Рішення від 15.06.2018 по справі 152/378/18

Справа № 152/378/18

2/152/214/18

РІШЕННЯ

іменем України

15 червня 2018 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - Войнаровського І.В.,

за участі:

секретаря - Палій М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини,

УСТАНОВИВ:

15 березня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач) про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що в 2009 році позивач та відповідач почали зустрічатись, а з травня 2012 року почали проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Під час спільного проживання 21 грудня 2012 року у сторін народився син ОСОБА_4.

Батьком дитини є відповідач, однак оскільки сторони не перебували в зареєстрованому шлюбі, відомості про батька в свідоцтві про народження записано на підставі ст. 135 СК України, тобто за вказівкою матері. Відповідач після народження дитини постійно спілкувався з сином, надавав матеріальну допомогу, брав участь у його вихованні.

З січня 2014 року позивач та відповідач припинили спільне проживання, оскільки відповідач переїхав на постійне проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1.

На теперішній час ОСОБА_3 перестав піклуватись про дитину, не приймає участі у його вихованні, матеріальної допомоги не надає. Добровільно матеріальної допомоги відповідач не надає, хоча має таку можливість, оскільки офіційно працює в ДП «Тульчинське ЛМГ».

Враховуючи вкладене, позивач просить визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, матір'ю якого є ОСОБА_1 та стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з для подачі позовної заяви до суду і до повноліття дитини.

У судове засідання позивач не з'явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позову наполягає (а.с. 64).

Відповідач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про визнання позову (а.с. 62).

Розглянувши документи та матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши усі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

21 грудня 2012 року народився ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії І-АМ № 243261 (а.с. 8). Батьками дитини записані ОСОБА_6 та ОСОБА_1.

Відповідно до Витягу є Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00019667179 від 27 лютого 2018 року відомості про батька в свідоцтві про народження записано відповідно до ст. 135 СК України, тобто за вказівкою матері (а.с. 10).

Згідно довідки виконавчого комітету Зведенівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області № 203 від 26 лютого 2018 року ОСОБА_5 проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її повному матеріальному утриманні (а.с. 9).

Установленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст. 51 Конституції України, статей 125, 128, 180-184, 191 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини чи за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визначене за рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'євлений матір'ю.

За приписами ч. 4 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно за частини першої ст. 135 цього Кодексу.

Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.

Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За правилами ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволенні позову - на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесено документально підтвердженні судові витрати на надання правничої допомоги в сумі 4 500 грн, що підтверджується актом приймання-передачі наданих юридичних послуг та квитанцією до прибуткового касового ордера № 020618 від 15 червня 2018 року (а.с. 65, 66).

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 батьком дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, матір'ю якого є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки с. Зведенівка Шаргородського району Вінницької області, вул. Шевченка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини усіх його видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, з наступною індексацією зазначеного розміру відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року в редакції Закону від 06 лютого 2003 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки с. Зведенівка Шаргородського району Вінницької області, вул. Шевченка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Войнаровський

Попередній документ
74747910
Наступний документ
74747912
Інформація про рішення:
№ рішення: 74747911
№ справи: 152/378/18
Дата рішення: 15.06.2018
Дата публікації: 21.06.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шаргородський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин