18.06.2018 Справа № 756/5148/18
№ 756/5148/18
№ 1-кп/756/834/18
18 червня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12018100050001717 від 5.03.2018 року стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світлий Калінінградської області Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 16.10.2000 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 140, ст. 43, ст. 14 КК України (в ред. 1960 року) до позбавлення волі строком на 3 роки без конфіскації майна, 19.04.2002 звільненого умовно - достроково на невідбутий строк 1 рік 4 місяці 20 днів;
- 07.02.2003 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, 70, 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці 1 день, згідно ухвали Апеляційного суду Київської області від 11.06.2003 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, 70, 71 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці, звільненого 09.12.2006 по відбуттю строку покарання;
- 02.07.2009 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 рокиз іспитовим строком 3 роки на підставі ст. 75 КК України, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04.11.2009 року іспитовий строк скасовано та засудженого направлено в місця позбавлення волі строком на 4 роки, звільненого умовно - достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 20 днів;
- 15.11.2013 року Оболонським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 186, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців, 22.02.2017 звільненого умовно - достроково на невідбутий строк 10 місяців 22 дні,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
18.02.2018 року приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_3 знаходився в приміщенні кафе «Бочка», що за адресою: м. Київ, вул. Пуще - Водицька, 2. Так, ОСОБА_3 помітив раніше не знайомого чоловіка - ОСОБА_5 та познайомившись із ним, вони почали разом вживати алкогольні напої. Через деякий час ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_3 продовжити спілкування і вживання алкогольних напоїв в іншому закладі, на що останній погодився. Так, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 направились до зупинки громадського транспорту «площа Тараса Шевченка», звідки на трамваї №12 доїхали до зупинки «Куренівський парк». Приїхавши на вказану зупинку, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 зайшли до кафе «У курені у Кості», що за адресою: м. Київ, вул. Петропавлівська, 1, та продовжили розпивати алкогольні напої.
Того ж дня приблизно о 19 год. 45 хв., ОСОБА_5 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, повідомив ОСОБА_3 про те, що він буде їхати за за місцем свого проживання. В цей час, коли ОСОБА_3 помітив на руках ОСОБА_5 обручку та годинник, у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна за для власного збагачення. З метою реалізації свого злочинного умислу він вирішив поїхати разом з ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 йшов за ОСОБА_5 , який направлявся до зупинки громадського транспорту, а саме до трамваю № 12 «Куренівський парк». Приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 зайшли до трамваю № 12, який їхав в напрямку площі Тараса Шевченка.
Приблизно о 20 год. 10 хв. ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, заснув на сидінні в салоні трамваю і ОСОБА_3 , будучи в салоні трамваю № 12 на зупинці «вулиця Лугова», що в Оболонському районі м. Києва, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що ОСОБА_5 заснув, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу зняв із зап'ястя лівої руки ОСОБА_5 годинник марки «GUARDO» моделі GrBrBr 2015 року вартістю 1250 грн., з безіменного пальця зняв золоту обручку із срібною вставкою 585 проби вартістю 1100 грн. та з лівої кишені куртки, в яку був одягнений ОСОБА_5 на той час, дістав мобільний телефон марки «XIAOMI NOTE2 128 GB» чорного кольору, вартістю 7950 грн., який знаходився в чохлі чорного кольору і всередині з сім-карткою мобільного оператора «Vodafone», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, все викрадене поклав до кишені своєї куртки, в яку був одягнений, тим самим таємно повт орно викрав чуже майно на загальну суму 10300 гривень.
Після цього приблизно о 20 год. 15 хв. ОСОБА_3 вийшов із салону трамвая № 12 на зупинці «вулиця Полярна», тим самим з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок вчиненного кримінального правопорушення ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 10300 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, розкаявся та підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення щодо часу, місця та способу його вчинення, кількості та вартості речей, які були ним таємно викрадені. Крім того, обвинувачений показав, що дуже шкодує про вчинене, обіцяє стати на шлях виправлення, просить призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 також підтвердив всі обставини, викладені вище, щодо часу, місця та способу вчинення ОСОБА_3 крадіжки його особистого майна: обручки, годинника та мобільного телефона. Цивільний позов він не пред'являв.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності такої їх позиції не виникло. Обвинуваченому та потерпілому судом роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням викладеного суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому за вчинений злочин, у відповідності зі ст.ст. 65 - 67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Вчинений обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено ( в межах висунутого ОСОБА_6 обвинувачення).
За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_3 характеризується формально позитивно, відповідно до медичних довідок він не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, офіційно не працює, одружений, раніше неодноразово судимий до позбавлення волі за вчинення умисних злочинів, зокрема і за вчинення аналогічних злочинів проти власності. Крім того, ОСОБА_3 22.02.2017 року був звільнений умовно - достроково на невідбутий строк 10 місяців 22 дні, однак, та менш ніж через два місяці після закінчення вказаного строку, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, обвинувачений на шлях виправлення не став та знову вчинив новий умисний злочин проти власності.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та розміру покарання суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі ближче до найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, з врахуванням обставин, передбачених ст.ст. 66-67 КК України. При цьому суд не знаходить підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки перевиховання та виправлення обвинуваченого наразі не можливі без відбування ним призначеного покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому слід зарахувати в строк покарання строк його попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні, починаючи з 20.04.2018 року по день ухвалення вироку.
Цивільні позови не заявлялися.
Судові витративідсутні.
Питання про долю речових доказів судом не вирішується відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 18 червня 2018 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання його попереднє ув'язнення у даному кримінальному провадженні у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» у період з 20 квітня 2018 року по 18 червня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у виді тримання під вартою.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - з дня вручення йому копії вироку у той же строк.
Суддя ОСОБА_1