апеляційне провадження: 22-ц/796/1838/2018
08 червня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі судді Білич І.М., вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року, постановлену під головуванням судді Усатової І.А.
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до першого проректора НТУУ КПІ Якименка Юрія Івановича про скасування наказу Першого проректора НТУУ «КПІ» ім. Сікорського - Якименка Юрія Івановича № 2061-с про відрахування ОСОБА_1 з університету за невиконання навчального плану.
У листопаді 2017 року позивач із урахуванням уточнених позовних вимог подав до суду позов, де ставив питання: скасувати наказ Першого проректора НТУУ «КПІ» ім. Сікорського Якименка Юрія Івановича № 2061-е про відрахування ОСОБА_1 з університету за невиконання навчального плану, як незаконний і навмисно створений з метою прикриття дискримінаційних і корупційних зловживань керівництва НТУУ КПІ.
Представником позивача також було подано заяву про забезпечення позову шляхом негайного зупинення дії наказу Першого проректора НТУУ «КПІ» про відрахування ОСОБА_1 з університету та виселення з гуртожитку.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_3 було відмовлено в клопотанні про забезпечення позову по вказаній цивільній справі.
Не погоджуючись із ухвалою суду позивач та представник позивача подали апеляційні скарги де ставили питання про її скасування та постановлення нової, якою заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі. Вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 січня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків, а саме: надання копії апеляційної скарги з додатками до неї у відповідності до кількості учасників справи та оригінал доказів оплати суми судового збору або докази звільнення від сплати судового збору.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 усунув недоліки визначені ухвалою апеляційного суду, апеляційним судом за його апеляційною скаргою було відкрито провадження, справу призначено до розгляду.
До теперішнього часу вказані в ухвалі суду вимоги відповідачем виконано не було. Поштові повідомлення адресовані за місцем перебування ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 поверталися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У статті 356 ЦПК України законодавець закріпив вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Аналіз зазначених норм процесуального права зумовлює висновок, що суддя апеляційної інстанції, установивши, що апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог статті 356 ЦПК або що не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє особу, яка подала апеляційну скаргу, і надає їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Якщо ж особа, що подала апеляційну скаргу, відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги визначені в статті 356 ЦПКК, сплатить суму судового збору, апеляційна скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше вона вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.
Відповідно про залишення апеляційної скарги без руху або про повернення скарги суддя постановляє ухвалу.
Таким чином саме звернення особи до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою не спричиняє безумовного відкриття провадження у справі та початку стадії розгляду апеляційної скарги. Адже суддя, відкриваючи апеляційне провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала скаргу, порядку здійснення права на звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду зі скаргою є залишення її без руху або її повернення у разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене, суддя апеляційної інстанції може вирішити питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК відсутні винятки з указаного порядку.
Відповідно до п.116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою « судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Таким, чином як суд апеляційної інстанції, так і особа, яка подала заяву, наділені низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, у разі подання особою апеляційної скарги з порушенням вимог ст. 356 ЦПК або без сплати судового збору за подання скарги суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення заяви без руху із зазначенням її недоліків.
Проте законодавець не покладає на суд апеляційної інстанції обов'язку повторно постановити ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху в разі повернення листа з такою ухвалою у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Водночас строк зберігання поштового відправлення один місяць дає можливість особі, яка подала апеляційну скаргу вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд ( рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб які беруть участь у справі. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, що стосується його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно п. 1, 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оскільки особа що подала апеляційну скаргу з моменту її подачі не отримує поштову кореспонденцію, яка направляється за адресою визначеною саме скаржником, а також не надала до суду доказів у разі зміни місця свого перебування, та беручи до уваги, що скаржник в розумні інтервали часу має сам вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження суд вважає, що апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути заявнику.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.185, ст. 357 ЦПК України, п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - У111, п. 8 розділу Х111 «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону № 2147 - У11 від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року вважати неподаною та повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя І.М. Білич