Справа № 360/510/18
06 червня 2018 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді Міланіч А.М.
при секретарі - Хоменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі заяви відповідача від 28 травня 2013 року № б/н йому банком було надано кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідач умови зазначеного кредитного договору належним чином не виконував і станом на 12 листопада 2017 року його заборгованість склала 20 338,92 грн.
Оскільки відповідач умови вказаного кредитного договору належним чином не виконує, то просив стягнути з нього на свою користь заборгованість за цим кредитним договором у розмірі 20 338,92 грн. та судові витрати.
28 березня 2018 року було відкрито провадження в даній справі, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі документами.
Ухвалою суду від 12 квітня 2018 року, за клопотанням відповідача, було ухвалено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження, замінивши засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, відповідачу роз»яснено його право не пізніше 10 травня 2018 року подати до суду відзив на позов.
18 квітня 2018 року відповідач подав до суду відзив на позов, яким просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що у позовній заяві не обґрунтовано наявності в нього /відповідача/ боргу перед банком. Так, він /відповідач/ дійсно отримував карту «ПриватБанку», оскільки брав телефон під виплату, яку здійснив у повному обсязі. Після чого він звернувся до ПриватБанку з проханням надати йому кредит для придбання побутової техніки, і його прохання було задоволено, в результаті чого він /відповідач/ купив чотири товари в кредит за які також здійснив обумовлені виплати. Відповідно якщо б у нього малася заборгованість по першому кредиту, то банк відмовив би йому у наданні інших трьох кредитів. Всі кредитні заборгованості, які він /відповідач/ мав перед позивачем, він погасив. Крім того, вважав, посилаючись на положення ч. 2 ст. 258 ЦК України, що позовні вимоги про стягнення штрафу, пені, є незаконними.
04 травня 2018 року позивач надав відповідь на відзив, якою вважав заперечення відповідача щодо позову безпідставними, а позовні вимоги обґрунтованими, на підтвердження яких додатково надав виписку по рахунку, фото клієнта з карткою.
Заперечення на відповідь на відзив відповідач не надав.
В судове засідання позивач свого представника не направив, просив справу розглядати без його участі.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, щодо його задоволення заперечував, посилаючись на викладені у відзиві на позов доводи.
Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 28 травня 2013 року відповідачем ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, якою він /відповідач/ виявив бажання оформити на своє ім»я платіжну картку /а.с. 10/.
Як зазначив ПАТ КБ «Приватбанк» у позовній заяві, з метою отримання банківських послуг відповідач підписав вказану заяву № б/н від 28 травня 2013 року, згідно якої отримав від банку кредит на суму 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором вбачається, що останній черговий платіж по сплаті кредитного боргу відповідач здійснив 04 травня 2017 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за цим кредитним договором, яка станом на 12 листопада 2017 року становить 20338,92 грн. та складається з: 6508,96 грн. - заборгованість за кредитом, 5614,86 грн. - заборгованість за процентами, 6770,39 грн. - пеня, 1444,71 грн. - заборгованість по судовим штрафам /а.с. 7-8/.
Як вбачається з копій Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку /а.с. 11-45/, будь-які підписи відповідача на даних витягах відсутні.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Виходячи з правового аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що представлені банківською установою умови, правила та тарифи надання кредиту не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки такі умови/правила не містять підпису позичальника /відповідачки/, як сторони правочину, крім того, судом не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці умови/правила/тарифи містили в момент підписання заяви відповідачкою заявлені банківською установою розміри та підстави для нарахування відсотків, комісії та пені, або ж в подальшому такі умови/правила/тарифи не змінювались.
Така правова позиція також висловлена Верховним Судом України у справах № 6-16цс15, № 6-698цс15, № 6-757цс15.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-2320цс16, посилання на внутрішні документи банку (правила, положення і т. д.), які не були підписані позичальником як додаток до договору і які містять умови надання, користування банківським кредитом, не мають юридичного значення та юридичних наслідків. Такі документи не є частиною договору і не можуть бути використані судами про визнання умов кредитного договору, зокрема порядку його повернення, оскільки не можливо ідентифікувати, чи саме з цими умовами та правилами погоджувався позичальник, при отриманні банківської карти.
Зважаючи на вказану правову позицію та обставини справи, суд не приймає посилання позивача на існування Умов і Правил надання банківських послуг та Витягу Тарифів з обслуговування кредитних карт «Універсальна», які не підписані позичальником, і відповідно не вважає їх складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.
Крім того, суд вважає, що не може бути належним і допустимим доказом у справі вказаний розрахунок заборгованості за кредитним договором, складений банком станом на 12 листопада 2017 року, так як він не підтверджує існування боргу у відповідача, оскільки банком не доведено факту погодження між сторонами при укладенні договору підстав та умов нарахування відсотків, сплати комісії та пені, і відповідно відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» таких нарахувань, а надана позивачем виписка по рахунку, як первинний документ, судом не приймається до уваги, так як вона не містить обов»язкових реквізитів, визначених ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, назви документу, назви підприємства від імені якого складено документ, дати складання, підпису, посади та інших даних особи, яка оформляла даний документ.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи викладене, оскільки суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність заборгованості відповідача перед банком, що сам він заперечує, то підстав для задоволення позову не вбачається, а тому суд вважає за необхідне в позові відмовити.
Керуючись ст. 207,526,625 ЦК України, ст. 10-13,81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
В позові Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Апеляційного суду Київської області.
Повне рішення суду складено 18 червня 2018 року.
Головуючий-суддяА.Міланіч