Справа № 310/2185/17
2/310/103/18
Іменем України
07 червня 2018 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Дністрян О.М.,
при секретарі Уставицькій Н.М.,
за участю позивачки, відповідача та його представника - адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2017 року відповідача було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито. Ухвалою суду було встановлено, що 23.06.2012р. приблизно о 06.20 год. ОСОБА_3, на невстановленому в ході досудового розслідування автомобілі приїхав до буд. 23 по вул. Корабельній в м. Бердянськ Запорізької обл., де діючи умисно, із хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та проявляючи особливу зухвалість, взяв з землі камінь, який цілеспрямовано кинув через паркан у напрямку вікна будинку 23 та влучив у нього, внаслідок чого скло у вікні розбилося, чим завдав їй майнову шкоду на суму 7816,88 грн.„ після чого ОСОБА_3 на невстановленому в ході досудового розслідування автомобілі з місця вчинення правопорушення зник. Продовжуючи свої хуліганські дії, 23.06.2012р. приблизно о 06.35 год. ОСОБА_3 повернувся на невстановленому в ході досудового розслідування автомобілі до будинку 23 по вул. Корабельній у м. Бердянськ, де діючи умисно із хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, достовірно знаючи про те, що після розбитого ним раніше скла у вікні на території двору жилого будинку вже можуть знаходитись люди, проявляючи особливу зухвалість знову взяв з землі камінь та припускаючи при цьому можливість травмування мешканців вищевказаного будинку, цілеспрямовано кинув цей камінь через паркан в напрямку вікна будинку №23, в результаті чого влучив у стіну будинку, від чого камінь розбився та, падаючи вниз, його уламки влучили у неї, чим спричинив їй згідно висновку експерта від 16.11.2016р. рану у ділянці лівого лобового бугра, по одному синцю у нижній третині лівого бугра, по одному синцю у нижній третині лівого плеча і у ділянці лівого колінного суглобу, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. На лікування нею були витрачені грошові кошти на суму 3897,26 грн., з яких вартість ліків - 3517,26 грн., проведено медичне обстеження - 380,00 грн.. Внаслідок закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, її цивільний позов, який був поданий в рамках кримінального провадження, залишений без розгляду. Також позивачка зазначила, що з часу скоєння злочину до теперішнього часу минуло п'ять років, але відповідач навіть не намагався компенсувати їй матеріальну шкоду, тому з урахуванням інфляційних витрат, сума матеріальної шкоди складає 24098,22 грн.. Крім того, своїми протиправними діяннями ОСОБА_3В спричинив їй моральну шкоду, яка виразилась у фізичних та моральних стражданнях, переживанні та хвилюванні за здоров'я. На довгий період вона втратила працездатність, хід життя був повністю порушений. Через дії відповідача вона пережила дуже сильний стрес, тривалий час перебувала в депресії, різко погіршився стан її і так слабкого здоров'я, порушився сон. Незважаючи на те, що після подій минуло багато часу вона переносить постійні душевні та фізичні страждання. Розмір моральної шкоди, заподіяній їй відповідачем з урахуванням всіх обставин вона оцінює в розмірі 50000,00 грн. Просила суд стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 24098,22 грн. та моральної шкоди 50000,00 грн.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що всі ці події відбувалися ще у 2012 році, вона була у дворі, чистила картоплю, а на неї зверху посипалося скло та каміння, її ранило та були побиті два вікна. Камінь попав їй у голову. Вона лікувалася вдома, приймала крапельниці, уколи, пігулки. Також їй було призначено МРТ. На стаціонарному лікуванні вона не була. Розрахунок інфляційних витрат був зроблений по відповідній формулі. Цей будинок, в якому все сталося оформлений на сина, але гроші на купівлю цих вікон давала вона. Просила задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що він не попадав позивачці в голову, вона сиділа в стороні метрів за 7-8, тому вважає, що вимоги по відшкодування матеріальної та моральної шкоди безпідставні. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача - адвокат ОСОБА_4 (ордер серія ХВ № 000102 від 16.02.2018р.) - у судовому засіданні зазначив, що вимоги не обґрунтовані, на відео видно, що позивачці нічого на голову не попало, позивачка зловживає своїми правами, відповідач не є засудженою особою, його дії не є злочином. З матеріалів справи та її пояснень не вбачається, що будинок належить позивачці, тому вона не може вимагати відшкодування по майну. Також на відеозаписах видно, що позивачці нічого не попало, в матеріалах кримінального провадження є дві різні експертизи, всі висновки сфальсифіковані. Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, відповідача та його представника, дослідивши надані матеріали, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Так, з ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області № 310/1875/15-к від 29 березня 2017 року, яка набрала законної сили 06 квітня 2017 року, вбачається, що ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013080130000818 від 13.02.13 за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України у зв'язку зі звільненням останнього від кримінальної відповідальності (а.с.12-14, 121-122).
Також з вищезазначеної ухвали вбачається, що судом встановлено: 23.06.2012 р. приблизно о 06 годині 20 хвилин ОСОБА_3, на невстановленому в ході досудового розслідування автомобілі приїхав до буд. № 23 по вул. Корабельній в м. Бердянськ Запорізької області, де діючи умисно, із хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та проявляючи особливу зухвалість, взяв з землі камінь, який цілеспрямовано кинув через паркан у напрямку вікна будинку № 23 та влучив у нього, внаслідок чого скло у вікні розбилося, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 7816 грн. 88 копійок, після чого ОСОБА_3 на невстановленому в ході досудового розслідування автомобілі з місця вчинення правопорушення зник. Продовжуючи свої хуліганські дії, 23.06.2012 приблизно о 06 годині 35 хвилин ОСОБА_3 повернувся на невстановленому в ході досудового розслідування автомобілі до буд. № 23 по вул. Корабельній у м. Бердянськ, де, діючи умисно із хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, достовірно знаючи про те, що після розбитого ним раніше скла у вікні на території двору житлового будинку вже можуть знаходитись люди, проявляючи особливу зухвалість знову взяв з землі камінь та припускаючи при цьому можливість травмування мешканців вищевказаного будинку, цілеспрямовано кинув цей камінь через паркан в напрямку вікна будинку № 23, в результаті чого влучив у стіну будинку, від чого камінь розбився та, падаючи вниз, його уламки влучили у ОСОБА_2, яка в цей час знаходилась у дворі вказаного будинку, чим спричинив їй згідно висновку експерта №272-КЕ/2016/пп від 16.11.2016 рану у ділянці лівого лобового бугра, по одному синцю у нижній третині лівого плеча і у ділянці лівого колінного суглобу, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За таких підстав суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 своїми діями 23.06.2012 р. приблизно о 06.20 год. взяв з землі камінь, який цілеспрямовано кинув через паркан у напрямку вікна будинку № 23 та влучив у нього, внаслідок чого скло у вікні розбилося, чим завдав ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 7816,88 грн., після чого в цей же день приблизно о 06.35 год. відповідач знову взяв з землі камінь і кинув через паркан в напрямку вікна будинку № 23, в результаті чого влучив у стіну будинку, від чого камінь розбився та, падаючи вниз, його уламки влучили у ОСОБА_2, яка в цей час знаходилась у дворі вказаного будинку, чим спричинив їй рану у ділянці лівого лобового бугра, по одному синцю у нижній третині лівого плеча і у ділянці лівого колінного суглобу, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Тобто ОСОБА_3 своїми діями (розбив вікно) завдав потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 7816,88 грн. (що також підтверджується рахунком № OKNB-191 від 26.06.2012 - а.с.15, квитанцією № 046 від 26.06.2012р. - а.с.141), а також завдав їй тілесні ушкодження - рану у ділянці лівого лобового бугра, по одному синцю у нижній третині лівого плеча і у ділянці лівого колінного суглобу.
Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до приписів ст.ст. 77, 78 ЦПК України докази мають бути належними і допустимими.
Суд вважає, що вимога позивачки про стягнення з відповідача на її користь понесених витрат на лікування в розмірі 3897,26 грн. не підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні вона пояснила, що на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями вона не перебувала, лікувалася вдома, також з доданих нею до позову копій чеків (а.с.16-19) не вбачається, що ці медичні препарати призначалися їй лікарем та у зв'язку з лікуванням отриманих нею 23.06.2012 року тілесних ушкоджень, завданих відповідачем. Тобто позивачкою не надано суду належних доказів про призначення їй курсу лікування, переліку призначених лікарем медичних препаратів, що саме вона понесла ці витрати на купівлю таких медичних препаратів.
Щодо відшкодування понесених ОСОБА_2 витрат у розмірі 380,00 грн. на проведення комп'ютерної томографії головного мозку (квитанція ТОВ «Медлайн Плюс» від 06.07.2012р. - а.с.20), то в цій частині суд вважає вимоги обґрунтованими, оскільки квитанція на таку суму видана саме позивачці, а також з дослідженого у судовому засіданні висновку експерта №272-КЕ/2016/пп від 16.11.2016 (а.с.123-127) вбачається, що лікарем неврологом їй було рекомендовано КТ головного мозку.
Таким чином, вимоги позивачки щодо відшкодування їй відповідачем майнової шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме, визначена в ухвалі суду від 29.03.2017р. завдана потерпілій ОСОБА_2 майнова шкода за розбиті вікна на суму 7816,88 грн. та понесені нею витрати на проведення комп'ютерної томографії головного мозку у розмірі 380,00 грн, а всього на суму 8196,88 грн..
Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При цьому, ч. 3 вказаної статті передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому, іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв'язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено.
Враховуючи, що діями відповідача позивачці було завдано шкоду ще в червні та липні 2012 року, відповідно до положень ч. 3 ст. 22 ЦК України, якою закріплено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, та аналізуючи зміст ч. 2 ст. 1192 ЦК України «реальна вартість втраченого майна на момент розгляду справи», тому з відповідача на користь позивачки на відшкодування завданої майнової шкоди підлягає стягненню визначена судом сума у розмірі 8196,88 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з серпня 2012 року до квітня 2017 року у розмірі 17278,72 грн. (8196,88 грн. х 100,1% х 100,2% х 100,5% х 124,9% х 143,3% х 112,4% х 101,1% х 101% х 101,8%).
Також відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно положень, викладених в ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. п.3.3 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивачки, що внаслідок умисних дій відповідача їй також спричинена моральна шкода через завдані тілесні ушкодження, оскільки вона відчувала фізичний біль, перенесла стрес, хвилювання за здоров'я, тобто було порушено звичний для неї спосіб життя, що вимагало від неї додаткових зусиль для його відновлення, тому враховуючи характер та тривалість страждань позивачки, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з відповідача на користь позивачки у рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди підлягає сума у розмірі 5000,00 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10-13, 19, 76-81, 259, 263-265ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1) на відшкодування матеріальної шкоди з урахуванням індексів інфляції за період з серпня 2012 року до квітня 2017 року суму у розмірі 17278,72 грн. та на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5000,00 грн., а всього - 22278 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят вісім) грн. 72 коп..
В задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15 червня 2018 року.
Суддя ОСОБА_5