХVІ-4 «Про затвердження правил розміщення зовнішньої реклами на території Святогірська», яким були затверджені Правила розміщення зовнішньої реклами на території м. Святогірська.
Розглянувши заяву ОСОБА_2 від 23 березня 2009 року, керуючись п.п.13 п. «а» ч.1 ст.30 Закону, Законом України «Про рекламу», на підставі Рішення міської ради, виконавчим комітетом Святогірської міської ради 27 травня 2009 року було прийнято Рішення № 93 «Про розміщення зовнішньої реклами».
Пунктом 1 даного рішення дозволено відповідачу встановити зовнішню рекламу: односторонній рекламний щит з габаритними розмірами 3.0 х 6.0 м за адресою: перехрестя вул. 60 років Жовтня (нині вул. Курортна) та вул. Соснова у м. Святогірську строком па п'ять років.
Дотримуючись правових норм ст.ст.638, 639 Цивільного кодексу України, досягти згоди у належній формі щодо усіх істотних умов договору, а саме відносно його предмету, ціни, строку дії, умов, що визначені законом як істотні та є необхідними для договорів даного виду, 01 червня 2009 року між виконавчим комітет Святогірської міської ради, комунальним підприємством «Архітектурно-планувальне бюро» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір № 13 на право розміщення зовнішньої реклами на території м. Святогірська.
Відповідно до умов Договору № 13 робочим органом визначено КП «Архітектурно- планувальне бюро», відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, комунальне підприємство з 30 квітня 2013 року перебуває в стані припинення, діяльність не здійснює.
Рішенням Святогірської міської ради від 31 жовтня 2011 року № 3-XІІІ-6 вирішено виконання функцій робочого органу з розміщення зовнішньої реклами на території Святогірської міської ради покласти на управління архітектури та містобудування Слов'янської міської ради. Проте, додаткові угоди до Договорів щодо заміни робочого органу сторонами не укладались.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі та в передбаченому законом порядку досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Вказаний договір укладався з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, як суб'єктом господарської діяльності, але згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місті, діяльність фізичної особи ОСОБА_2 як підприємця припинено, про що 24 червня 2015 року зроблено відповідний запис за № 22660060006006315.
Відповідно до п. 2.1. Договору № 13 виконком Святогірської міської ради, на підставі Правил розміщення зовнішньої реклами на території м. Святогірська надає розповсюджувачу право па розміщення двостороннього рекламного щита з габаритними розмірами І=6000 мм, Н=3000 мм, за адресою: перехрестя вул. 60 років Жовтня (нині вул. Курортна) то вул. Соснова у м. Святогірську.
Відповідно до п. 6.1. Договору № 13 термін дії договору визначений з 27 травня 2009 року по 26 травня 2014 року.
Згідно з п.3.3.1. Договору № 13 Розповсюджувач зобов'язаний демонтувати рекламну конструкцію по закінченні терміну дії дозволу.
Також, п. 3. Рішення вирішено зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 по закінченню терміну дії рішення виконкому продовжити дозвіл на розміщення рекламного щита або демонтувати його протягом одного місяця.
Проте, на теперішній час відповідно до Актів робочої групи Святогірської міської ради Донецької області від 12 квітня 2018 року на місці розташування рекламного засобу за дозволом №13, що перебуває у комунальній власності встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами.
Тобто, Розповсюджувач ОСОБА_2, вказані обов'язки не виконав, по закінченню терміну дії Договору №13 не звертався, не демонтував спеціальну конструкцію зовнішньої реклами за Договором №13.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 4 ст.631 Цивільного кодексу України визначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України, власник майна мас право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджатися своїм майном.
23 жовтня 2017 року Святогірською міською радою Донецької області було спрямовано лист фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 з пропозицією виконати зобов'язання за Договором № 13 - провести демонтаж засобів зовнішньої реклами у м. Святогірську за адресою: перехрестя пул. 60 років Жовтня (нині вул. Курортна) та вул. Соснова у м. Святогірську у 30-денний термін після отримання даного листа, про що міститься відповідний запис за вихідним реєстраційним номером 1458/02-31 у журналі реєстрації вихідної кореспонденції Святогірської міської ради.
Проте, до теперішнього часу, станом на 03 травня 2018 року засіб зовнішньої реклами у м. Святогірську за адресою: перехрестя вул. 60 років Жовтня (нині вул. Курортна) та вул. Соснова у м. Святогірську не демонтовано Розповсюджувачем.
Розміщення Відповідачем спеціальної конструкції зовнішньої реклами на місці, що перебуває у комунальній власності з порушенням умов встановлених договором має наслідком порушення прав комітету Святогірської міської ради як власника вказаного місця.
З огляду на те, що виконавчим комітетом Святогірської міської ради порушується питання про зобов'язання демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами та строк дії договору, укладеного з Розповсюджувачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 закінчився, вважаємо, що існують правові підстави для повернення Розповсюджувачем зовнішньої реклами місця тимчасового розміщення спеціальної конструкції зовнішньої реклами, яка перебуває у комунальній власності, їх власнику у стані, в якому воно було одержано.
Просить суд зобов'язати фізичну особу ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами за Договором № 13 - двосторонній рекламний щит з габаритними розмірами І = 6000 мм.; h = 3000 мм., за адресою: вул. 60 років Жовтня (вул. Курортна) та вул. Соснова у м. Святогірську Донецької області, та стягнути з ОСОБА_2 на користь Святогірської міської ради Донецької області судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Представник Святогірської міської ради Донецької області - ОСОБА_3, яка діє на підставі Довіреності від 23 травня 2018 року за № 869/02.01-15 (а.с.28) у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а.с.31).
18 червня 2018 року представник Святогірської міської ради Донецької області - ОСОБА_3 звернулася до суду з Заявою, в якій просить суд розглянути справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.35).
Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція, яка направляється на адресу відповідача ним не отримується (а.с.36).
У відповідності до ч.7 ст. 128 ЦПК України «У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку».
Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідач повідомлений у встановленому порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача ( представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч.1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_2 своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Святогірської міської ради Донецької області до ОСОБА_2 про зобов'язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.
У статті 1 Загальної декларації прав людини проголошено, що всі люди народжуються вільними й є рівними за своєю гідністю та правами. Вони наділені розумом і совістю та повинні діяти один щодо одного в дусі братерства. Кожна людина має всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища (ст. 2).
Згідно зі статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, всі особи є рівними перед судами і трибуналами. Це основоположні міжнародні правові норми з питань рівності прав людини, на які орієнтується всі правові держави світу.
Конституція України закріплює основні засади правового статусу людини і громадянина в Україні, тобто ті провідні ідеї, що покладені в основу змісту й умов реалізації прав та обов'язків людини і громадянина в нашій державі. Передусім це стосується частин 1, 2 ст. 24 Конституції України, відповідно до яких: «Громадяни мають рівні« конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв і обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального поводження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками». Крім того, ч. 2 ст. 21 Конституції України закріплює засаду невідчужуваності та непорушності прав і свобод людини. Відповідно до цієї засади не допускається не тільки відчуження прав і свобод, якими людина володіє, а й обмеження їхнього змісту, створення перешкод для їх реалізації тощо. Дані положення повною мірою поширюються і на передбачені цивільно-процесуальним законом права суб'єктів цивільного провадження.
У загальному розумінні рівність перед законом означає обов'язок всіх додержуватися приписів закону, використовувати закон у своїх інтересах. Закріплення рівності перед законом як засади здійснення правосуддя в цивільних справах означає, що жодна обставина не може стати підставою для надання будь-яких привілеїв або запровадження будь-яких обмежень, що суперечать приписам цивільно-процесуального закону щодо прав і обов'язків всіх суб'єктів провадження.
У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» « Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до п.п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» «Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом ( ст. 129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.
Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов'язків, передбачений пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку Держави.
Також, у відповідності до положень статей 55, 124 Конституції України та статті ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 ст.143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Стаття 144 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідні ради є органами самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади.
Частиною 1 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламо носіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно частини 1 ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, встановлено, що зовнішня реклама розміщуються на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Відповідно до п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
В судовому засіданні встановлено, що Рішенням № 93 від 27 травня 2009 року «Про розміщення зовнішньої реклами», вирішено надати дозвіл фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 на розміщення зовнішньої реклами одностороннього рекламного щита з габаритними розмірами І =6000мм, h=3000 мм, по вул. 60 років Жовтня та вул. Соснова у місті Святогірську, строком на 5 років (а.с. 7).
Також, 01 червня 2009 року Святогірською міською Радою на підставі Рішення виконкому Святогірської міської Ради від 27 травня 2009 року, надано Дозвіл № 13 на розміщення зовнішньої реклами одностороннього рекламного щита з габаритними розмірами І =6000мм, h=3000 мм, на перехресті вул. 60 років Жовтня та вул. Сосонова у місті Святогірську (а.с. 11-15).
01 червня 2009 року між виконавчим комітет Святогірської міської ради, комунальним підприємством «Архітектурно-планувальне бюро» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір № 13 на право розміщення зовнішньої реклами на території м. Святогірська (а.с. 8-9).
Згідно до ст. 627 ЦК України «Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості».
У відповідності до вимог частин 1,3 ст. 626 ЦК України «Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору».
Отже, договір є правовою формою ( засобом) узгодження волі двох чи декількох сторін, спрямованої на досягнення певного правового результату.
З пункту 2.1. Договору № 13, вбачається, що виконком Святогірської міської ради, на підставі Правил розміщення зовнішньої реклами на території м. Святогірська надає фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 право на розміщення двостороннього рекламного щита з габаритними розмірами І=6000 мм.; h=3000 мм, за адресою перехрестя: вул. 60 років Жовтня та вул. Сосонова у м. Святогірську.
Відповідно до п. 6.1. Договору № 13 термін дії договорів визначений з 27 27 травня 2009 року по 26 травня 2014 року.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. п. 4.1., 4.2. Договору № 13 розповсюджувач зобов'язується оплатити експлуатацію рекламного місця, з перерахуванням внеску в термін до трьох банківських днів із дня підписання даного договору, з наступною щомісячною оплатою до 15 числа попереднього місяця, протягом усього терміну дії договору. Договірна сума за надання рекламного місця складає 170,10 грн. на місяць.
Згідно з п. 4.4 Договору № 13 розповсюджувач оплачує договірну суму: місцевий бюджет у розмірі 75% від договірної ціни, що складає суму 121,50 грн. без ПДВ, Святогірської міської Ради, робочому органу в розмірі 25% від договірної ціни, що складає суму 48,60 грн.
Відповідно п. п. 5.2. Договору № 13 при невиконанні обговорення в даному договорі терміну виплати більш ніж за два тижні даний Договір вважається розірваним, Рішення виконкому міської ради підлягає скасуванню, дозвіл на розміщення зовнішньої реклами анулюється.
Проте, Святогірською міською радою рішення про скасування Рішення про розміщення зовнішньої реклами ОСОБА_2 не приймалось, у зв'язку з чим дозвіл на розміщення зовнішньої реклами не анулювався, рекламна конструкція не демонтувалась.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених станом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або статтею 612 Цивільного кодексу України.
Разом з цим, відповідно до п. 6.1. Договору № 13 термін дії договорів закінчився 26 травня 2014 року.
Також, п. 3. Рішенням виконавчого комітету Святогірської міської ради № 93 від 27 травня 2009 року, вирішено зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 по закінченню терміну дії рішення виконкому продовжити дозволи на розміщення рекламних щитів або демонтувати їх протягом одного місяця (а.с. 7).
Так, з матеріалів справи вбачається, що на теперішній час відповідно до Акту робочої групи Святогірської міської ради від 12 квітня 2018 року розташовано рекламний засіб фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за адресою: перехрестя вул. Курортна (колишня вул. 60 років Жовтня) та вул. Соснова у м. Святогірську. Рекламний засіб встановлено на підставі дозволу №13 від 01 квітня 2009 року (а.с. 18).
Відповідач ОСОБА_2 вказані обов'язки не виконав, по закінченні терміну дії Договору № 13 до виконкому Святогірської міської ради про продовження дії Дозволу № 13 не звертався, не демонтував спеціальні конструкції зовнішньої реклами за Договором № 13, про що свідчить Акт, складений станом на 12 квітня 2018 року, про розташування рекламних щитів за адресою: Донецька область, місто Святогірськ, перехрестя вул. Курортна та вул. Соснова (а.с. 18).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 4 ст. 631 Цивільного кодексу України визначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань, діяльність фізичної особи ОСОБА_2, як підприємця припинено. Дата запису 24 червня 2015 року, номер запису 22660060006006315 (а.с. 20-21).
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року, спір фізичної особи, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Наприклад, вирішуючи належність спору про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним до цивільної чи господарської юрисдикції, у разі виникнення такого спору між господарським товариством і фізичною особою, яка є приватним підприємцем, суду належить з урахуванням змісту договору та інших правовстановлюючих документів з'ясувати, з використанням якого правового статусу при укладенні такого договору діяла фізична особа: як фізична особа чи як фізична особа - підприємець, а також врахувати, які саме правовідносини між сторонами виникли.
Оскільки у разі припинення діяльності фізичної особи як суб'єкта господарювання провадження у господарській справі припиняється, то з часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", спори за участю такої фізичної особи-підприємця, у тому числі пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася ним раніше, належить розглядати в порядку цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено у господарському суді до настання таких обставин, оскільки за загальним правилом громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями належним йому майном і після припинення своєї підприємницької діяльності. Після припинення провадження у господарській справі з підстави, наведеної вище, спори за участю таких осіб підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що Виконавчий комітет Святогірської міської ради Донецької області 23 жовтня 2017 року за вихідним № 1458/02-31 направив на адресу ОСОБА_2 Лист щодо демонтування засобу зовнішньої реклами, в якому зазначив, що ОСОБА_2 повинен демонтувати засіб зовнішньої реклами у м. Святогірську за адресою: перехрестя вул. 60 років Жовтня (вул. Курортна) та вул. Соснова у 30 денний термін після отримання даного листа (а.с. 16-17).
Крім того, відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Розміщення відповідачем спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на місцях, що перебувають у комунальній власності з порушенням умов встановлених договором має наслідком порушення прав позивача як власника вказаних місць, а саме:
- унеможливлює розпорядження вказаними місцями, в тому числі шляхом їх надання у користування іншим розповсюджувачам зовнішньої реклами;
- унеможливлює отримання плати за їх використання, що має наслідком неотримання грошових коштів до місцевого бюджету м. Святогірська.
Таким чином в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2, як розповсюджувач реклами, вказані обов'язки за Договорами не виконав, по закінченню терміну дії Договору № 13, до виконкому Святогірської міської ради про продовження дії Дозволу № 13 не звертався, не демонтував спеціальні конструкції зовнішньої реклами за Договором № 13.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову Святогірської міської ради Донецької області та зобов'язання ОСОБА_2 демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами за Договором № 13 - двостороннього рекламного щита з габаритними розмірами І = 6000 мм.; h = 3000 мм., за адресою: перехрестя вул. 60 років Жовтня (вул. Курортна) та вул. Соснова у м. Святогірську, Донецької області.
Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року №2246-19, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2018 року складає 1762,00 грн.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762 грн. 00 коп.(а.с.1).
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача. З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 1762 грн. 00 коп., який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача і тому з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті ним судового збору, у розмірі 1762 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,128,131,133,141,259,264,265,268,280-283ЦПК України, ст. ст. 599, 610, 627, 629 ЦК України, Законом України «Про рекламу», Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, суд -
Позовні вимоги Святогірської міської ради Донецької області до ЛОЗОБКО ОСОБА_1 про зобов'язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - задовольнити.
Зобов'язати ЛОЗОБКО ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який мешкає за адресою: Донецька область, місто Святогірськ, вул. Соснова, будинок №5, демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - двосторонній рекламний щит з габаритними розмірами І = 6000 мм.; h = 3000 мм, що розташований за адресою: перехрестя вул. 60 років Жовтня (вул. Курортна) та вул. Соснова у м. Святогірську Донецької області за Договором № 13 від 01 червня 2009 року.
Стягнути з ЛОЗОБКО ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який мешкає за адресою: Донецька область, місто Святогірськ, вул. Соснова, будинок №5, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, інші дані суду невідомо, на користь Святогірської міської ради Донецької області (р/р № 35413084052179 , МФО 834016, відкритий у ГУ ДКСУ у Донецькій області), код ЄДРПОУ 04053001, юридична адреса: Донецька область м. Святогірськ, вул. В.Сосюри, буд.8, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення постановлено та підписано у нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_4