Ухвала
18 червня 2018 р.
м. Київ
справа № 137/1067/16
провадження № 51-2054ск18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 про відвід суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у межах перегляду ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року,
встановив:
У заяві ОСОБА_4 порушує питання про відвід суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 при розгляді його клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження вказаних судових рішень. В обґрунтування заяви вказує, що, на його думку, зазначена колегія суддів є упередженою, оскільки намагається приховати факт його незаконного тримання під вартою та незаконного затримання.
Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Одеського обласного суду від 26 квітня 1999 року та ухвали Верховного Суду України від 09 вересня 1999 року щодо нього.
Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 12 вересня 2017 року вказану ухвалу залишив без змін.
Ухвалою Верховного суду (далі - Суд) у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 29 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_4 через її невідповідність вимогам ст.427 КПК України залишено без руху і встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів із дня її отримання. Також було роз'яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
У межах цього строку засуджений повторно звернувся до суду касаційної інстанції, проте вимог зазначеної статті не дотримався, указаних в ухвалі недоліків не усунув. Тому ухвалою Суду від 23 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_4 разом із усіма доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України.
19 березня 2018 року ОСОБА_4 знову звернувся до суду касаційної інстанції з питанням перевірки постановлених судових рішень щодо нього у касаційному порядку, подавши також клопотання про поновлення строку їх касаційного оскарження.
Ухвалою Суду від 23 березня 2018 року у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку касаційного оскарження відмовлено, а касаційну скаргу разом із усіма доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України.
12 квітня 2018 року ОСОБА_4 знову звернувся до суду касаційної інстанції з питанням перевірки постановлених судових рішень щодо нього у касаційному порядку, подавши також клопотання про поновлення строку їх касаційного оскарження.
Ухвалою Суду від 16 квітня 2018 року у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку касаційного оскарження відмовлено, а касаційну скаргу разом із усіма доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України.
Обговоривши наведені у заяві доводи, Суд вважає, що заява про відвід задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Статтею 76 вказаного Кодексу передбачено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Заявлений ОСОБА_4 відвід не містить жодних даних, які б свідчили про наявність підстав відводу, що передбачені зазначеними нормами кримінального процесуального закону, та обґрунтованих доводів про упередженість суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
На підставі викладеного та керуючись статтями 75, 76, 80, 81 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у задоволенні заяви про відвід суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3