Справа № 595/1890/17Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/789/118/18 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.1 ст. 125 КК України
13 червня 2018 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
з участю прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
потерпілого - ОСОБА_8
представника потерпілого - ОСОБА_9
обвинуваченого - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017210060000463 від 28 листопада 2017 року за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_8 на вирок Бучацького районного суду від 7 березня 2018 року,-
Цим вироком:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець с. Ягільниця, Чортківського району, Тернопільської області, житель АДРЕСА_1 , громадянин України, з вищою освітою, одружений, приватний підприємець, не судимий,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Частково задоволений цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 стягнуто з ОСОБА_10 в його користь 5000 моральної шкоди та 2000 грн. витрат на правову допомогу.
Згідно вироку суду, 28 листопада 2017 року приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_10 , який перебував по вул. Торговиця в м. Бучач, Тернопільської області під час конфлікту з ОСОБА_8 , відчуваючи неприязнь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, що полягає у незаконному посяганні на здоров'я, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 та бажаючи їх настання, діючи імпульсивно, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 наніс удар правою рукою в обличчя, а саме в область правого ока чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді одного синця в ділянці нижньої повіки правого ока, які за ступенем тяжкості відносяться до легких.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_8 не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_10 за ч.1 ст.125 КК України, просить вирок суду в частині цивільного позову змінити та стягнути з ОСОБА_10 в його користь заподіяну матеріальну та моральну шкоду в розмірі 52 157 грн. 69 коп. Мотивує тим, що суд безпідставно при вирішенні цивільного позову не врахував ряд обставин та в повному обсязі не задовольнив цивільний позов.
Судом встановлено за яких обставин йому заподіяна матеріальна шкода, обвинуваченим ОСОБА_10 . Зокрема, 28 листопада 2017 року біля 16 год. в м.Бучач по вул.Товговиця, коли він повертався додому на своєму автомобілі Мерседес - Бенц 313 державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_10 перекрив йому дорогу своїм автомобілем, вийшов з нього, підійшов до його автомобіля Мерседес - Бенц, розбив вікно на дверцятах, а потім наніс йому удар по обличчю, а саме в область правого ока. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 не заперечував, що розбив вікно на дверцятах його автомобіля. На підтвердження матеріальної шкоди ним надано звіт № 223 про вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля. Згідно даного висновку розмір збитку становить 1507 грн. 69 коп. Вартість проведеної оцінки становить 650 грн. Всього на суму 2157,69 грн. Оскільки, матеріальна шкода була заподіяна йому внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_10 і він його визнав, відповідно до п.4 ст. 206 ЦПК України, суд повинен був позов задовольнити повністю.
Вважає, що суд невірно визначив розмір заподіяної йому моральної шкоди у 5 000 грн. При цьому не враховано, що подія злочину відбулася 28 листопада 2017 року, а справу розглянуто лише 7 березня 2018 року. Це створювало йому суттєву нервозність. Оскільки обвинувачений ОСОБА_10 , так у нього і не попросив вибачення, це змулило докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя. Те, що злочином йому заподіянні легкі тілесні ушкодження, він дуже перенервувався, переніс нервовий стрес. Після нападу на нього ОСОБА_10 став боятись увечері сам іти додому, боячись нового нападу. Не може завести стосунки із дівчиною, почав комплексувати із-за своєї зовнішності внаслідок побоїв, став більш замкнутим у собі, перестав проявляти ініціативу у роботі. Обвинувачений ОСОБА_10 наніс йому удар у праве око і він з синяком ходив більше місяця, крім того, було розбито скло в автомобілі і осколки попали йому в око, внаслідок чого він переживав щоб не втратити зір. Агресивна поведінка ОСОБА_10 не тільки під час вчинення злочину, а і під час судового слідства зачіпає його честь та гідність, ділову репутацію в громадській думці, порушилися його нормальні життєві зв'язки. У нього є певне коло знайомих, друзів, колег по роботі, думка яких йому не байдужа, а вона з вини стала ОСОБА_10 негативна. Йому морально важко перенести ті пригнічення, які він зазнав від ОСОБА_10 підірвався його авторитет серед колег, знайомих, який йому відновити дуже важко. Існують трудності соціальної адаптації, проблеми з відновленням стосунків з колегами по роботі, знайомими. За таких обставин, суд повинен був збільшити розмір моральної шкоди та врахували судову практику, що склалася про відшкодування за схожих обставин 10 тис. грн. і більше моральної шкоди.
Також, суд стягнув з обвинуваченого ОСОБА_12 витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн., хоча ним понесені витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн. Суд безпідставно залишив поза увагою квитанцію про оплату послуг адвоката на суму 6 000 грн., яка долучена до матеріалів справи і сам ОСОБА_13 цього не заперечував. Суд не врахував, що основне місце роботи адвоката ОСОБА_9 в м. Тернополі та те, що він поніс витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування та судового провадження. Оскільки він не може довести витрати понесені на пальне на автомобіль пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування та судового провадження адвоката, суд повинен був сам взяти до уваги витрати на автобус за середньою ціною на квиток Тернопіль-Бучач 52 грн.. Вважає, що цю інформацію йому не потрібно було доводити у суді, оскільки, вона є загальнодоступною, у ЗМІ чи в інтернеті з нею можна ознайомитися. А тому, вважає, що за чотири судових засідання суд повинен був стягнути з ОСОБА_12 додатково ще 208 грн.
Оскільки, він не працює, то суд також повинен стягнути з обвинуваченого ОСОБА_14 . Його витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять, що становить 221 грн. на досудовому слідстві, і 221 грн. на час судового розгляду на загальну суму 442 грн. Згідно з ухваленим Законом «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата у 2018 році становить з 01.01.2018: у місячному розмірі - 3723 гривні; у погодинному розмірі - 22 грн. 41 коп.
В заперечені на апеляційну скаргу обвинувачений ОСОБА_15 просить апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_8 залишити без задоволення а вирок суду без змін. Мотивує тим що вимоги потерпілого безпідставні і не можуть бути задоволенні оскільки судом першої інстанції повно та всебічно дослідженні обставини зазначенні потерпілим ОСОБА_8 в апеляційній скарзі та суд вірно прийшов до висновку про часткове задоволення цивільного позову, з чим він повністю погоджується.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах:
-міркування прокурора, який просить вирок суду залишити без змін,
-потерпілого ОСОБА_8 , який просить вирок суду в частині відшкодування в його користь моральної та матеріальної шкоди змінити, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 в його користь 52 157 грн. 69 коп. заподіяної йому матеріальної та моральної шкоди,
-представника потерпілого ОСОБА_9 , який просить вирок суду змінити, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 в користь потерпілого ОСОБА_8 заподіяної йому матеріальної та моральної шкоди, відшкодувати витрати на правову допомогу, а всього 52 157 грн. 69 коп.
-захисника ОСОБА_7 , який просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та відшкодування моральної, матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу потерпілого ОСОБА_8 у вказаному ним розмірі, а вирок суду залишити без змін,
-в судових дебатах та в останньому слові обвинуваченого ОСОБА_10 який просить апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_8 залишити без задоволення, відмовити в задоволенні цивільного позову про відшкодування моральної, матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу потерпілого, а вирок суду залишити без змін,
перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_10 підлягає частковому задоволенню таких міркувань.
Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його визнано винуватим за обставин викладених у вироку, правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 125 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється.
Стосовно вирішення заявленого потерпілим ОСОБА_8 цивільного позову, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно вирішив дане питання, задовольнивши його частково.
Cудом першої інстанції мотивовано відмовлено потерпілому ОСОБА_8 у стягненні матеріальної шкоди на загальну суму 2157 грн. 69 коп., пов'язаної з пошкодженням його автомобіля оскільки її заподіяння не пов'язане з обвинуваченням ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 125 КК України, яке суд визнав доведеним. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_10 обвинувачується у тому що від вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 125 КК України, а саме умисно спричинив легкі тілесні ушкодження ОСОБА_8 за встановлених судом обставин. Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_10 не обвинувачувався у пошкодженні майна потерпілого ОСОБА_8 і суд розглянув кримінальне провадження в межах пред'явленого обвинувачення. За таких обставин колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення цивільного позову в частині нанесення обвинуваченим ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_8 матеріальних збитків правильним та погоджується з ним і вважає доводи потерпілого в цій частині безпідставними.
Не підтверджені доказами й вимоги потерпілого ОСОБА_8 про тягнення витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн. Потерпілий та його представник під час судового засідання першої інстанції надали суду витяг з договору від 5 грудня 2017 року про надання правової допомоги на суму 6 000 грн. Та ордер про надання правової допомоги без дати. В судовому засіданні заявили, що акт виконаних робіт не складався. Таким чином, суду не надано доказів, що підтверджували виконання представником потерпілого виконаної роботи та понесених витрати потерпілим ОСОБА_8 в зазначеному розмірі, зокрема: (звітів, акту виконаних робіт, квитанції про їх оплату), як цього вимагає п.48 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 січня 2014 року “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” Суд першої інстанції, за відсутності доказів про понесені потерпілим ОСОБА_8 витрати на правову допомогу вірно прийшов до висновку про часткове задоволення вимог ОСОБА_8 , з чим погоджується колегія суддів.
Вимогу потерпілого ОСОБА_8 про те, що суд самостійно повинен був провести розрахунки понесених ним витрат на правову допомогу колегія суддів до уваги не приймає.
Досліджений в судовому засіданні апеляційного суду наданий представником потерпілого ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_9 акт прийому - передачі наданих послуг від 29 травня 2018 року про виконання вимог угоди про правничу допомогу на суму 42 500 грн. колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у ньому немає підтвердження про виконану роботу на 6 000 грн. Він складений в загальних рисах надання правової допомоги без посилання на час її надання з урахуванням матеріалів кримінального провадження. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України «моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини». Суд першої інстанції вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 в частині стягнення коштів в відшкодування заподіяної моральної шкоди, визначаючи розмір грошового відшкодування не в повній мірі врахував глибину та характер пережитих потерпілим душевних страждань, пов'язаних з протиправними діями обвинуваченого, істотністю вимушених змін у його житті, наслідки, що наступили, та їх невідворотність. А саме в порушенні життєвого ритму, через що погіршились його відносини у побуті, душевні страждання у зв'язку з спричиненням тілесних ушкоджень, що підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами.
Колегія суддів виходячи з вимог розумності та справедливості вважає, що суму стягнення з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_8 грошового відшкодування моральної шкоди слід збільшити з 5000 грн. до 10000 грн. Такий розмір моральної шкоди буде співрозмірним, таким що відповідатиме вищевказаним моральним стражданням та критеріям розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.408 КПК України суд змінює вирок у разі збільшення сум, які підлягають стягненню, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
За таких обставин, апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, а вирок суду в частині стягнення моральної шкоди -зміні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Бучацького районного суду від 7 березня 2018 року, щодо ОСОБА_10 в частині вирішення цивільного позову змінити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 в користь потерпілого ОСОБА_8 10 000 грн. (десять тисяч гривень) моральної шкоди.
В решті вирок Бучацького районного суду від 7 березня 2018 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2