Номер провадження 2/243/1748/2018
Номер справи 235/1989/18
(заочне)
«15» червня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Хаустової Т.А.,
за участю - секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі № 19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 15 серпня 2017 року вона уклала шлюб з відповідачем, який було зареєстровано Шполянським районним Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий заспи № 84.
Від шлюбу вони мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спільне життя з відповідачем не склалося, в їх відносинах втрачені почуття поваги та любові один до одного, подружі відносини фактично були припинені з жовтня 2017 року, з відповідачем не проживає, спільне господарство не ведеться.
Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, оскільки він існує лише формально.
Спору про поділ майна, що є їх спільною сумісною власністю - немає.
Просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 15 серпня 2017 року Шполянським районним Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаської області, актовий заспи № 84. Місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 просить визначити з нею та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище набуте у шлюбі.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання. 20 квітня 2018 року надала суду Заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити (а.с.9).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, місце та час проведення судового засідання. Про причину неявки суду не повідомив.
У відповідності до ч. 7 ст. 128 ЦПК України «У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Оголошення на офіційному сайті Слов'янського міськрайонного суду Донецької області про виклик до судового засідання відповідача ОСОБА_2 опубліковане 21 травня 2018 року (а.с.21) і тому з 21 травня 2018 року відповідач ОСОБА_2 області вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідач повідомлений у встановленому порядку ( належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача ( представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч.1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_2, своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Судом встановлено, що сторони 15 серпня 2017 року уклали шлюб, який було зареєстровано Шполянським районним Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий заспи № 84, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб повторно виданим Шполянським районним Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с.6).
Від шлюбу вони мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії І-НО № 608023, виданим 12 січня 2015 року Міським Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 6 (а.с.7).
Спільне життя з відповідачем не склалося, в їх відносинах втрачені почуття поваги та любові один до одного, подружі відносини фактично були припинені з жовтня 2017 року, з відповідачем не проживає, спільне господарство не ведеться.
Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, оскільки він існує лише формально.
Спору про поділ майна, що є їх спільною сумісною власністю - немає.
Дочка проживає разом із ОСОБА_1 і в подальшому буде проживати із нею.
Таким чином, їх сім'я фактично розпалася, шлюб існує тільки формально і зберегти його неможливо. Надання часу для примирення позивач вважає недоцільним, так як всі можливості зберегти сім'ю вичерпані.
В Постанові Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначається, що при розгляді справ, які виникають у зв'язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року, а також інших нормативно - правових актів, що регулюють сімейні відносини.
Згідно ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст. 56 Сімейного кодексу України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного кодексу України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Тому суд вважає за необхідне визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю - ОСОБА_1, оскільки дитина проживає разом з нею та відповідач не заперечує проти того, щоб дитина проживала з позивачем.
Згідно ч. 1 ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ОСОБА_1 просить суд після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Бардіна».
Таким чином у суду є усі підстави для задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу між сторонами, так як подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї неможливе.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 3, 24, 56, 112, 160 Сімейного Кодексу України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 15 серпня 2017 року Шполянським районним Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 84, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та БАРДІНОЮ (до шлюбу - Чудакова) Каліною Валеріївною, ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - «БАРДІНА».
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю - ОСОБА_1.
Роз'яснити сторонам, що шлюб припиняється з моменту набрання чинності даним рішенням, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Копію даного рішення після набрання ним чинності надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Головуючий:
суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_4