Справа № 11-cc/796/3132/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
11 червня 2018 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 31 травня 2018 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,
підозрюваної - ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 31.05.2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_8 та продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 12 год. 30 хв., 07.07.2018 року включно, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296, ч. 2 ст. 187 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_6 подав в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 31.05.2018 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем її проживання у АДРЕСА_2 та покласти на підозрювану відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України процесуальні обов'язки.
В обґрунтування поданої в інтересах підозрюваної апеляційної скарги, захисник посилається на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України в клопотанні слідчого за наявності доданих до нього документів відсутні.
Зокрема, підозрювана ОСОБА_11 співпрацює з органами досудового розслідування, у вчиненому щиро розкаялася, надає всю необхідну інформацію щодо встановлення учасників кримінального правопорушення, надала наявні у неї речові докази. Остання має міцні соціальні зв'язки, за станом здоров'я змушена щоденно приймати дорогі ліки, які вона безкоштовно отримує, на даний час, від держави, крім того потребує по життєвого диспансерного нагляду лікарів в інституті ім. " ОСОБА_12 " для уточнення та коригування доз медичних препаратів, є інвалідом першої групи пункту Б, інвалідність з дитинства.
ОСОБА_7 , як зазначає захисник, не приймала безпосередньої участі у нанесенні потерпілому тілесних ушкоджень, а лише знімала на фотоапарат кримінальне правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора та представників потерпілого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, Слідчим відділом Подільського УП ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100070001758, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.05.2018 pоку, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 187 КК України.
Орган досудового розслідування зазначає, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.05.2018 року приблизно о 19.35 год. разом із ОСОБА_13 , невстановленою особою жіночої статі на ім'я ОСОБА_14 та двома невстановленими особами чоловічої статі знаходились за адресою: АДРЕСА_3 . В цей час на протилежній стороні вулиці вони помітили раніше не знайомого ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який йшов в футболці із національною українською символікою. В цей момент у ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , невстановленої особи жіночої статі на ім'я ОСОБА_14 та двох невстановлених осіб чоловічої статі у зв'язку із тим, що на думку останніх, ОСОБА_15 притримується відмінних від них політичних поглядів, виник злочинний умисел на вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. Діючи з метою показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження ОСОБА_15 як громадянина України шляхом завдання йому фізичного болю та тілесних ушкоджень, публічно, у громадському місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій із спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_15 із застосуванням предметів заздалегідь пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень, а саме, ножа, молотка та балончика сльозогінного газу, ОСОБА_7 . ОСОБА_17 , невстановлена особа жіночої статі на ім'я ОСОБА_14 та двоє невстановлених осіб чоловічої статі вступили між собою у злочинну змову, при цьому заздалегідь розподіливши між собою злочинні ролі кожного з учасників. Відповідно до розподілених ролей, ОСОБА_17 та двоє невстановлених осіб чоловічої статі мали одягнути маски на обличчя та із застосуванням предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень вчинити напад на потерпілого, завдаючи йому удари, а ОСОБА_7 та невстановлена особа жіночої статі на ім'я ОСОБА_14 мали перебувати поруч, створюючи чисельну перевагу та здійснюючи відеозйомку нападу на ОСОБА_15 . Далі, прослідкувавши за ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та двоє невстановлених осіб чоловічої статі надягнувши на обличчя балаклави, а ОСОБА_7 та невстановлена особа жіночої статі на ім'я ОСОБА_14 в свою чергу взявши камеру, почали знімати на відео здійснення нападу на ОСОБА_15 . Так, перебуваючи за адресою, м. Київ, вул. Костянтинівська 59/5, приблизно о 19:38 год., перебуваючи на проїзній частині дороги, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи реальну небезпеку власних дій, демонструючи зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_17 та двоє невстановлених осіб чоловічої статі напали на ОСОБА_15 та почали спричиняти йому удари ножем, розпилювати сльозогінний газ, намагатись вдарити молотком по рукам та тулубу, а ОСОБА_7 та невстановлена особа жіночої статі на ім'я ОСОБА_14 почали знімати на відео здійснення нападу на ОСОБА_15 . Після завдання потерпілому ударів, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_13 , невстановленою особою жіночої статі на ім'я ОСОБА_14 та двома невстановленими особами чоловічої статі зникли з місця вчинення кримінального правопорушення.
06.05.2018 року ОСОБА_11 була затримана в порядку ст. 208 КПК України, о 14.30 год. (фактичне затримання - 06.05.2018 р. о 12.30 год.)
07.05.2018 p. ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 та ч.2 ст.187 КК України.
08.05.2018 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05.06.2018 року 12.30 год. включно.
29.05.2018 року слідчий СВ Подільського УП ГУ НП ОСОБА_10 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_8 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження щодо ОСОБА_11 , строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 07.07.2018 року.
31.05.2018 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва клопотання було задоволено.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання слідчого, слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 та ч.2 ст.187 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики незаконного впливу на потерпілого та свідків, переховування від органів досудового розслідування продовжують існувати, крім того, остання після вчинення кримінального правопорушення за вказівкою іншого співучасника покинула територію м. Києва та переховувалася у м. Харкові.
Також, слідчий суддя місцевого суду дослідив доводи клопотання слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_7 під вартою.
Для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, а саме: витребування медичної документації, яка стосується лікування потерпілого ОСОБА_15 , призначення судової - медичної експертизи для встановлення ступеню тяжкості отриманих тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_15 , отримання технічного аналізу роздруківок та моніторингу з'єднань, які здійснювались під час вчинення кримінального правопорушення.
При цьому слідчий суддя врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , всупереч доводам захисника, врахував дані про особу підозрюваної та ті обставини, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані слідчі дії, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили більш м'яким запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Врахувавши встановлені підстави, а також конкретні обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя постановив правильне рішення, не визначивши ОСОБА_7 , заставу в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України, врахувавши як встановлені під час розгляду клопотання ризики так і те, що остання підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_7 , перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_7 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Доводи захисника про недоведеність передбачених ст. 177 КПК України ризиків стороною обвинувачення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються матеріалами судового провадження.
Слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 31 травня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_8 та продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 12 год. 30 хв., 07.07.2018 року включно, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4