Справа№592/10859/17
Провадження №2/592/1081/18
05 червня 2018 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - Труханової Л.М.,
за участю секретаря - Сахненко О. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації та компенсацію шкоди,-
02.10.2017 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить зобов"язати відповідача спростувати недостовірну інформації, а саме визнання недостовірною заяви відповідача ОСОБА_2 про те, що позивач брав у неї у борг 200000 грн. та стягнення 100000 грн. в якості компенсації моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що під час розгляду Ковпаківським районним судом м. Суми справи за його позовом до ОСОБА_2 справа № 592/3475/17, про повернення привласнених ОСОБА_2 коштів в сумі 158907 грн. і відшкодування збитків, ОСОБА_2 надала суду завідомо неправдиві свідчення про те, що нібито в травні 2011 року вона позичила позивачу 200000 грн. на півроку (тобто до листопада 2011року). Ніяких доказів на підтвердження даної інформації ОСОБА_2 не надала. Такі ж на думку позивача, завідомо неправдиві свідчення, відповідач надала працівникам Сумського міського відділу Національної поліції в січні 2017 року. Позивач зазначає, що заяви відповідача про те, що він позичав у неї 200000 грн. та не повертає їх, ображає і принижує його честь і гідність, підриває його репутацію, завдає душевного болю, негативно впливають на стан його здоров'я, завдають моральної шкоди яку останній оцінює у 100000 грн. Ці заяви є наклепом і дискредитацією, посягають на його невід'ємні права як людини і громадянина, формують його негативний образ серед громадськості, порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства. На підставі чого позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги позову підтримав, просив задовольнити в повному обсягу, з підстав вказаних у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні за необґрунтованістю та пояснила, що питання про повернення їй позивачем боргу в сумі 200000 грн. вже розглядалось Ковпаківським районним судом і за результатами розгляду справи ухвалене судове рішення,. на даний час справа переглядається судом апеляційної інстанції.
Суд, вислухавши учасників розгляду справи, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне
Згідно ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, що під час розгляду Ковпаківським районним судом м. Суми справи за його позовом до ОСОБА_2 справа № 592/3475/17, про повернення привласнених ОСОБА_2 коштів в сумі 158907 грн. і відшкодування збитків, ОСОБА_2 надала суду завідомо неправдиві свідчення про те, що нібито в травні 2011 року вона позичила позивачу 200000 грн. на півроку (тобто до листопада 2011року). Позивач вважає, що висловлювання відповідача є стверджувальним фактом
До матеріалів справи, як докази поширення недостовірної інформації відповідачем ОСОБА_2, позивачем надано письмові пояснення відповідача, надані нею працівникам Сумського міського відділу Національної поліції та 5 сторінку рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.02.2018, де заначено, що відповідач надавала пояснення, що вона в 2011 році надала позивачу 200000 грн. в борг.
Відповідно п.3 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
Згідно ч.2 статті 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Спростування недостовірної інформації відноситься до спеціальних засобів захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі.
Відповідно до ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів сім"ї недостовірної інформації , має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відповідно до ч.4 цієї статті спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Таким чином, право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутаці
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності та честі, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
У Постанові Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», зазначено що в порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено інший порядок оскарження. У такому ж порядку не можуть розглядатися наукові спори, тобто вимоги про спростування інформації наукового характеру.
Інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред'явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.
Не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Вказана вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі.
Якщо ж недостовірну інформацію було поширено в ході розгляду іншої справи зазначеними вище учасниками процесу відносно інших осіб, які не були учасниками процесу, то ці особи, якщо вони вважають, що така інформація порушує їх особисті немайнові права, вправі звернутися до суду за захистом своїх прав у порядку, передбаченому процесуальними кодексами.
За таких обставин, інформація, надана ОСОБА_2 під час розгляду цивільної справи та в поясненнях працівникам поліції не може бути визнана як недостовірна за результатами розгляду даної справи, оскільки відповідач, під час розгляду справи в Ковпаківському районному суді м. Суми, реалізувала своє процесуальне право. Достовірність або недостовірність наданої відповідачем інформації мав встановити суд, в провадженні якого безпосередньо перебувала цивільна справа та надати отриманій інформації належну оцінку.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З вказаного суд приходить до висновку, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо спростування недостовірної інформації, не надано належних та допустимих доказів для задоволення позовних вимог, а тому відсутні підстави для задоволення заявлених вимог.
Оскільки у судовому засіданні не встановлено підстав для визнання вищезаначеної інформації недостовірною, а є оціночними судження, то і підстав для задоволення позовної вимоги в частині зобовязання відповідача спростувати дану інформацію, не вбачається.
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Позивач, жодним чином не довів наявність у нього будь-яких моральних страждань, які суттєво вплинули на його особисте або суспільне життя, у зв'язку з поширенням, як вважає позивач, недостовірної та такої, що не відповідає дійсності, порушує права, свободи, честь, гідність, інформації.
Враховуючи, що наведені позивачем обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, доводи та обґрунтування позивача спростовуються наявними у справі доказами, які є належними та допустимими, були оцінені судом при розгляді іншої справи, тому суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати стягненню із відповідачів не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.270 ЦК України, ст. 43, 80, 81, 141, 265-268, 280 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (м. Суми, вул. Айвазовського,39) до ОСОБА_2 (м. Суми, проспект Курський, 37/102) про спростування недостовірної інформації та компенсацію шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми учасниками процесу, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасники процесу, які не були присутні в судовому засіданні, мають право оскаржити рішення в тому ж порядку і в той же час, з моменту отримання ними копії рішення.
Повний текс рішення викладено 15 червня 2018 року.
Суддя Л.М. Труханова