Справа № 360/1745/17
24 травня 2018 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді Міланіч А.М.
при секретарі - Хоменко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який в процесі розгляду справи уточнив, мотивуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачкою перебували в зареєстрованому шлюбі з 3 серпня 2002 року, який було розірвано за рішенням Бородянського районного суду Київської області від 23 травня 2017 року, фактично шлюбні відносини між ними були припинені з 10 серпня 2016 року.
За час перебування у шлюбі в 2004 році їм (сторонам) була передана безоплатно з державної власності земельна ділянка площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1, яка була оформлена на ім'я відповідачки.
На даній земельній ділянці в період шлюбу вони (сторони) побудували житловий будинок, збудували альтанку та питний колодязь, висадили фруктовий сад, огородили ділянку парканом. Правоустановлюючі документи на цей будинок також були оформлені на ім'я відповідачки.
Крім того, сторонами за час шлюбу були придбані автомобілі ВАЗ 2110, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, який оформлений на ім'я ОСОБА_2 та знаходиться у її користуванні, та автомобіль «HYUNDAI ACCENT», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на який видано на його (позивача) ім'я та знаходиться в його користуванні.
Вказаний автомобіль «HYUNDAI ACCENT» було придбано ним (позивачем) за кредитні кошти і погашення даного кредиту здійснюється ним.
В добровільному порядку сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу вказаного майна, яке є спільною сумісною власністю їх подружжя.
Тому просив в порядку розподілу майна подружжя сторін визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, ? частину земельної ділянки площею 0,12 га за тією ж адресою, виділити йому автомобіль «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_2, стягнувши з нього на користь відповідачки 27 669,05 грн. компенсації, відповідачці виділити автомобіль ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1.
ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1 та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 9 січня 2018 року, просила збільшити її частку в спільному майні в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив дії, які принесли шкоду інтересам сім'ї, зокрема, без її дозволу здійснив вивіз та приховав спільне майно подружжя, яке використовує на свій розсуд і не в інтересах сім'ї, а також враховуючи те, що неповнолітній син сторін проживає з нею, визнати за нею в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на ? частини житлового будинку АДРЕСА_1, ? частину автомобіля «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобіль ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1. За ОСОБА_1 просила визнати право власності на ? частину вказаного будинку та ? частину автомобіля, а також на автомобіль ВАЗ 21063-06, який зареєстрований за відповідачем 12 вересня 2003 року.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 підтримали і викладене підтвердили, зустрічний позов не визнали, посилаючись на те, що підстав для збільшення частки відповідачки у спільному сумісному майні подружжя немає, позивач не вчиняв жодних дій, які б завдали шкоди інтересам сім'ї, навпаки, він дійсно вивіз деяке спільне майно їх з відповідачкою подружжя після припинення їх спільного проживання в будинку для збереження даного майно, так як перед цим був випадок проникнення в будинок, частину рухомого майна відповідачка забрала після його добровільного поділу. Автомобіль ВАЗ 21063-06 ще у 2010 році був ним проданий за дорученням сторонній особі і де цей автомобіль зараз він не знає.
Відповідачка та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали, зустрічний позов підтримали, викладене в ньому підтвердили.
Третя особа - ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» свого представника в судове засідання не направило, просило справу розглядати без його участі.
Вислухавши сторони та їх представників, покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.
Судом встановлено, що сторони з 3 серпня 2002 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано за рішенням Бородянського районного суду Київської області від 23 травня 2017 року, і від цього шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з відповідачкою, що підтверджується матеріалами справи (а.с.97-98 т.1, 58 т.2) та визнається сторонами.
На підставі рішення Бородянської селищної ради Київської області від 15 липня 2005 року відповідачці ОСОБА_2 15 лютого 2007 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,126 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с.8 т.1).
На вказаній земельній ділянці сторонами за час їх шлюбу було побудовано житловий будинок, право власності на який на підставі свідоцтва про право власності від 27 квітня 2015 року зареєстроване за ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами справи (а.с.9-10 т.1) та визнається сторонами.
Також за час шлюбу сторонами було придбано автомобіль ВАЗ 21063-06, 1986 року випуску, який зареєстрований за відповідачем 12 вересня 2003 року та автомобіль «HYUNDAI ACCENT», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, який зареєстрований на ім'я відповідача 1 грудня 2012 року, що підтверджується копією повідомлення Головного сервісного центру МВС України від 7 листопада 2017 року (а.с.202 т.1) та визнається сторонами.
Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.3 ст.61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Таким чином суд вважає, що спірні житловий будинок АДРЕСА_1 та автомобілі ВАЗ 21063-06 і «HYUNDAI ACCENT» є спільним майном подружжя, так як були набуті в період шлюбу, їх спільними зусиллями та за спільні кошти і доказів протилежного суду не надано.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що автомобіль ВАЗ 21063-06 був ним проданий сторонній особі і в нього його немає, так як жодних доказів щодо цього суду не надано, а згідно повідомленням Головного сервісного центру МВС України від 7 листопада 2017 року даний автомобіль до цього часу зареєстрований за ОСОБА_1
Водночас, оскільки доказів наявності спірного автомобіля ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_1 та реєстрації його за одним із подружжя сторін суду не надано, то підстав для включення цього автомобіля до спільного сумісного майна подружжя сторін немає.
Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Так як підстав для відступлення від рівності часток не вбачається, то суд вважає, що частки сторін в їх спільному майні є рівними.
При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідачки ОСОБА_2 на проживання з нею спільного сина сторін та вивезення майна позивачем як на підставу для збільшення її частки в спільній сумісній власності подружжя, оскільки нею не надано суду жодних доказів щодо того, що позивач не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Та обставина, що позивач вивіз частину рухомого майна з будинку сторін після припинення ними спільного проживання з метою його збереження не свідчить про приховування, знищення чи пошкодження цього майна, а тому судом до уваги не приймається.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позови сторін, розділити спільне сумісне майно їх подружжя та визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, ? частину автомобіля «Hyundai Accent», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, ? частину автомобіля ВАЗ 21063-06, 1986 року випуску за кожним.
Оскільки автомобіль ВАЗ 2110 не включено до спільного сумісного майна подружжя, а вартість автомобіля ВАЗ 21063-06 не встановлена, то суд позбавлений можливості здійснити поділ транспортних засобів зі сплатою позивачем компенсації, як того просить ОСОБА_1
Відповідно до ч.1,4 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Так як за сторонами визнається право власності на ? частину будинку за кожним, то кожен з них також має право і на ? частину земельної ділянки, наданої для його обслуговування.
За таких обставин суд визнає за необхідне, задовольняючи і в цій частині позов ОСОБА_1, визнати за кожним із сторін право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,126 га, кадастровий номер НОМЕР_3, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована на території АДРЕСА_1.
Зважаючи на викладене, в іншій частині в позовах необхідно відмовити.
Так як позови сторін задоволені частково і частки сторін у спірному майні визнано рівними, то підстав для стягнення коштів на відшкодування кожному з них витрат по сплаті судового збору не вбачається.
Керуючись ст.57,60,61,63,65,68-71 СК України, ст. 10-13,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.
Розділити спільне сумісне майно бувшого подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, ? частину земельної ділянки площею 0,126 га, кадастровий номер НОМЕР_3, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована на території АДРЕСА_1, ? частину автомобіля «Hyundai Accent», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, ? частину автомобіля ВАЗ 21063-06, 1986 року випуску, який зареєстрований за ОСОБА_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, ? частину земельної ділянки площею 0,126 га, кадастровий номер НОМЕР_3, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована на території АДРЕСА_1, ? частину автомобіля «Hyundai Accent», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, ? частину автомобіля ВАЗ 21063-06, 1986 року випуску, який зареєстрований за ОСОБА_1.
В іншій частині в позові відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.
Повне рішення суду складено 15 червня 2018 року.
Головуючий-суддяА.Міланіч