18 червня 2018 року м. Київ
Справа № 760/23291/14-ц
№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/5741/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т.О. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2014 року, ухвалене під головуванням судді Букіної О.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про виселення,
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Відповідно до п.п. 8, ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2014 року позов задоволено (т.1, а.с.73-74).
Виселено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з житлового будинку №3 по вул. Андрія Головка в м. Києві.
Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 121, 80 грн. з кожного.
Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 121, 80 грн. з кожного.
Рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва від 20 січня 2016 року апеляційну скаргу задоволено, заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виселення (т.1, а.с.224-227).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 березня 2016 року відкрито касаційне провадження у даній справі (т.2, а.с.21).
Відповідно до п. 4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України №2147- VIII від 03 жовтня 2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2018 року касаційну скаргу позивачів задоволено, рішення Апеляційного суду міста Києва від 20 січня 2016 року скасовано, заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва залишено в силі (т.2, а.с.41-44).
Не погоджуючись із заочним рішенням суду, 12 червня 2018 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу та одночасно порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зупинення дії заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2014 року.
Ознайомившись з матеріалами справи та апеляційною скаргою, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Частиною 2 статті 358 ЦПК України встановлені лише два випадки подачі апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст.358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 8 Постанови Пленуму № 12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, …, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
Отже, суд апеляційної інстанції може захистити право особи, яка не брала участі у справі, лише у разі якщо суд першої інстанції вирішив питання про її права та обов'язки. Відсутність хоча б однієї з умов надання судового захисту суб'єктивного права виключає можливість задоволення матеріально-правових вимог особи. Інше б суперечило основному завданню цивільного судочинства, - захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. ст. 1, 3 ЦПК (у редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення), ст.ст. 2, 4 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року), ст. ст. 15, 16 ЦК, абз. 2 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у справі за №6-885цс15, а саме, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте, ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.
ОСОБА_2 є власником ? частини спірного житлового будинку №3 по вул. Андрія Головка в м. Києві на підставі договору дарування від 29 жовтня 2013 року. Участь у розгляді даної справи не приймала.
В апеляційній скарзі зазначала, що оскаржуваним рішенням було встановлено, що ? частина спірного житлового будинку належала на момент слухання справи ОСОБА_7, що не відповідає дійсності, та на її думку, є порушенням її права, як особи, яка не була залучена до участі у розгляді справи.
Будь-якого іншого обґрунтування, що оскаржуване рішення зачіпає її права та обов'язки апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить.
Таким чином, оскаржуване ОСОБА_2 заочне рішення стосовно останньої не ухвалювалося, не зачіпає її законних прав та інтересів, а, зважаючи на предмет позову та зміст ухваленого рішення, не несе для неї будь-яких несприятливих наслідків.
З урахуванням вищевикладеного, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2014 року слід відмовити.
В зв'язку з тим, що суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, клопотання про поновлення строку та про зупинення дії заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2014 року підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргоюОСОБА_2 на заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2014 року, ухвалене під головуванням судді Букіної О.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про виселення, відмовити.
Роз'янити ОСОБА_2, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачений нею за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1 057, 50 грн., згідно квитанції № 1 від 12 червня 2018 року, підлягає поверненню, у разі подання відповідного клопотання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя Т.О. Невідома