Справа № 2-1218/09
05 березня 2009 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Клімовських С.А.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачкою у нього не склалося, між ними відсутнє взаєморозуміння, що поступово призвело до втрати почуття любові та поваги, у зв'язку з чим подальше збереження сім'ї вважає неможливим. Вони проживають окремо, з 1996 року не підтримують сімейно-шлюбних стосунків.
У попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, проти примирення з відповідачем заперечував та просить шлюб розірвати.
Представник позивача позов підтримала.
Відповідачка позов визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу в попередньому судовому засіданні.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову у попередньому судовому засіданні судове рішення ухвалюється в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 22 жовтня 1994 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничної районної державної адміністрації від 22 жовтня 1994 року (а.с. 7); від шлюбу мають доньку -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів громадянського
стану Залізничного районного управління юстиції у м. Києві 08 липня 2000 року (а.с. 8).
У попередньому судовому засіданні сторони підтвердили, що вони не підтримують шлюбних стосунків, проживають окремо з 1996 року та не ведуть спільного господарства, на примирення не згодні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що збереження сім'ї буде носити формальний характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Керуючись ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 СК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 130, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 жовтня 1994 року відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничної районної державної адміністрації за актовим записом № 643, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 при оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в розмірі 17 гривень на користь держави.
ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.