Справа № 569/7688/18
18 червня 2018 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона з відповідачем є батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 квітня 2014 року шлюб між сторонами розірвано та сина ОСОБА_3 залишено проживати з нею. Однак, відповідач жодної допомоги на утримання сина не надає. Дитина є інвалідом з дитинства, часто хворіє, потребує планових медичних обстежень та профілактичне лікування. В дитини діагностовано цукровий діабет І типу, важку форму, що дало ускладнення діабетичний кетоацидоз І ст., та супутні захворювання: рефракційну амбліопію слабкого ступеня, складний гіпертропічний астигматизм обох очей, неврастенічний синдром, фосфатурію, метаболічну КМП, реактивну артралгію, ВСД. Вона постійно витрачає значні кошти на дороговартісну діагностику організму та ліки. Крім того, син навчається у 6-Б класі ЗОШ № 24, у зв'язку з чим, вона постійно сплачує благодійні внески на розвиток, школи, класу, купує навчальний матеріал. З метою покращення загального фізичного стану дитини, вона має бажання, щоб син відвідував спортивні школи, чи гуртки. Проте, у неї відсутня змога оплатити вартість позашкільної освіту сина, вона є інвалідом III групи, отримує пенсію по інвалідності у розмірі 1 452 грн. щомісячно, через погане самопочуття, постійне лікування, не має змоги працевлаштуватися, тому не може самостійно забезпечити належний рівень життя дитині. Попри це відповідач є працездатним, інших дітей та непрацездатних осіб, які перебувають на утриманні не має. Також, їй відомо, що відповідач постійно працює за межами України, тому має змогу сплачувати аліменти у заявленому розмірі. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, 01 березня 20106 року народження, у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду.
В судове засідання позивач не з'явилася, при цьому представник позивача ОСОБА_4 подав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи без його участі та участі позивача, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду, враховуючи, що його місце проживання невідоме, був повідомлений належним чином, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав і позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд проводить розгляд справи на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували з 24 червня 2005 року у зареєстрованому шлюбі.
Під час перебування у шлюбі у них народилася дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про народження серії 1-ГЮ №022131, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 09 березня 2006 року (а.с.5).
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 квітня 2014 року в справі №569/1802/14-ц, яке набрало законної сили 12 травня 2014 року, шлюб між сторонами розірвано, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишено проживати з матір'ю ОСОБА_1 (а.с.6).
Відтак, малолітня дитина сторін проживає разом з позивачем, відповідач проживає окремо від позивача та дитини.
Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини в повному обсязі не надає, дитина знаходиться на утриманні позивача.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною другою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Враховуючи те, що відповідач проживає окремо і участі в утриманні своєї дитини в повному обсязі не приймає, при цьому домовленість між позивачем та відповідачем про сплату аліментів на утримання дитини відсутня, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання їх малолітньої дитини.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України з а рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Відповідно до ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вирішуючи питання про спосіб стягнення та розмір аліментів, які мають бути стягнуті в даному випадку з відповідача на користь позивача, суд враховує стан здоров'я дитини, зокрема те, що дитина є інвалідом з дитинства, має ряд захворювань, що підтверджено наданою до справи медичною документацією, потребує постійного лікування, враховує відсутність будь-яких відомостей про наявність у відповідача захворювань, а також відсутність будь-яких відомостей про перебування на утриманні відповідача інших осіб.
Тому зважаючи на обставини, які викладені вище, суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів в даному розмірі суд вважає розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини у даному віці.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
При цьому на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред'явлення позову, тобто з 24 квітня 2018 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання їх дитини, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, за період з 24 квітня 2018 року по 23 травня 2018 року.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись статтями 180-184, 191 Сімейного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 квітня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3/20, кв. 178, м. Рівне, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач - ОСОБА_2, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.
Повне судове рішення складено 18 червня 2018 року.
Суддя О.О. Першко