Справа №2-1435 2009 рік
27 березня 2009 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Труханович В.В. при секретарі - Лук'яновій В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності, суд -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просить визнати за нею право власності на нежитлову будівлю - торгівельний павільйон, загальною площею 25,8 кв.м, який знаходиться за адресою м. Харків вул.. Жовтневої Революції, 106. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що нею була самовільно збудована нежитлова будівля - торгівельний павільйон, який прийнятий в експлуатацію, що підтверджується актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом - об'єкту в експлуатацію від 19.07.2002 року, затвердженого рішенням Харківської міськвиконкому № 861 від 14.08.2002 року. Це самовільне будівництво нею здійснено за власні кошти з використанням власних будівельних матеріалів господарським способом. Земельна ділянка під зазначеною нежитловою будівлею на підставі рішення XI сесії Харківської міської ради XXIУ скликання від 25.12.2002 року надана їй в оренду, що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 17.04.2003 року. Згідно рішення 23 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 20.07.2008 року за № 165/08 право оренди зазначеної земельної ділянки, площею 0,0044 га поновлено до 01.06.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, надавши заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, проти позову заперечував посилаючись на відсутність доказів виконання вимог «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. №1243 та «Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом», затвердженого у новій редакції рішенням XL сесії Харківської міської ради IV скликання від 28.09.2005 р. № 188/05.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 17.04.2003 року Харківська міська рада передала в оренду підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку за адресою м. Харків вул.. Жовтневої Революції, загальною площею 0,0044 га для експлуатації та обслуговування тимчасового торгівельного павільйону по продажу продовольчих товарів. ( а.с. 25-27)
Відповідно до акту державної технічної комісії торгівельний павільйон, який розташований за адресою м. Харків вул.. Жовтневої Революції, 106 був прийнятий до експлуатації.
Рішення Харківської міської ради 23 сесії 5 скликання від 20.06.2008 року за № 165/08 право оренди зазначеної земельної ділянки, площею 0,0044 га гр.. ОСОБА_1 поновлено до 01.06.2011 року. (а.с. 28-29)
Із технічного паспорту, виготовленого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 02.04.2002 року вбачається, що за адресою м. Харків вул.. Жовтневої революції, 106 побудований торговельний павільйон, загальною площею 25,8 кв.м. (а.с. 6-8)
Суд не має доказів, які б свідчили про те, що самочинно здійсненим будівництвом були б порушені права інших мешканців та охоронювані законом інтереси, а тому приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог.
Відповідно до технічного висновку Про стан будівельних конструкцій нежитлової будівлі і можливості її експлуатації за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 106, торговий павільйон, виконаного ПП «Модулор-Сервіс» (держ. ліцензія АВ № 358726), встановлено, що технічний стан будівельних конструкцій самовільно побудованої нежитлової будівлі забезпечує надійну її експлуатацію та безпеку для життя і здоров'я персоналу, прохожих, покупців.
Будівельні конструкції не мають дефектів та пошкоджень, відповідає вимогам ДБН України, може експлуатуватися. (а.с. 9-21)
Згідно вимог ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не витікає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Будівництво велося за особисті кошти позивача, будівництво закінчено, що підтверджується технічним паспортом.
У відповідності до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, виготовлену (створену) особою, набувається нею якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) речі із своїх матеріалів на підставі договору, являється власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, оскільки нормативні акти на які він посилається у своїх запереченнях не зареєстровані в Міністерстві юстиції України відповідно до Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» №493/92 від 03.10.1992р., а тому не є обов'язковими до виконання. Натомість відповідач не надав суду жодного доказу, яким би спростовувалося право власності позивача на створене ним нежитлове приміщення гаражу.
За таких обставин, суд вважає можливим визнати за позивачем право власності на самовільно здійснене будівництво, оскільки це не порушує права інших осіб, та при його будуванні додержані норми будівельні, санітарні та пожежні та збудоване приміщення придатне для подальшого використання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 10, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 328, 331, 376, 392 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення - торговий павільйон, загальною площею 25,8 кв.м., що розташований по вул. Жовтневої Революції, 106 в м.Харкові.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.