Справа № 2-а-57/09
24 лютого 2009 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Клімовських С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДАІ Солом'янського району м. Києва Дідика Віталія Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про визнання протиправною та скасування постанови № АА048187 від 21 грудня 2008 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України за порушення правил зупинки.
Свої вимоги мотивує тим, що 21 грудня 2008 року, керуючи автомобілем марки «Сузукі», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зупинився на Севастопольській площі в м. Києві. Не заперечує, що зупинився в забороненому місці. Зазначає, що це була вимушена зупинка, він дотримався всіх вимог правил дорожнього руху для таких випадків, під час зупинки його транспортний засіб не заважав руху інших автомобілів і пішоходам. Поза увагою працівників ДАІ залишились причини такої зупинки. Разом з ним в автомобілі перебувала його дитина, якій під час руху стало погано. За таких обставин, він змушений був терміново зупинися і на певний час залишити транспортний засіб на дорозі. Вважає, що на такий випадок розповсюджується дія п. 15.14 Правил дорожнього руху - вимушена зупинка.
Просить суд прийняти постанову, якою визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення щодо порушення ним правил зупинки.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали. Пояснили суду, що дійсно 21 грудня 2008 року ОСОБА_1 зупинився на Севастопольській площі в м. Києві в зоні дії знаку «Зупинку заборонено». Спустився разом з дитиною, яка погано себе почувала, у підземний перехід, де придбав серветки. Був відсутній 5-10 хвилин. Його автомобіль нікому не заважав.
Відповідач - старший інспектор ДАІ Соломянського району м Києва Дівдик В.М. у судове засідання не зявився, про час та місце розгялду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника, покази свідка, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення (серія АД № 198889) від 21 грудня 2008 року ОСОБА_1 21 грудня 2008 року о 12 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем марки «Сузукі» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на Севастопольській площі в м. Києві не виконав вимогу дорожнього знака 3.34 «Зупинка заборонена» і здійснив стоянку.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення (серія АА № 048187) від 21 грудня 2008 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України (а.с. 5).
Вважаючи зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач посилається на свої пояснення та покази свідка.
Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Позивач не оспорює, що зупинив автомобіль в зоні дії знака «Зупинка заборонена», проте вважає, що така зупинка була вимушеною.
Відповідно до п. 15.14 Правил дорожнього руху у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.
ОСОБА_1 зазначив, що вимоги ПРД він виконав - аварійну світлову сигналізацію ввімкнуві. Його транспортний засіб руху інших автомобілів не заважав.
Разом з тим, будь-яких доказів вимушеної зупинки автомобіля ні позивач, ні його представник суду не надали.
Посилання не те, що автомобіль ОСОБА_1 не заважав іншим учасникам дорожнього руху, суд не вважає достатнім для задовлення позову. Сам факт встановлення дорожнього знаку, що забороняє зупинку, спрямовиний на звільнення додаткової смуги руху для автомобілів.
Допитаний судом свідок ОСОБА_4 показав суду, що знає позивача, оскільки вони жувуть поруч. 21 грудня 2008 року він бачив, як ОСОБА_1 разом з дитиною спускався у пішохідних перехід на Севастопольській площі та через невеликий проміжок часу повернувся до автомобіля. Після цього до нього підішли працівники ДАІ.
Суд вважає, що покази свідка та особисті пояснення позивача не є доказом необхідності вимушеної зупинки в зоні дії забороняючого знаку.
З огляду на наведене, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову.
Керуючись пунктами 8.4, 15.14, підпунктом 3.34 додатку № 1 до Правил дорожнього руху Постанови Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 Про Правила дорожнього руху, ст. 288 КпАП України, статтями 9, 11, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд,-
постановив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання „протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.