17.04.2018 Єдиний унікальний номер 205/7997/17
Провадження №2/205/953/18
17 квітня 2018 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Шавули В.С.
за участю секретаря Джурко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального провадження цивільну справу за позовом Дніпровського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -
30 листопада 2017 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом (а.с.1-4).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23 листопада 2016 року до центру зайнятості звернувся ОСОБА_1 з питання працевлаштування.
У період з 30.11.2016 року по 09.03.2017 року відповідач отримував допомогу по безробіттю.
За результатами звірки із Пенсійним фондом України виявилось, що ОСОБА_1 перебуваючи на обліку в центрі зайнятості працевлаштувався до ПрАТ «Дніпропетровський хліб завод №9» починаючи з 07 лютого 2017 року.
За період із 07.02.2017 року по 09.03.2017 року відповідачу нараховано та виплачено матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 585,37 грн.
Отже, відповідач не мав законних підстав на призначення статусу безробітного після працевлаштування та отримання допомоги по безробіттю.
Враховуючи вищевикладене та посилаючись на обґрунтування позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь незаконну виплачену допомогу по безробіттю в сумі 585,37 грн.
Позивач в особі свого представника за довіреністю - ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. До суду представником надано письмову заяву, в якій він просить справу розглядати без своєї участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі (а.с.27).
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчить письмова розписка в матеріалах справи (а.с.25). Про причини своєї нявки не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи без своєї присутності не надсилав. Відзиву на позов не надавав.
У відповідності до ст..2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, що не з'явились.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1,7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Відповідно до ст.. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Новокодацького районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного (а.с.5).
Допомога по безробіттю нарахована за період з 30 листопада 2016 року по 09 березня 2017 року.
Листом №300 від 31 липня 2017 року повідомлено, що ОСОБА_1 працює на ПрАТ «Дніпропетровський хлібзавод №9» починаючи з 07 лютого 2017 року по теперішній час (а.с.9,10).
Згідно наказу (розпорядження) №34 від 07.02.2017 року ОСОБА_1 прийнято на роботу в ПрАТ «Дніпропетровський хлібзавод №9» на посаду водія (а.с.10).
За період з 07.02.2017 року по 09.03.2017 року ОСОБА_1 нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 585,37 грн. (а.с.14), в той час коли він вже був працевлаштований в ПрАТ «Дніпропетровський хлібзавод №9» та отримував офіційну заробітну плату.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно із ч. 2,3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Зі змісту вказаної норми закону слідує, що законодавець покладає на застраховану особу обов'язок подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, і лише в разі умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, з такої особи стягується сума виплаченого забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно до ст.. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними, доведеними у повному обсязі, а тому підлягають задоволенню, внаслідок чого слід стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Дніпровського міського центру зайнятості незаконно виплачену допомогу по безробіттю в сумі 585,37 грн.
Крім того, вирішуючи питання щодо судових витрат, згідно статті 141 ЦПК України, враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню та те, що позивач звільнений від оплати судового збору, із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, з урахуванням ставок станом на 01 січня поточного року, в сумі 1 762,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 2-5, 7, 10-13, 76-82, 89, 95, 141, 247, 258, 259, 263-265, 272, 280-282 ЦПК України, суд - В И Р І Ш И В :
Позовну заяву Дніпровського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Дніпровського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 40991299,МФО 805012, р/р 37175000107113 в ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області) незаконно виплачену допомогу по безробіттю в сумі 585,37 грн. (п'ятсот вісімдесят п'ять грн.. 37 коп.).
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір в сумі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.. 00 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складений 26 квітня 2018 року.
Суддя В.С. Шавула