г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1653/18
Номер провадження 1-кп/213/288/18
Іменем України
13 червня 2018 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі суду, в м. Кривому Розі в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12018040740000357, -
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження №12018040740000357 по обвинуваченню ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор подала письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, в обґрунтування якого зазначила, що ризики, встановлені попереднім судом не змінились, продовжують тривати і вказують на необхідність продовження раніше обраного запобіжного заходу - обвинувачений не працює, з родиною не проживає, обвинувачується у вчиненні злочину, який вчинено під час іспитового строку.
Потерпілий повністю підтримав думку прокурора і просив задовольнити клопотання, вказавши, що обвинувачений мешкав у одному з ним будинку, в якому позрізав металеві батареї, в під'їзді постійно вживав наркотик та залишав медичні шприци.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 просив змінити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, в обґрунтування чого зазначив, що обвинувачений з 2008 року не вчиняв злочини і оскільки є наркозалежною хворою людиною оступився та вчинив злочин за ч. 1 ст. 309 КК України. В нього є постійне місце проживання, він не офіційно підробляв та утримував себе, отже є всі підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений повністю підтримав думку свого захисника і з свого боку вказав, що він на момент затримання офіційно не працював, має дружину і дитину, проте проживав окремо від них, працював не офіційно, проте не пам'ятає де саме. На момент затримання він був залежним від вживання наркотичної речовини, проте на цей час вже не залежить від цього.
Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання з додатками, а також матеріали кримінального провадження суд прийшов до наступного.
На виконання вимог статей 177, 178 КПК України, слідчий суддя встановив наступне.
ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 статті 185 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Обвинувачений не є людиною похилого віку, не являється інвалідом, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого під час іспитового строку, наданого за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 11.05.2017 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 під наглядом лікаря психіатра не перебував та не перебуває, при цьому з листопада 2011 року знаходиться під диспансерним наглядом лікаря-нарколога з приводу психічні поведінкові розлади внаслідок вживання декількох психоактивних речовин, синдром залежності. Зі слів самого обвинуваченого ОСОБА_4 , він на момент затримання був людиною, яка залежить від вживання наркотичних речовин.
Судом також встановлено, що ОСОБА_4 на момент затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , за характеристикою по місту проживання зазначається, що ОСОБА_4 у квартирі з'являється рідко, в цій квартирі збираються неблагополучні особи, відсутнє електро- та газопостачання, заборгованість по сплаті комунальних послуг складає 3 300 грн.
Обвинувачений має дружину та неповнолітню дитину, проте з ними не мешкав.
За довідкою начальника Інгулецького районного сектору з питань пробації від 20.04.2018 року ОСОБА_4 перебуває на обліку по теперішній час, кримінальне покарання за вироком суду від 11.05.2017 року не відбуте, в теперішній час матеріали відносно нього перебувають в суді для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням у зв'язку із ухиленням від відбування покарання.
Підсумовуючи вказані вище обставини, суд знаходить, що обвинувачений є особою, яка має синдром залежності від вживання психоактивних речовин, раніше судимий, на цей момент обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який був вчинений під час іспитового строку за вироком суду, ухилявся від покарання, призначеного попереднім вироком суду, отже довіра, надана обвинуваченому державою у вигляді іспитового строку повністю втрачена; на момент затримання обвинувачений офіційно не працював, законного доходу на своє утримання не мав, при цьому суд не бере до уваги думку обвинуваченого, що він мав не офіційну роботу, оскільки останнім не було названо жодного товариства, підприємства, приватного підприємця, певного робочого місця тощо де він працював; обвинувачений з дружиною та дитиною не проживав, за місцем свого проживання має негативну репутацію.
Сукупність перелічених обставин вказують на те, що обвинувачений, знаходячись на волі, може продовжувати вчиняти злочини, як для свого утримання так і у зв'язку з синдромом залежності від вживання психоактивних речовин, також існує ймовірність того, що обвинувачений, який не має міцних соціальних зв'язків може переховуватись від суду.
Таким чином, судом встановлені певні ризики, визначені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню, у той час як усне клопотання обвинуваченого та його захисника про обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає, оскільки не має за собою жодної підстави і спростовується вище встановленими обставинами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 183, 196, 197, 331, 369, 371, 372, КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» строком на 2 місяці до 13.08.2018 року.
Усне клопотання обвинуваченого та його захисника про обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України дана ухвала, яка постановлена під час судового провадження до ухвалення вироку, окремому оскарженню не підлягає, заперечення на цю ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на вирок.
Головуючий суддя ОСОБА_1 .