Справа № 646/5769/16-а
№ провадження 2-а/646/106/2016
28.07.2016 року м. Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий суддя Єжов В.А.
при секретарі Марковій О.В.
за участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2016 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова звернулись ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 з адміністративним позовом яким просили зобов'язати УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова провести перерахунок і індексацію пенсії по інвалідності ІІ групи ОСОБА_2 та поновити її виплату, починаючи з 25 квітня 2013 року.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, звернулись із клопотанням в якій просили розглядати справу за їх відсутністю.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на його безпідставність.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_4 до вересня 2013 року проживала в м. Харкові та отримувала пенсію по інвалідності ІІ групи, при виїзді до Ізраілю виплата пенсії була припинена. У зв'язку з чим 25 квітня 2016 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 звернулась до УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова із заявою про перерахунок та поновлення виплати пенсії по інвалідності ІІ групи в розмірах відповідно чинного законодавства.
Рішенням УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова від 05.05.2016 ОСОБА_2 відмовлено у перерахунку і поновленні виплати пенсії та зазначено, що діючим законодавством не передбачено виплату та перерахунок пенсії особам, що виїхали на постійне місце проживання за кордон.
12 травня 2016 року за проханням УПФУ, представником позивача надано копію її паспорта, посвідчену нотаріусом Ізраїлю.
У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 2 статті 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Правилами ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Частина 1 статті 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Частиною 2 статті 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.
Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем порушено право позивача на перерахунок пенсії.
Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відсутність на даний час механізму виплати пенсій громадянам, які проживають у країнах, з якими не укладено міждержавних договорів щодо пенсійного забезпечення, не може бути підставою для позбавлення громадянина України гарантованого йому державою права на отримання пенсії у старості.
Таким чином, позивач, проживаючи в державі Ізраїль, має такі ж самі конституційні права, як і громадяни України, які проживають на території України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання громадянина України.
Статтею 58 Конституції України визначене правило дії законів у часі, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Конституції України).
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі держаних, комунальних приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини щодо пенсійне забезпечення громадян України, у тому числі, порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.
Таким чином, під час розгляду справи знайшли своє підтвердження ті обставини, на які позивач посилався в обґрунтування своїх позовних вимог, що є підставою для їх задоволення.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Тому, з урахуванням вказаної норми суд приходить до висновку, що для повного захисту прав позивача, окрім задоволення позовних вимог, необхідно також скасувати рішення УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова, яким позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, а також, задовольняючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, визначити час, з якого такий перерахунок потрібно здійснити, а саме з 25.04.2013 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 10, 17, 18, 71, 88, 99, 100, 104, 105, 106, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 05.05.2016 про відмову в перерахунку ОСОБА_2 пенсії по заяві від 25 квітня 2016 року.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова провести перерахунок і індексацію пенсії по інвалідності ІІ групи ОСОБА_2 та поновити її виплату, починаючи з 25 квітня 2013 року.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі міста Харкова, на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Червонозаводський районний суд міста Харкова.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя: В.А. Єжов