Справа №198/373/18
Провадження № 2/0198/201/18
08.06.18
про залишення позовної заяви без руху
08.06.2018 року суддя Юр»ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1, ознайомившись з позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» м. Київ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
06.06.2018 року до суду надійшла позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» м. Київ про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором б/н від 05.05.2007 року у розмірі 73 078, 07 грв..
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що зазначену позовну заяву слід залишити без руху, як таку, що не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з наступних підстав:
- на порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позов не містить обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. З наведених у позовній заяві складових кредитної заборгованості не зрозуміло з якого періоду виникла заборгованість по кожному з платежів, яким саме чином та за який саме період обчислені кожна зі складових вказаної позивачем загальної суми заборгованості станом на момент подання позовної заяви.
Відтак, позивачу на виконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві слід зазначити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, вказавши в який період виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 73 078, 07 грв. та яким саме чином і за який саме період обчислені кожна зі складових вказаної позивачем загальної суми заборгованості станом на момент подання позовної заяви.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач, викладаючи у позовній заяві обставини стосовно встановлення кредитного ліміту на кредитну картку відповідача не зазначає коли саме відповідачу була видана кредитна картка, з яким тарифним планом (чи змінювався встановлений тарифний план) та з яким строком дії останньої, при цьому не зазначає і жодних доказів щодо строку дії кредитної картки. Окрім того, не зазначено коли відповідачем було здійснено останній платіж, чи здійснювався перевипуск кредитної картки.
Також, позивачем не зазначено доказів щодо отримання відповідачем кредиту в розмірі 4 500, 00 грв., при цьому виписка про рух коштів на картковому рахунку, довідка про встановлення кредитного ліміту, його зміни в сторону збільшення (зменшення) відсутня. Отже, на підтвердження вказаних обставин не зазначено та не надано жодних доказів.
Крім того, зазначаючи в позові про отримання відповідачем кредиту у розмірі 4 500, 00 грв., позивач, в розрахунку заборгованості за тілом кредиту, зазначає розмір такої заборгованості в сумі 5 878, 28 грв., що є незрозумілим, оскільки розмір заборгованості за тілом кредиту (5 878, 28 грв.) перевищує розмір отриманого кредиту (4 500, 00 грв.), а відтак дане не дає змогу визначити в якому ж насправді розмірі відповідачем було отримано кредит, що потребує уточнення та викладення даних обставин в позові належним чином, із зазначенням відповідних доказів на підтвердження розміру отриманого кредиту, а також обґрунтування обставин щодо наявності розбіжностей між розміром отриманого кредиту та розміром наявної заборгованості за тілом кредиту.
Окрім того, в позовній заяві позивачем зазначено, що відповідач має заборгованість за пенею та комісією в розмірі 3 221, 48 грв., при цьому в розрахунку заборгованості, де наведені її остаточні розміри, така сума зазначена як безпосередньо нарахована «комісія», а не пеня, хоча обліковується в розрахунку в графі «Сума комісії та пені (накопичувальним підсумком)».
З огляду на дане є незрозумілим чим же саме є ця сума насправді , чи пенею чи комісією, оскільки такі поняття не є тотожними, а відтак позивачу слід конкретизувати за що саме (пеня чи комісія) відповідачу нарахована заборгованість в розмірі 3 221, 48 грв., а якщо в таку суму включена і пеня і комісія - розмежувати ці суми окремо, вказавши за які саме послуги та який період нараховано комісію, або пеню, в разі порушення строків виконання зобов'язання, надавши відповідний розрахунок.
Відтак, позивачу в позовній заяві слід викласти вищевказані обставини належним чином та зазначити (надати) докази на підтвердження таких.
Згідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
За вимогами ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.
Порядок засвідчення копій документів визначений п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Однак, всупереч вимогам ст. 95 ЦПК України ряд копій документів, доданих до позову, взагалі не засвідчені належним чином, визначеним законом (копія Умов та правил надання банківських послуг).
Окрім того, не засвідчені належним чином і копія позовної заяви та додані до неї копії документів, для відповідача по справі.
Відтак, позивачу додані до позову письмові докази слід засвідчити належним чином.
Також, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження сум заборгованості, які позивач наводить в позові. В даному випадку йде мова не про розрахунки проведені позивачем, а документи, які можуть бути доказами і на підставі яких позивачем проведені розрахунки (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).
Отже позивачу слід надати докази на підтвердження сум заборгованості, що наведені в позовній заяві.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч. 9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Однак, в матеріалах позову відсутні дані про направлення позивачем копій доказів іншим учасникам справи у відповідності до положень ч. 9 ст. 83 ЦПК України та підтвердження такого направлення копій доказів відповідачу до позову не додано.
Суд також звертає увагу позивача на те, що з долученого до позову розрахунку заборгованості неможливо встановити ким він виконаний та підписаний. Так, розрахунок заборгованості за кредитним договором підписаний невідомою особою, оскільки не зазначене прізвище, ім'я та по батькові особи, яка його підписала, її посада.
З огляду на дане, позивачу слід надати розрахунок заборгованості з якого би вбачалося ким він виконаний та підписаний.
Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви підписаної представником позивача додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи. Частина 3 вказаної статті визначає, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідно до ч. 5 даної статті відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Згідно ч. 6 ст. 62 ЦПК України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них засвідчені суддею, або копії з них засвідчені у визначеному законом порядку приєднуються до матеріалів справи.
Таким чином, копія довіреності може бути засвідчена суддею з наданого до суду оригіналу або посвідчена посадовою особою, яка її видала та скріплена печаткою юридичної особи, або має бути нотаріально посвідчена, інші копії не передбачені нормами ЦПК України як такі, що можуть бути підтвердженням повноважень представника.
Також, разом з оригіналом довіреності (її належно засвідченою копією) представнику належить подати документи, які підтверджують, що особа, якою довіреність видана та підписана, займає (займала) відповідну посаду та має (мала) відповідні повноваження на видачу довіреностей, при цьому вказані документи мають бути посвідчені відповідно до вимог чинного законодавства. Однак, до позову вказаних документів не додано.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наявність у позовній заяві зазначених вище недоліків, суддя дійшов висновку про те, що її слід залишити без руху, при цьому позивачу, на виконання ухвали, потрібно усунути вищевказані недоліки позову та надати нову редакцію позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 83, 95, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» м. Київ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху, повідомивши позивача по справі про необхідність усунути вищенаведені в мотивувальній частині ухвали недоліки позову у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана суддею 08 червня 2018 року.
Суддя С. О. Маренич