Справа № 11-cc/796/1906/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
12 квітня 2018 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 березня 2018 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в місті Києві ОСОБА_9 , яке погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , та продовжено строк тримання під вартою до 18 квітня 2018 року включно, з визначенням застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 123340 гривень, щодо
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно з ухвалою суду першої інстанції, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 зазначеного кримінального правопорушення, необхідність проведення слідчих та процесуальних дій, направлених на завершення досудового розслідування, а також наявні ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і які на момент розгляду клопотання старшого слідчого про продовження строку тримання під вартою не зменшилися. У зв'язку з цим слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу.
Не погоджуючись з таким рішенням, підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_8 стверджує, що повідомлена йому підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є не обґрунтованою. Також підозрюваний зазначає, що у зв'язку із тримання під вартою стан його здоров'я значно погіршився.
Захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зокрема, апелянт зазначає, що старшим слідчим при поданні до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою було допущено ряд грубих порушень, які слідчим суддею під час розгляду вказаного клопотання були визнані, як технічні помилки, однак, як вважає захисник, клопотання не може містити таких помилок, оскільки вони впливають на прийняття рішення по суті клопотання. На думку автора апеляції, старшим слідчим та прокурором не було доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також не доведено обставин, які свідчать про недостатність застосування щодо ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. При цьому автор апеляції звертає увагу, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання, не офіційно працює та має джерело доходів, одружений, а також на утриманні у нього перебуває малолітня дитина. Крім того, апелянт стверджує, що підозрюваний потребує медичної допомоги та постійного медичного нагляду в умовах амбулаторного лікування. Також захисник вважає, що слідчим суддею не було враховано майновий стан підозрюваного ОСОБА_8 і визначено останньому непомірний розмір застави.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110030006326 від 26 грудня 2016 року за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
18 листопада 2017 року о 14 год. 05 хв. ОСОБА_8 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
19 листопада 2017 року ОСОБА_8 було повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
20 листопада 2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва щодо ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 128000 гривень, який в подальшому було продовжено, останній раз до 16 березня 2018 року включно, з визначенням застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 123340 гривень.
12 лютого 2018 року постановою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_14 було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до п'яти місяців.
14 березня 2018 року (клопотання датоване 12 березня 2018 року) старший слідчий СУ ГУ НП в місті Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою до п'яти місяців, тобто до 18 квітня 2018 року. Це клопотання мотивовано тим, що у провадженні потрібно виконати значний обсяг слідчих та процесуальних дій, необхідних для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу на більш м'який відсутні, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
15 березня 2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва дане клопотання старшого слідчого було задоволено та продовжено ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 18 квітня 2018 року включно, з визначенням застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 123340 гривень.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису судового засідання, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч ствердженням підозрюваного і захисника, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи підозрюваного і його захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри слід визнати безпідставними.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, а також з огляду на характер і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Зокрема, докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, та обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, всупереч ствердженням апелянтів, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто заявлені у клопотанні старшого слідчого ризики є реальними і з часу застосування щодоОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час. Тому слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеним ризикам.
Таким чином, доводи захисника про відсутність у цьому кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, слід визнати непереконливими.
В сукупності із вищенаведеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 , та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які містяться посилання в апеляційних скаргах.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, причому саме до 18 квітня 2018 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів, а також у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України визначив підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 123340 гривень, виходячи з положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 березня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в місті Києві ОСОБА_9 , погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , та продовжено строк тримання під вартою до 18 квітня 2018 року включно, з визначенням застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 123340 гривень, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,- залишити без змін, а апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4