Справа № 570/2015/18
Номер провадження 2/570/1050/2018
07 червня 2018 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення заборгованості позаробітній платі, стягнення компенсації втрати частини заробітку, -
Позивач зазначає, що працює в ПАТ «Рівнеазот». За період лютий-червень 2017 року відповідач не в повному обсязі і невчасно виплачував йому заробітну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість 20286 грн. 66 коп.
Позивач до суду не з'явився, у позовній заяві зазначив, що просить справу розглянути у його відсутності.
Представник відповідача до суду не з'явився, подав відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення компенсації втрати частини доходів та розглядати справу за відсутності його повноважного представника.
Суд, встановивши фактичні обставини, зміст спірних правовідносин, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що позивач працює у відповідача, що сторонами не заперечується.
Відповідач не виплатив йому та заборгував 20286 грн. 66 коп. заробітної плати, у тому числі: за лютий 2017 року - 5974 грн. 00 коп., за березень 2017 року - 2085 грн. 57 коп, за квітень 2017 року - 9492 грн. 36 коп., за травень - 990 грн. 74 коп, за червень 2017 року - 1743 грн. 99 коп., що підтверджується довідкою ПАТ "Рівнеазот" №1434 від 20.04.2018 р.
Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Згідно ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про оплату праці», ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Вказана сума 20286 грн. 66 коп. відповідачем визнається і вона підлягає до сплати.
Згідно з наданим позивачем розрахунку розмір компенсації втрати частини доходів заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати становить 2610,65 грн.
Сума компенсації за лютий 2017 року становить : 5974,00 х 1,018 х 1,009 х 1,013 х 1.016 х 1,002 х 0,999 х 1,02 х 1,012 х 1,009 х 1,01х 1,015 х 1,009 х 1,011 -5974,00 = 911,60 грн.
Сума компенсації за березень 2017 року становить : 2085,57 х 100,9 х 1,013 х 1.016 х 1,002 х 0,999 х 1,02 х 1,012 х 1,009 х 1,01 х 1,015 х 1,009 х 1,011 - 2085,57 = 275,74 грн.
Сума компенсації за квітень 2017 року становить : 9492,36 х 1,013 х 1.016 х 1,002 х 0,999 х 1,02 х 1,012 х 1,009 х 1,01 х 1,015 х 1,009 х 1,011 - 9492,36 = 1159,17 грн.
Сума компенсації за травень 2017 року становить : 990,74 х 1.016 х 1,002 х 0,999 х 1,02 х 1,012 х 1,009 х 1,01 х 1,015 х 1,009 х 1,011 - 990,74 = 106,71 грн.
Сума компенсації за червень 2017 року становить : 1743,99 х 1,002 х 0,999 х 1,02 х 1,012 х 1,009 х 1,01 х 1,015 х 1,009 х 1,011 - 1743,99 = 157,43 грн.
Разом до стягнення: 2610,65 грн.
Оскільки такий розрахунок проведений позивачем у відповідності до вимог статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та з урахуванням індексів інфляції в період невиплати заробітної плати, він приймається судом до уваги при вирішенні спору.
Однак представники відповідача вважають, що згідно ст.4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Стаття 7 цього Закону передбачає, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Позивачем не надано доказів на підтвердження виплати заборгованості, та даних про відмову роботодавця у виплаті компенсації.
Проте суд вважає, що такі посилання відповідача є безпідставними.
Згідно із частинами першою, другою статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Як доходи у цьому Законі розуміють грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За статтею 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу.
Положення Закону № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 року №159, право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
За статтею 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Згадані вище статті 2, 3 цього Закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Пункти 1, 2 Порядку відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У пункті 4 Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами ЦПК України, та враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" судові витрати складають 704 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 14, 81, 82, 89,141, 259, 264, 265, 274 - 279, п. 2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення заборгованості позаробітній платі, стягнення компенсації втрати частини заробітку - задоволити повністю.
Стягнути з ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» (МФО 300647, код ЄДРПОУ 05607824, ІПН 056078217166, адреса: м. Рівне-17, 33017, Україна) на користь:
- ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) 20286 (двадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 66 коп. заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі та компенсацію втрати частини доходів нараховану відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ в сумі 2610 (дві тисячі шістсот десять) грн. 65 коп.;
- Рівненського районного суду Рівненської області на рахунок № 31217206700295, МФО 833017, код ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходу 22030101, банк: ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260, сума 704 грн. 80 коп. судові витрати (судовий збір).
Допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу за один місяць в сумі 9492 грн. 36 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Гнатущенко Ю.В.