Справа №2-184/09
02 березня 2009 р. Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Букіній О.М. при секретарі Балагурі О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
«13» листопад 2008 року Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість по договору кредиту.
Свої вимоги мотивує тим, що між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», назву якого змінено на ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/6003/73/17165 від 18.08.2005 року про надання останньому кредиту в сумі 100 908, 00 грн. строком на 60 місяців зі сплатою 16 % річних за користування кредитними коштами.
В забезпечення виконання зобов'язань за договорами кредиту, 18 серпня 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_2 передано у заставу належний йому транспортний засіб : автомобіль марки «Chevrolet Тасшпа», 2005 року випуску, шасі № НОМЕР_1 універсал, реєстраційний № НОМЕР_2, зареєстрований МРЕВ-4 ДАІ ГУ УМВС України в м. Києві «17» серпня 2005 року.
Позивач виконав умови договору кредиту та надав відповідачу кошти.
Між тим, відповідач умов договору кредиту не виконав і станом на «28» жовтня 2008 року заборгував позивачу суму коштів у розмірі 214 214, 50 грн., яка складається з суми непогашеної частини кредиту у розмірі 63 303, 81 грн., заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 30 961, 61, пеня за прострочення сплати кредиту у розмірі 72 964, 76 грн., пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 46 984, 32 грн.
«25» жовтня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.П. вчинено виконавчий напис на договорі застави автомобіля від «18» серпня 2005 року, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору. Відповідно до виконавчого напису пропонувалося задовольнити вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 119 016, 31 грн., з яких сума непогашеної заборгованості за кредитом у розмірі 97 544, 81 грн., заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 2 651, 06, пеня за прострочення сплати кредиту у розмірі 17 063, 89 грн., пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 232, 05 грн., плата за вчинення виконавчого напису у розмірі 1 524,19 грн.
При примусовому виконанні виконавчого напису від «25» жовтня 2006 року, відділом державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ м. Києва з реалізації заставленого майна стягнута сума у розмірі 36 591, 65 грн., яку перераховано на користь позивача.
Враховуючи примусове виконання виконавчого напису представник позивача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просить стягнути з ОСОБА_2 залишок заборгованості за кредитним договором, що складає 82 424, 66 грн., а
також три відсотки річних від прострочення суми заборгованості у розмірі 5 951, 73 грн., а загалом 88 376,39 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав посилаючись на те, що він повернув предмет застави, тобто придбаний ним в кредит автомобіль. Вважає, що повернувши предмет застави у нього немає будь-яких договірних правовідносин з позивачем, а тому нараховану сума заборгованостгне може бути задоволена. В подальшому в судове засідання відповідач не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином , про причини неявки суд до відома не поставив. Суд, вислухавши думку представника позивача вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи, відповідно до ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», назву якого змінено на ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі статуту (а.с.18-22) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/6003/73/17165 від 18.08.2005 року, (а.с.4).
Відповідно до п.1 Кредитного договору предметом даного договору є надання відповідачу ОСОБА_2 кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 100 908,00 грн. зі строком повернення до «18» серпня 2010 року зі сплатою 16 % річних за користування кредитними коштами.
Судом встановлено, що позивач виконав умови договору та надав відповідачу ОСОБА_2 кредит, що підтверджується платіжним дорученням № 3/73/17165 від «18» серпня 2005 року та меморіальним касовим ордером № 3/73/17165 від «18» серпня 2005 року (а.с.7-8).
Як встановлено в судовому засіданні в забезпечення виконання зобов'язань за договорами кредиту, 18 серпня 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_2 передано у заставу належний йому транспортний засіб : автомобіль марки «Chevrolet Tacuma», 2005 року випуску, шасі № НОМЕР_1 універсал, реєстраційний № НОМЕР_2, зареєстрований МРЕВ-4 ДАІ ГУ УМВС України в м. Києві «17» серпня 2005 року (а.с. 41-42), який відповідно до положень ч.3 статті 577 ЦК України було нотаріально посвідчено.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 умов договору кредиту не виконав та не погасив заборгованість по кредиту в повному обсязі.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Згідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи положення ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.9.1 Кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користуванням кредитом, передбачених положенням цього
договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодержателем) зобов'язання, забезпеченого заставою одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Згідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Вказані положення норм чинного законодавства були закріплені і в договорі застави автомобіля укладеного між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та громадянином ОСОБА_2 «18» серпня 2005 року.
В судовому засіданні було встановлено, що «25» жовтня 2006 року у зв'язку з невиконанням відповідача умов кредитного договору, приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Авдієнком В.П. було вчинено виконавчий напис на договорі застави автомобіля від «18» серпня 2005 року (а.с.43-44). Як вбачається з наявного в матеріалах справи виконавчого напису, станом на день вчинення виконавчого напису заборгованість відповідача булла визначена наступним чином: заборгованість по кредиту за період з 28.11.2005 року по 30.09.2006 року в сумі 97544, 40 грн; заборгованість по відсоткам за період з 29.08.2006 року по 30.09.2006 року в сумі 2651, 06 грн., заборгованість за несвоєчасне виконання зобов»язань по кредиту за період з 29.08.2005 по 30.09.2006 року в сумі 17063, 89 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов»язання за відсотками за період з 29.08.2006 року по 30.09.2006 року, витрати за вчинення виконавчого напису в сумі1524, 91 грн., а всього 119016, 31 грн.
При примусовому виконанні виконавчого напису від «25» жовтня 2006 року, відділом державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ м. Києва з реалізації заставленого майна стягнута сума у розмірі 36 591, 65 грн., яку перераховано на користь позивача, що підтверджується зведеним кредитовим меморіальним ордером № 14 від «15» липня 2008 року на суму 1 321, 91 грн., зведеним кредитовим меморіальним ордером № 15 від «15» липня 2008 року на суму 1 329, 15 та зведеним кредитовим меморіальним ордером № 16 від «15» липня 2008 року на суму 33 940, 59 грн.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 не виконано умови кредитного договору № 014/6003/73/17165 від 18.08.2005 року, суд приходить до висновку про стягнення відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 82 424, 66 грн., що складається з суми непогашеної заборгованості за кредитом у розмірі 63 603, 81 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитом у розмірі 17 063, 89 грн., пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 232, 05 грн., плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 1 524,19 грн.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення заборгованості по кредиту з урахування штрафних санкцій за період з 25.10.2006 року по 12.12.2008 року в сумі-3524, 74 грн., з 11.07.2008 року по 12.12.2008 року в сумі 2426, 99 грн., а всього 5951, 73 грн. суд вважає , що в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Стягнення вказаної суми суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки на момент вчинення виконавчого напису було повністю визначена заборгованість відповідача перед позивачем. В той же час, позивачем необгрунтовано в судовому засіданні правові підстави для стягнення пені всього в сумі 5951, 73 грн. з відповідача після закриття виконавчого провадження та вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума державного мита в розмірі 824,25 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30 грн., а всього 854,25 грн.
Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 572, 577, 589, 610, 611, 625, 651, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції» суму заборгованості за кредитом у розмірі 82 424, 66 грн., державне мито в розмірі 824, 25 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30 грн., а всього 83278,91грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.